Володимир Галантернік: як колишній тіньовий керманич Одеси «Лампочка» ховається від НАБУ.
Детективне агентство Absolution детально зафіксувало схеми розвитку бізнес-структур Галантерніка та його зв’язки з топпосадовцями Одеси. Володимир Ілліч Галантернік (іноді Галантерник). У колах — «Вова Лампочка». Не володар. Переляканий чоловік, який усе життя сидить у чужих кабінетах.
Судять зараз за «крупне» — 689 млн гривень збитків бюджету, КП № 42017000000001097 (жовтень 2021-го).
А за велосипед — ніхто не спитав. Одеський анекдот: сидить хлопець у камері. «За що?» — «Ну, взяв велосипед. Але за велосипед я вже відсидів». І тихо: «А за все інше — ще ні». По велосипедах Володимира Ілліча строки не вийшли.
1990-ті. Ріг Грецької і Катерининської, магазин електротоварів, свіжо приватизований як «Едісон». Продавщиця вранці протирає лампочки. Заходить молодий чоловік, кладе на прилавок папери: «Ключі. Приміщення. Товар. Все моє. У вас борг». «Борга» ніхто не пам’ятає — крім того, у кого папери. Так місто вперше почуло прізвисько Вова Лампочка. Хлопчик зрозумів формулу на все життя: папери сильніші за людей. Провадження — де?
2001-й. Чорноморське морське пароплавство, гордість Одеси. Галантерника призначають арбітражним керуючим. 2003-й — банкрутство в Господарському суді Одещини. 2006-й: борги 54 млн грн, майно 250 млн грн, «під прапором» два судна з колишнього великого флоту. І тут фокус: у тому ж 2003-му Вищий господарський суд скасовує рішення — «немає доказів, що керуючим призначено саме Галантерника». Прізвище випаровується з протоколу, як пара з одеського самовара. Прикриття — суддя, згодом голова Господарського суду Одеси Валентин Продаєвич. Флот пішов «по друзях». Ст.219 ККУ — де?
Мером — Руслан Боделан. Відкривається СоцКомБанк. Серед засновників — Галантерник і голландська Hertensteegh B.V., юридичний посередник, крізь який зручно продавати майно ЧМП людям, які випадково виявляються самими собою в дзеркалі. Голова наглядової ради 2003–2011 — Галантерник. 2011-й — тиха ліквідація. Вкладники — з носом. Ст. 218-1 ККУ — де?
2007–2011. Друга каденція Гурвіца. Едуард Смоляр — керівник міського Представництва по управлінню комунальною власністю. 23 центральних об’єкти, серед них — центральний ЗАГС, — «обміняли» на розвалюху на околиці. Отримувач — ТОВ «АРТ», за ним — співзасновник СоцКомБанку. Одеса позбулася будинку, у якому одружувалася
півміста. Збиток бюджету — 37,1 млн грн. 31.10.2011 адмінсуд визнав рішення незаконним. Смоляр — до Ізраїлю, з валізою і з чистою совістю. Галантерник — не фігурант. Тоді хто фігурант? Хлопчик із лампочкою?
І фінальний етюд — «Гепард-плюс». 26.01.2009, 08:45. Одеський міськсовет оголошує переможцем конкурсу на реконструкцію аеропорту приватне підприємство зі статутним фондом 45 000 гривень. Умова — інвестиції на 250 мільйонів доларів. У фірми з фондом на дві пристойні іномарки — контракт на чверть мільярда. Не встигли підписати: врятувала криза і вибори 2010-го. За нашими даними — фірма Галантерника. Ст. 191 ККУ — де?
City Center
Уявіть кіно. Ранкова Одеса, туман, 29 жовтня 2017-го, 08:45. Під’їжджає колона мікроавтобусів. Виходять сорок чоловіків у балаклавах. Не в чорних, як у СБУ, — у сірих, з нашивкою City Center. Ви бачили торговий центр, який штурмує військову частину? Одеса — бачила.
Хлопці з нашивками торгового центру спокійно ріжуть паркан в/ч А3571, заходять на територію аеродрому «Одеса-Школьний», вантажать військове майно у вантажівки і виїжджають. Ніхто нікому не показує посвідчень. Хоча ні, показують. Директору Клубу офіцерів показали папір із печаткою міськради. «Читайте, підписано». Він читав. Потім плакав. Це вам не Голлівуд. Це той жанр, який в Одесі називають «оформили».
А Володимир Ілліч Галантернік у цей ранок пив каву в лондонському Мейфері й чекав, поки міськрада «дооформить». Дооформила. Судять у Києві за «крупне». А за 94 га держземлі — окреме питання. Строки не вийшли.
Тепер — як «оформили». Одеська міськрада VII скликання протягом 2016–2017 оформила ділянки військового аеродрому на комунальне підприємство і низку прирученіших ФОП. Схема нехитра, як самогон: спочатку рішенням № 1483-VII (07.12.2016) — «під розвиток території», потім рішенням № 2320-VII (26.07.2017) — «під забудову», потім у проєктах — «ТЦ City Center на 89 га». Це, до речі, за площею більший за історичний центр Одеси. За задумом — ТРЦ, більший за місто, у якому він стоїть. Юридичний департамент міськради — керівниця Інна Поповська. Її прізвище з’явиться пізніше. У списку підозрюваних.
Далі — сцена, яку в Києві мусили б показувати на юрфакультетах. Народний депутат Мустафа Найєм підіймається на трибуну ВР і повідомляє країні: «Місто передало компанії Галантерніка близько 90 га, включно з частиною діючого військового аеродрому». Це не блогер у Telegram. Це стенограма парламенту. Реакція офіційного Києва? Мовчання, гідне пам’ятника Дюку. Тільки Дюк принаймні показує пальцем на порт.
Три роки судів. 2019-й — прокуратура Одеської області (Олег Жученко на з/п в Галантерніка) оскаржує рішення. 2020-й — Господарський суд повертає землі Міноборони. 2021-й — Верховний Суд ставить крапку. 94 га знову державні. Компенсацій — нема. За зіпсоване покриття злітно-посадкової смуги, за викрадене військове майно, за три роки, коли хтось платив за охорону території, — теж нема. Стаття 364 КК (зловживання службовим становищем) — де провадження?
І врешті — 6 жовтня 2021-го.
Генеральний прокурор Ірина Венедиктова підписує підозри у провадженні № 42017000000001097. У переліку — імена, від яких на Дерибасівській витікає з кав’ярень еспресо: Труханов, Бриндак, Рябоконь, Шкрябай, Поповська, Дімарський (компанія «Будова»). Одна голосувальна кнопка — 94 га. Ефективний менеджмент.
А Володимир Ілліч у переліку — заочно арештований ВАКС, оголошений у розшук. Публічно — «підозрюваний / у розшуку». Не винний. Це важливо. Це юридично точно. У 2026-му, за нашими даними, справу перевели у стадію обвинувачення. Тим часом фігурант, за даними ЗМІ, чергується між Park Hyatt Vienna, орендованим будинком на Bryanston Square у Лондоні та ізраїльською Хайфою — Тигдар 15/6. Знову ж, ті самі папери, які «сильніші за людей». І та сама формула, що працює 25 років поспіль.
Лондон
У Лондоні є свій ритуал. Сусіди в Мейфері спочатку кивають, потім вітаються, потім запрошують на чай. За два-три роки. Максимум — за п’ять. Це не жарти: якщо вас за п’ять років не запросили на чай, ви ніколи не жили в Мейфері. Ви просто платили за оренду.
Одеський схематозник Володимир Ілліч Галантернік намагався жити в Мейфері. Спочатку кивали. Потім перестали. Через рік — не помічали. Через два — переходили на інший бік вулиці. Ця британська техніка називається cutting dead — «різати мертвим». І вона гірша за суд. У суді хоча б говорять.
Він орендував будинок на Bryanston Square, 13, за 4,8 млн фунтів на рік. Ходив у ту саму кав’ярню, куди ходять російські «емігранти» зі Слоун-стріт. Купував костюми на Savile Row у того самого кравця, який відшивав принцу. Возив дітей у ту саму приватну школу, куди возять сини нафтогазових мільярдерів. І щиро дивувався, чому запрошень на приватні обіди — немає. У Лондоні свій етикет: якщо тебе не запрошують, це не через акцент. Це тому, що подивилися в Google. Потім у Companies House. Потім — у Paradise Papers. І, як писали британці двісті років тому, that was the end of the acquaintance.
Судять його зараз у Києві. А за Лондон — окреме питання. Строки не вийшли.
Bryanston Square, 13, — не випадкова адреса. Це особняк у Мейфері, орендна ставка близько 4,8 мільйона фунтів на рік. Оператор оренди у 2016–2019 роках — компанія, яка засвітилася у базах Paradise Papers. Директор посередницької ланки — Марк Попівкер, фігурант міжнародних розслідувань МКРР по відмиванню коштів. Ст. 209 ККУ (легалізація доходів) — де провадження в Києві?
Друга адреса — Knightsbridge, 199. Це вже поруч із Гайд-парком. Район, де російські гроші купують чорні номери на бентлі, а українські — купують тишу. Тут — офіс керуючої компанії, оформленої на British Virgin Islands. Кінцевий бенефіціар за реєстрами — не Галантернік. Але кореспонденція йшла на адресу, з якої у 2018-му надсилалися документи до українського суду в його справі. Збіг? У Лондоні є термін для таких збігів: «UK LLP + BVI corporate partner». Це коли POCA 2002 обходиться через номінальних директорів. Британцям це вже років десять як не смішно.
Тепер — дружина. Наталя Зінько. Українська дизайнерка, чиї сукні носили Бейонсе і Дженніфер Лопес. Магазин у лондонській Belgravia. Прізвище Зінько тримає одну з найкрасивіших опор усієї конструкції: в Одесі є Маргарита Зінько — співзасновниця ліквідованого у 2011-му СоцКомБанку і директорка ТОВ «Торговий дім Аурум». Родичка Наталі. Дві країни. Одне прізвище. Одна сім’я. Не злочин — ланцюг. Одеські ланцюги — це не про мафію, це про весілля.
І тут почалося те, що в Мейфері називають словом reallocation. У 2021-му, після заочного арешту ВАКС і оприлюднення підозри НАБУ, з приватної школи, куди ходили діти, надіслали лист. Дуже ввічливий. Про «перерозподіл». Клуб на Pall Mall не продовжив членство. Restaurateur у St James’s ввічливо перестав приймати бронювання: «просимо пробачення, столик зайнятий». Це не санкції. Це Лондон.
І остання деталь для юристів. Proceeds of Crime Act 2002 передбачає Unexplained Wealth Order — судовий припис пояснити походження статків. Стосовно Галантерніка UWO не оголошено. Це не тому, що бракує підстав. Це тому, що з Києва до NCA (National Crime Agency) роками не йде лист з правильним номером справи, з коректним перекладом і з нормальними додатками. Питання до Офісу генпрокурора: коли останній раз?
Лондон закрив двері. Далі — Park Hyatt Vienna і Хайфа. Про адвоката, який писав для нього документи. Про § 165 StGB — австрійський параграф чистих грошей. Про Тигдар 15/6 — адресу, яка спливає в ізраїльських реєстрах транспорту.
Відень
Найкраще, що може зробити людина без влади, — це зображати її. Є такий жанр — фотографія без запрошення. Ви його бачили. Park Hyatt Vienna, лобі-бар, вечір. Чоловік у чорному костюмі сидить сам. Каву йому принесли. Але офіціант не повернувся. За хвилин 20 підійшов інший — і поставив рахунок. І чоловік раптом зрозумів: сьогодні він п’є каву тут востаннє. Не тому, що бар закривається. Тому, що бар закривається — для нього.
Це Володимир Ілліч Галантернік, десь у сезоні 2022–2023. У Монако йому вже не потиснули руку. У Лондоні перестали вітатися. Залишилися дві точки, де ще подають каву без гримас: Відень і Хайфа. Але й там етикет закінчується там, де починається § 165 StGB. І австрійський офіціант, як з’ясувалося, читає не тільки меню.
Судять у Києві. А за австрійський параграф чистих грошей — окреме питання. Строки не вийшли.
Park Hyatt Vienna, Am Hof 2. Готель класу Grand Luxe, до сніданку йогурт з чорницею подають на порцеляновій пелюстці. Тут його бачили у 2022-му, коли лондонські двері вже м’яко зачинилися. Ключове австрійське словосполучення для нашої історії — Geldwäscherei. § 165 StGB (Кримінального кодексу Австрії) — до 5 років позбавлення волі за легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом за кордоном. Австрійська FIU (Geldwäschemeldestelle) реагує на МПП-запити з України — за умови, що ті сформульовані з правильними реквізитами. Провадження № 42017000000001097 до Відня надіслано? Публічно — ні. І це не «австрійський саботаж». Це українська пауза.
Відень — старий магніт для одеської еміграції. Тут купують квартири через фірми з реєстрацією у 1010 Wien. Через BVI + Wiener Treuhand. Ліхтенштейн — година машиною. Швейцарія — дві. У 2020-х Відень посилив KYC для «russian-linked» і «ukrainian-linked» клієнтів. У 2023-му один із великих австрійських банків закрив рахунок клієнту з одеською пропискою без пояснень. Це не Галантернік. Це фон, у якому він тепер живе.
Хайфа. Тигдар 15/6. Ізраїльська адреса, яка спливає у базах реєстрації транспортних засобів і в матеріалах, що подавалися адвокатами Галантерника до українських судів. Хайфа — не Тель-Авів. Хайфа — місто російськомовної діаспори, де ізраїльські органи роками закривали очі на статус «нового репатріанта». Після 2022-го — не закривають. Ізраїльська поліція отримує МПП-запити з України через Ministry of Justice, International Affairs Department. Публічного запиту по Галантерніку — не оголошено. Знову.
Адвокат. Юридичну обгортку багатьох конструкцій Галантерніка і його оточення роками супроводжує адвокатське об’єднання AVER LEX (Київ), партнер якого Ілля Просянюк публічно захищав його інтереси в українських судах. AVER LEX — легітимна фірма, ми ставимо питання інакше: чи є в матеріалах провадження щодо організованої злочинної групи процесуальні дії щодо адвокатів, які знали про кінцевого бенефіціара? І чи розглядалася стаття 209 КК у частині консультативної допомоги? Це до САП і дисциплінарної палати НААУ.
І, звісно, Монако. Monaco Yacht Show 2022. Його бачили в компанії двох російських бізнесменів. Один — під санкціями OFAC з 2018-го, другий — під санкціями EU з 2022-го. Через день у ресторані Le Louis XV знайомий французький банкір побачив цю трійцю, спокійно допив келих і вийшов, не привітавшись. Йому не потиснули руку. Це не судовий вирок. Це просто Монако. У Монако вирок виносять офіціанти.
Європа закрилася. Ізраїль перестав кивати. Далі — Майамі і Кіпр. Про RCR і Ігоря Лефтер’єва. Про Ганну Райвіч і GVI. Про Cretezza Ventures, через яку 0,5 гектара на Ланжероні перетворилися на 11 поверхів замість дозволених 8. І про британську Joint System LTD, яка у травні 2026-го тихо підбирає активи одеського ресторанного холдингу.
Кіпр
У Майамі один сорт пальм, у Ларнаці — інший. У Майамі вони кокосові, у Ларнаці — фінікові. Але спільне у цих пальм одне: під ними погано спиться, коли з-за океану вранці приходить лист від Ministry of Justice, Republic of Cyprus з приміткою mutual legal assistance request. Один такий лист — і у ваших юристів починається новий робочий тиждень. А в перекладачів — новий місяць.
Це друге життя одеської «Лампочки». Не Bryanston Square, не Park Hyatt. Тут — RCR у Флориді, GVI на Кіпрі, Cretezza у Нікосії. Крізь ці три вивіски проходить лінія від одеського Ланжерону до британської Joint System LTD. І це та лінія, де стаття 209 КК (легалізація доходів) починає працювати через кордон. А ще краще — через океан. Океан, як відомо, повільніший за суд, але настирливіший.
Судять у Києві. А за 68 млн гривень одеського Ланжерону — окреме питання. Строки не вийшли.
Майамі. Флоридська RCR Development Group — оператор нерухомості, у структурі якого спливає Ігор Лефтер’єв. Публічно — інвестор. Історично — з одеського кола. У 2015–2019 через RCR і типажі суміжних юрисдикцій купувалися квартири в комплексах Sunny Isles і Aventura — районах Майамі, куди пливли гроші з СНД охочіше, ніж човни з Куби. Після 2022-го Флорида посилила FinCEN Beneficial Ownership reporting — LLC зобов’язані подавати кінцевого бенефіціара. Той самий інструмент, який ламає стару одеську схему «UK LLP + BVI + Florida LLC». Стару не в сенсі «застарілу». В сенсі «відпрацьовану до автоматизму».
Кіпр. GVI (Global Ventures Investments) і низка похідних утворень у Ларнаці та Нікосії. Бенефіціарка ланки — Ганна Райвіч. У 2019–2022 GVI фігурувала в трансакціях, пов’язаних з одеськими девелоперськими проєктами. Кіпр з 2020-го за 5-ю Директивою ЄС AML розкриває кінцевих бенефіціарів. Райвіч — публічно так. Інші ланки — вибірково.
І тепер найкрасивіший вузлик. Кіпрська Cretezza Ventures Limited — учасниця одеського ПП «СПС-Ріелт», яке у 2007-му отримало 0,5 га на Ланжероні під «оздоровчий центр». За дозволом ДАБІ — 8 поверхів. Побудували — 11. Житловий комплекс M1 Club Apartments. Інвесторів «злили» на 68 мільйонів гривень. Ст. 190 КК (шахрайство), 358 КК (підробка документів) — де провадження?
Провадження, як водиться, лежить у папці «доопрацьовується».
А Cretezza з’являється не тільки в «СПС-Ріелт». Вона учасниця чинного ТОВ «Стенфорд Інвест» (реєстр, 2026). «Стенфорд-Інвест» був засновником ТОВ «Торговий дім Аурум». Директорка «Аурума» — Маргарита Зінько, співзасновниця ліквідованого 2011-го СоцКомБанку, наглядову раду якого у 2003–2011 очолював Галантернік. Маргарита Зінько
— родичка Наталі Зінько, дружини Галантерніка.
Порахуйте вузли: Ланжерон → СПС Ріелт → Cretezza → Стенфорд-Інвест → Аурум → Маргарита Зінько → СоцКомБанк → Галантернік → Лондон.
Британський верх. Травень 2026-го — активи орбіти «Стенфорд-Інвест» переходять до одеського ресторанного оператора, кінцево оформленого на британську Joint System LTD. Британія знову — вершина схеми. Companies House розкриває бенефіціарів People with Significant Control (PSC). МПП-запит з Києва до Home Office отримає відповідь за півроку. Публічного запиту по Joint System LTD — не оголошено. Це або пауза, або сором.
Кіпр закриє реєстр — Британія відкриє. Британія закриє — Флорида відкриє. Але вся схема тримається на одному одеському прізвищі, яке досі підписує документи вручну. Далі — Володимир Курочка. Однокласник. Директор двох компаній. Єдина жива, чинна, публічна опора. І питання, від якого стане цікавіше: чому він досі не в підозрі?
«Тому, хто отримав владу, недостатньо її отримати — треба навчитися її втримати», — писав Макіавеллі. Кіпр — не влада. Кіпр — інструмент. А інструменти іржавіють. Особливо на солоному повітрі.
Курочка
У кожної одеської історії є однокласник. Той, хто пам’ятає, як тебе били у роздягальні, і підписує папірку про «борг». Не друг. Свідок. І у справі Галантерніка такий свідок один. Володимир Андрійович Курочка.
Він не втікав до Лондона. Не сидів у Park Hyatt. Не купував пальм. Не робив блефаропластики. Він в Одесі. І досі підписує документи. Ручкою. У 2026-му. Уся конструкція «Лампочки» тримається на людині, яка щоранку йде на Пироговську, 7/9, п’є розчинну каву і ставить підпис. Це не мафія. Це канцелярія.
Ми пройшли Одесу, Лондон, Відень, Хайфу, Монако, Майамі і Кіпр. Продаєвич мовчить, Смоляр в Ізраїлі, Лефтер’єв і Райвіч — вивіски, Просянюк — адвокат. Єдина жива опора — Курочка.
Судять зараз Галантерника. А Курочка сьогодні — на Пироговській. Строки не вийшли.
2007-й. Курочка — директор ПП «СПС-Ріелт». 0,5 гектара на Ланжероні під «оздоровчий центр». Будують 11 поверхів замість 8. ЖК M1 Club Apartments. 68 млн грн інвесторів — випарувалися, як парфуми, забуті на сонці. Після 2015-го директорка ПП — мати депутата Шкрябая, якого 06.10.2021 підписали в підозрі. Учасник — кіпрська Cretezza Ventures. Ці 68 млн підписані рукою Курочки. Не рукою Кіпру.
2026-й. Курочка — чинний директор ТОВ «Стенфорд-Інвест». Учасник — та сама Cretezza Ventures. Не 20 років тому — сьогодні. У той рік, коли справу Галантерніка заочно перевели до обвинувачення.
«Стенфорд-Інвест» — засновник ТОВ «ТД Аурум». Директорка — Маргарита Зінько, співзасновниця СоцКомБанку, родичка Наталі Зінько, дружини Галантерника.
Ланцюг: Курочка → «Стенфорд» → «Аурум» → М. Зінько → СоцКомБанк → Галантернік → Лондон. Одна офшорка, одне прізвище, один підпис — Курочки.
Травень 2026-го. Активи «Стенфорд-Інвест» переходять до одеського ресторанного оператора, кінцево оформленого на британську Joint System LTD. Курочка — у підписантах. Йому Companies House не пише — він пише за нього. Ручкою.
Володимиру Андрійовичу. Ви публічно не маєте статусу підозрюваного в провадженні № 42017000000001097. Ми констатуємо реєстрові факти. Питання до НАБУ і САП: чи розглядали Курочку як свідка по «Ланжерон / M1 Club Apartments» і по ланцюгу «СПС Ріелт → Стенфорд-Інвест → Аурум»? Чи йшли МПП-запити по Cretezza на Кіпр і по Joint System LTD до Британії?
Володимиру Іллічу. Міфу про «сірого кардинала» немає. Є чоловік із Пироговської, 7/9 — з татуюваннями, блефаропластикою і зниклими з інтернету фото, який відібрав «Лампочку», знищив ЧМП, «обміняв» ЗАГС, поставив фірму з фондом 45 000 грн на конкурс аеропорту і зайшов у балаклаві на військовий аеродром. Це не мафія. Це вистава про мафію. І вона розсипалася.
І апофеоз. Щоб підкреслити свою впалу, зів’ялу значимість і нагадати про себе, Володимир Ілліч замовив комерційну статтю у Forbes — за 10 тис. доларів. Із переліком активів, фото, серйозним обличчям. Результат — протилежний. Читачі побачили дві речі. По-перше — що Галантерник знає, що таке блефаропластика і мелірування, і поступово перетворився на, ввічливо кажучи, жіноподібну версію себе 2005-го. По-друге — що активів у переліку забагато для людини в розшуку. І багато хто подумав: «Ага. Не все відібрано. Є ще що забрати». Молодець, Володю. Це тобі Назаров підказав? Чи сам прокреативив? За 10 тис. доларів — сам собі виписав ордер на конфіскацію. У жанрі self service.
А за велосипед? Грецька. Пароплавство. Ланжерон. Школьний. «Гепард». «Аурум». «Стенфорд». По кожному — окреме провадження. По триваючим злочинам — строки не течуть.