Керівник відділу нагляду за додержанням законів органами БЕБ Івано-Франківської обласної прокуратури Денис Олегович Свобода отримує щомісячно велику пенсію завдяки корупцйній схемі, що полягає в надсилання до суду десятков однакових позовів, щоб отримати потрібне рішення.
Про це редакція дізналася з розслідування міжнародного детективного бюро Аbsolution.
З грудня 2022 року Свобода за допомогою свого адвоката Юрія Вікторовича Міци подає однотипні позови до Харківського окружного адміністративного суду щодо перерахунку пенсії. Давайте розповімо про них детальніше.
В декларації за 2024-й рік Денис Свобода вказав, що на посаді він отримав пенсію в 901,7 тис. гривень, що перевищує його щомісячну зарплатню. Як він отримав таку значну виплату? До переїзду в Івано-Франківськ, прокурор очолював такий самий відділ нагляду за БЕБ, але в прокуратурі Харківщни. Саме там він скористався “пенсійною” схемою.
Позивач звернувся до суду з вимогою призначити йому пенсію відповідно до статті 50-1 закону «Про прокуратуру» (в редакції від 17 липня 2001 року № 2663-III), яка діяла до суттєвих змін у пенсійному законодавстві. Згідно з цією нормою, розмір пенсії становить 90% від суми місячного заробітку (за довідкою Харківської обласної прокуратури від 10.11.2022 № 21-179), з урахуванням стажу понад 20 років вислуги (з них понад 14 років на прокурорських посадах).
Пенсійний фонд відмовило в призначенні пенсії, посилаючись на недостатній стаж (за їхніми підрахунками — 16 років 4 місяці загальної вислуги, з яких 14 років 1 місяць на посадах прокурорів).
1) Справа №520/12087/22. Суддя Лариса Мар’єнко. Позов подано без сплати судового збору та 27 грудня його залишено без руху. 29 грудня адвокат надіслав клопотання про повернення позовної заяви п.2 ч.4 ст.169 КАС України (позивач не надав доказів).
2) Справа № 520/11919/22. Суддя Анатолій Бідонько. Він залишив заяву без руху бо з програми “Діловодство спеціалізованого суду” встановлено, що до Харківського окружного адміністративного суду 23 грудня позивачем подано інший позов (позови) до цього самого відповідачаз тим самим предметом та з однакових підстав, зареєстрований за номером справи № 520/12087/22.
3) Справа № 520/11963/22. Суддя Михайло Спірідонов. Ухвалою суду від 26 грудня зазначений адміністративний позову було залишено без руху та надано позивачу 10 днів в на усунення недоліків позовної заяви. 29 грудня заява була відкликана позичем.
4) Справа № 520/12457/22. Суддя Юлія Зоркіна. Суддя у січні відмовила в позові, бо позивачем не надано суду документ про сплату судового збору або докази на підтвердження звільнення позивача від його сплати за законом.
5) Справа № 520/1233/23. Суддя Руслан Мельников. 23 січня залишив позов без руху, бо прокурор Свобода не сплатив судовий збір. 13 лютого від представника позивача через канцелярію суду надійшла заява про відкликання адміністративного позову.
6) Справа № 520/1226/23. Суддя Вікторія Рубан. 25 січня суддя відмовила в позові, бо з програми “Діловодство спеціалізованого суду” судом встановлено, що в провадженні Харківського ОАС перебуває справа № 520/1233/23. Тексти позовів у справах № 520/1226/23 та № 520/1233/23 є ідентичними, позовні вимоги викладені по різному, але направлені на вирішення одного і того ж публічно – правового спору.
7) Справа № 520/1926/23. Cуддя Ольга Білова. 30 січня залишила позов без руху, бо розглядалися аналогічні справи 520/1947/23, 520/1233/23.
8) Справа № 520/1947/23. Суддя Микола Панов. 2 лютого залишив позов без руху за тих самих обставин.
9) Справа № 520/2530/23. Суддя Юрій Бадюков. 8 лютого залишив позов без руху, а 13 лютого адвокат відкликав заяву.
10) Справа № 520/2625/23. Суддя Олександр Тітов. 14 березня Справа нарешті була вирішена на користь Свободи.
Тобто 10-й суддя нарешті зміг розглянути справу прокурора, але чому він раніше відкликав позови та не сплачував судовий збір? Це питання для корупційної системи розподілу справу у ХОАС. Суддя задовольнив позов Свободи до управління Пенсійного фонду України в Харківській області та зобов’язав призначити й виплачувати пенсію за вислугу років у повному обсязі без застосування граничних (максимальних) обмежень розміру виплат.
Суддя встановив, що з урахуванням періоду навчання у вищому юридичному закладі за державним замовленням та іншої роботи, що зараховується до вислуги, стаж позивача становить понад 20 років 2 місяці, що дає право на пенсію за старою редакцією закону. Тітов у рішенні послався на численні рішення Конституційного Суду України (зокрема від 06.07.1999 № 8-рп/99 та від 20.03.2002 № 5-рп/2002), практику Європейського суду з прав людини (справи «Кічко проти України», «Рисовський проти України» тощо), а також позицію Великої Палати Верховного Суду. Ключовий аргумент: зміни до пенсійного законодавства 2011–2017 років (зокрема закони № 3668-VI, № 213-VIII, № 2148-VIII та інші) незаконно звузили обсяг соціальних гарантій для працівників прокуратури, що суперечить статті 22 Конституції України (заборона звуження змісту та обсягу прав при прийнятті нових законів).
Суд визнав протиправним рішення ПФУ про відмову та бездіяльність органу. Пенсійний фонд зобов’язано:
– призначити пенсію за вислугу років з 15 листопада 2022 року;
– виплачувати її в повному обсязі без обмеження максимального розміру;
– не застосовувати обмеження, запроваджені пізнішими законами щодо граничного розміру пенсій та для працюючих пенсіонерів.
Також з ПФУ стягнуто судовий збір у розмірі 1073,6 грн на користь позивача.
Далі ще цікаве. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2023 апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Харківській області було повернуто скаржнику. Не сплатили збір, пропустили строк на апеляційне оскраження. Рішення ухвалювала колегія (Рєзнікова С.С., Курило Л.В. Бегунц А.О.). Типова ситуація. Суди завантажені однотипними позовами прокурорів, значні витрати з бюджету.