Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не зміг оскаржити у касаційному порядку рішення Окружного адмінсуду Києва щодо ПАТ «Українська інноваційна компанія», котрим було скасовано рішення ФГВФО про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «Укрінбанк». Про це редакції 368.media стало відомо з матеріалів судової справи № 826/4471/18.
Відповідне рішення ухвалила колегія суддів у складі головуючого — Бучик А.Ю. та Мороз Л.Л., Рибачука А.І.
За твердженням ФГВФО компанія не є правонаступником банку відтак не в праві оскаржувати заходи впливу, які застосовані Нацбанком до останнього.
Крім того, Фонд гарантування зазначив, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 в справі № 910/7828/17 встановлено факт, що ПАТ «Українська інноваційна компанія» не є правонаступником ПАТ «Український інноваційний банк», а отже дане твердження не потребує доведення. Національним банком захід впливу у вигляді віднесення банку до категорії неплатоспроможних застосовано до банку ПАТ «Український інноваційний банк» як юридичної особи-банку, а не до позивача ПАТ «Українська інноваційна компанія», яка помилково вважає себе «правонаступником» банку, та не є банком. Суд встановив, що у березні 2016 року Нацбанк відкликав банківську ліцензію у ПАТ «Укрінбанк» та розпочав процедуру ліквідації з 23.03.2016 по 22.03.2018, визначивши уповноважену особу від ФГВФО. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2016 року визнано протиправною та скасовано постанови Правління Національного банку України про відкликання банківської ліцензії ПАТ «Укрінбанк». Надалі 13 липня 2016 наглядовою радою ПАТ «Укрінбанк» ініційовано проведення позачергових загальних зборів акціонерів, на яких прийнято рішення про перейменування ПАТ «Укрінбанк» на ПАТ «Укрінком», змінено місцезнаходження товариства, затверджено нову редакцію статуту, змінено КВЕДи та призначено голову правління і членів правління. Відповідно до рішення позачергових загальних зборів від 3 квітня 2017 року змінено назву ПАТ «Укрінком» на ПАТ «Українська інноваційна компанія». 15 лютого 2018 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 536 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «Укрінбанк» строком на один рік з 23 березня 2018 року до 22 березня 2019 року включно.
Крім того, відповідно до зазначеного рішення продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «Укрінбанк». Не погодившись із таким рішенням ФГВФО ПАТ «Українська інноваційна компанія» звернулась до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскільки судовими рішеннями у справі №826/5325/16 постанова правління НБУ та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб скасовані з моменту їх прийняття, тому у ФГВФО відсутні правові підстави для прийняття рішення про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «Укрінбанк» та про продовження повноваження ліквідатора ПАТ «Укрінбанк». 18 жовтня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду залишив без змін рішення суду першої інстанції.
Нагадаємо, після визнання неплатоспроможним ПАТ «Укрінбанк», що належав Володимиру Клименку, дочекавшись виплати Фондом гарантування вкладів 1,8 млрд гривень вкладникам, акціонери провернули аферу з виведення усіх активів у власність нової компанії з луганської області. Після цього вони ініціювали процедуру банкрутства за небанківським законодавством. Ще у 2007 році одним із найбільш перспективних вітчизняних банків «Український інноваційний банк» цікавився ізраїльський банк Bank Hapoalim, котрий був готовий придбати його за 200 млн доларів. Самі ізраїльтяни були готові зробити угоду, але був потрібен дозвіл, багато в чому формальний, Національного банку. І тут за словами тодішнього голови правління «Укрінбанку» Сергія Мещеряка, почалися махінації високопосадовців, через які згодом фінустанова перейшла у власність нових власників, у тому числі Володимира Клименка, за 4 тисячі гривень.
Володимир Клименко засвітився як міноритарний акціонер ПАТ «Автокразбанку», а також як тимчасовий адміністратор банку «БІГ Енергія», призначення якого нібито лобіював особисто замголови Нацбанку Володимир Стельмах. Під час роботи Клименка останній був викритий у схемі виведення коштів за кордон на рахунки підконтрольних закордонних структур до одного з латвійських банків. За даними податкової служби, лише за 3 місяці таким чином пішли 875 млн доларів. Будучи тимчасовим адміністратором банку він запам’ятався постійними обіцянками вкладникам про відродження фінансової установи та нарощування ним темпів розвитку. Як писали ЗМІ тоді, таким чином адміністратор швидше за все просто намагався залучити до банку нових вкладників, готівка яких віддавалася «своїм клієнтам» у рахунок погашення проблемного депозиту.
За словами Сергія Мещеряка, тодішнього голови правління «Укрінбанку», протягом 8 місяців у НБУ тягли з видачею дозволу на придбання банку ізраїльтянами, натякаючи на необхідність вирішити питання зі Стельмахом, що могло коштувати 5% від суми угоди з ізраїльтянами, тобто 10 мільйонів доларів. В результаті після початку фінансової кризи влітку 2008 року ізраїльтяни, які так і не отримали дозволу НБУ, відмовилися від угоди.
Після передачі акцій НБУ негайно виділив банку рефінансування на 450 млн гривень, а інвестори, які отримали акції за символічні гроші, від інвестування відмовилися. Незабаром після операції Микола Герасименко та Володимир Клименко почали вимагати, щоб банк видав кредити підконтрольним їм структурам. У грудні 2015 року банк визнано неплатоспроможним, а у березні наступного року фінзаклад ліквідували.