Печерський райсуд Києва відмовив у передачі майна ексголови Вищого госпсуду Віктора Татькова в управління АРМА. Про це редакція 368.media дізналася з матеріалів кримінального провадження з ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1 КК.
За версією слідства, Татьков став фактичним власником нерухомого майна на загальну суму 63,78 млн гривень, право власності на яке оформлено на підставних осіб — колишню дружину, її батьків, інших родичів, няню дітей, водія та сина няні, бухгалтера та інших довірених осіб.
У 2009-2010 роках, ще будучи головою Донецького апеляційного господарського суду, Татьков за попередньою змовою групою осіб, шляхом обману і зловживання довірою, начебто заволодів майновими активами ЗАТ «Зуївський енергомеханічний завод» вартістю понад 40 млн гривень.
Надалі голова Вищого господарського суду нібито створив стійке ієрархічне об’єднання, до якого в різний період часу залучив окремих суддів та керівників господарських судів України, працівників апарату цих судів, адвокатів, арбітражних керуючих, оцінювачів, службових осіб товарних бірж, членів сім’ї та інших близьких осіб. Завдяки цьому злочинному угрупованню чинилося перешкоджання роботі окремих суддів із метою винесення неправосудного рішення, систематичне втручання в автоматизовану систему документообігу суду з метою потрібного розподілення справ.
Зокрема, в період лютого — квітня 2012 року за рішення в інтересах ТОВ «Будспецсервіс» Татьков, за інформацією слідства, отримав на підставних осіб у власність шість квартир і чотири машиномісця.
А всього ідеться про 143 об’єкти нерухомості – житла і комерційних приміщень, які належать різним 30 фізичним та юридичним особам із оточення Татькова. У слідства є дані фіскальної служби, що формальні власники не мали достатніх доходів. Вважається, що реальним покупцем був суддя, який таким чином легалізував кошти, отримані незаконним шляхом.
У 2019 році Печерський суд погодився арештувати нерухомість як речові докази. Детективи просили суд передати майно в управління АРМА, посилаючись на необхідність зберегти його економічну вартість і запобігти знищенню або відчуженню.
Але суд відмовив. Вирішення питання про передачу речового доказу в управління має передувати звернення з цього приводу до власника майна. Однак суд з’ясував, що ДБР не вжило ніяких заходів щодо отримання згоди власників майна. Водночас представники власників були в судовому засіданні і проти передачі майна в управління держагентству заперечували.
Обов’язковою умовою вирішення питання є також встановлення ринкової вартості майна, адже АРМА передаються ті речові докази, вартість яких становить понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Але матеріали клопотання не містять жодного письмового доказу оцінки нерухомості.
Крім того, АРМА управляє активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні із забороною розпоряджатися або користуватися.
Однак ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 21 серпня 2019 року клопотання про арешт задоволено частково, без заборони користування. У листопаді суд уже розглядав тотожне за змістом клопотання і відмовив у передачі майна в управління АРМА.
Недоліки, які стали підставою для відмови у задоволенні клопотання, за наступні три роки виправлені не були і слідчий повторно звернувся до суду із аналогічним клопотанням.
Крім того, епізод із можливим одержанням Татьковим хабаря у вигляді квартир і машиномісць у 2020 році виділено в окреме кримінальне провадження. Тому доля цих об’єктів не може вирішуватися у даній справі.
Більшість нерухомого майна, що є предметом клопотання слідчого, — квартири. У випадку передачі житлових приміщень в управління АРМА власники, орендарі, родичі та знайомі власників та ін. будуть позбавлені можливості подальшого використання таких приміщень, що прямо заборонено спеціальною нормою, встановленою ч.12 ст.170 КПК.
Суддя також враховує, що у квітні 2021 року ухвалою скасовано арешт із супермаркету, що перебуває у власності ТОВ «Лідер Груп», що виключає передачу цього майна в управління АРМА. Будь-яких доказів накладення арешту повторно ДБР не надано.
З урахуванням усіх цих доводів суд відмовив у передачі майна в управління АРМА у зв’язку з відсутністю для цього правових підстав. Ухвала оскарженню не підлягає.
Толпи ледарів бігало навколо питання, всі отримували зарплатню з бюджету, в результаті пшик із запахом навозу. Допоки це буде продовжуватись?