Done Дмитра Ривкіна та Антона Скоробогатова працює під вивіскою альтернативи банківському кредитуванню. Гривня надходить через «Саплай Чейн Фінанс» (SCF) та пов’язані інвестиційні структури, далі фінансується імпортер, купується валюта, а платіж надходить швейцарській Done Switzerland AG.
У 2025 SCF випустила облігації на 180 млн грн. На початок 2026 року 70% компанії належало Ривкіну, 30% — фонду «КАСЛ», який раніше називався «ДАНН ГРУПП». У цьому ж контурі працює ТОВ «ДАНН УКРАЇНА».
Швейцарська компанія CHE-363.272.422 була зареєстрована у 2020 році як Alltag und Gerätetechnik, згодом стала Done Switzerland AG. Ривкін був її учасником, а потім головою ради директорів з індивідуальним правом підпису. Під час перетворення на AG компанія показала CHF 30,33 млн активів і CHF 27,77 млн зобов’язань.
Потім до капіталу надійшла криптовалюта: 504 376 USDT, 504 415 USDT та 511 512 USDT — загалом 1,52 млн USDT. Під ці внески випускалися нові акції, капітал зріс із CHF 520 тис. до CHF 1,75 млн. Хто вніс понад 1,52 млн USDT і кому дісталися випущені під них акції, у наявних документах не розкрито.
Фінансова компанія збирає гривню з ринку, переводить її з призначенням «кредитування імпортера», імпортер купує валюту та перераховує її швейцарській Done Switzerland. Причому швейцарська компанія може не лише торгувати обладнанням, автомобілями, зерном, металом та іншими товарами, а й фінансувати угоди, проводити розрахунки та надавати гарантії третім особам.
Експортний напрямок проходить через польську KOOPERANT EUROPEJSKI sp. z o.o. зі статутним капіталом лише 10 тис. злотих. Компанія купує в Україні сировину та будівельне обладнання й вивозить їх до Польщі. Поруч фігурують «Глобінекс» (45659982), «Мотороз Партс Україна» (44306976), «Комодити» (43888250), «Хемптонс Трейд» (44536061) та «ТБС» (44099159).
Власники KOOPERANT EUROPEJSKI змінювалися: Valeriia Musaieva, Kateryna Kornieva, Ella Traiduk. У переданих матеріалах ці українські компанії пов’язують із високим податковим ризиком і судовими розглядами, а співробітників ГУ ДПС у Києві — з їхнім прикриттям. Твердження про неправомірну вигоду співробітникам ДПС і суддям потребують підтвердження конкретними матеріалами проваджень.
Валютним банківським каналом у матеріалах названо “Кристалбанк”. Голова правління Леонід Гребінський одночасно володіє майже 25% банку, Оксана Гребінська — 25%, Марина Ленінг — 50%. За переданими даними, інші банки відмовлялися проводити операції через питання щодо пов’язаності резидентів і нерезидента, тоді як Кристалбанк їх обслуговував.
За фінансовий моніторинг відповідає Євген Сидорук, який, як стверджується в матеріалах, не пройшов погодження регулятора. Публічного рішення НБУ або суду, яке встановлювало б незаконність операцій Done через Кристалбанк, у наявних даних немає.
Окрема частина — ПДВ. За переданими даними, під час імпорту товару від швейцарської компанії формується податковий кредит, після реалізації товару цей ПДВ використовується у подальших операціях, зокрема й у передбачуваному продажу податкового кредиту на тіньовому ринку. Паралельно виникають питання щодо погодження таблиць ПДВ у ДПС, після чого компанії отримують можливість проводити іншу товарну номенклатуру. Ця частина потребує податкових накладних і повного ланцюга контрагентів.
SCF і «КАСЛ» надають гривневе фінансування, «ДАНН УКРАЇНА» перебуває в тому самому бізнес-контурі, імпортери купують валюту та розраховуються з Done Switzerland AG. Через Польщу працює KOOPERANT EUROPEJSKI, поруч із яким фігурують «Глобінекс», «Мотороз Партс Україна», «Комодити», «Хемптонс Трейд» та «ТБС».
Банківським каналом у переданих матеріалах названо Кристалбанк, а під час імпорту виникає податковий кредит із ПДВ. Не розкрито походження 1,52 млн USDT, власників випущених під них швейцарських акцій, обсяг валютних платежів Done Switzerland та подальший рух ПДВ українських імпортерів.
«Кристалбанк» з’явився в грудні 2014 року на залишках «Терра Банку». Сьогодні 50% банку належать Марині Ленінг — дружині колишнього заступника міністра фінансів та екс-в.о. міністра економіки Вадима Копилова. Сам Копилов очолює наглядову раду. Інші акції поділені між Оксаною Гребінською — 25,1% та Леонідом Гребінським — 24,9%. Гребінський одночасно керує правлінням банку.
Ленінг до цього очолювала нагляд за «Терра Банком». В історії «Терри» фігурував і майбутній глава НБУ Кирило Шевченко: йому належало 33% «Української стратегічної групи», яка контролювала 99,21% банку. Пізніше Шевченко отримав підозру НАБУ та САП у справі про виведення 206 млн грн з «Укргазбанку», покинув Україну і опинився в розшуку.
Тепер «Кристалбанк» фігурує в матеріалах про фінансові операції групи Дмитра Ривкіна та Антона Скоробогатова. Схема побудована на ланцюжку українських фінансових компаній, імпортерів та іноземних юросіб: гривня надходить українським структурам, конвертується у валюту, після чого кошти відправляються швейцарській Done Switzerland AG. У опублікованих матеріалах банком, що проводив такі платежі, названо саме «Кристалбанк».
Одна з ключових компаній — Supply Chain Finance (SCF). У 2025 році вона випустила облігації на 180 млн грн. До 2026-го 70% SCF належало Ривкіну, ще 30% — фонду «КАСЛ», раніше називаному «ДАНН ГРУПП». Поруч фігурують польська KOOPERANT EUROPEJSKI та українські компанії «Глобінекс», «Мотороз Партс Україна», «Комодіти», «Хемптонс Трейд» і «ТБС».
Кошти виводяться на швейцарський рівень. Done Switzerland AG, CHE-363.272.422, раніше називалася Alltag und Gerätetechnik. Ривкін фігурував серед її керівників і мав індивідуальне право підпису. У документах компанії відображалися CHF 30,33 млн активів при CHF 27,77 млн зобов’язань.
Ще жорсткіше виглядає історія з криптовалютою. У капітал швейцарської компанії внесли три пакети — 504 376 USDT, 504 415 USDT і 511 512 USDT. Усього 1 520 303 USDT. Під криптовалюту випускалися акції, а капітал компанії збільшився з CHF 520 тис. до CHF 1,75 млн. Крипта таким чином перетворювалася на частку швейцарської юрособи.
Сам «Кристалбанк» при цьому невеликий: на початок 2026 року близько 2,9 млрд грн чистих активів, за 2025-й — 43 млн грн збитку, CIR — 109%. НБУ вже застосовував до банку заходи впливу за порушення вимог у сфері фінансового моніторингу та протидії легалізації доходів.
В одній банківській історії зійшлися цілком конкретні прізвища та суми: Копилов керує наглядовою радою, його дружина Ленінг володіє 50%; Леонід Гребінський керує банком і разом з Оксаною Гребінською тримає другу половину; Ривкін та Скоробогатов пов’язані з групою ДАН; SCF розмістила облігації на 180 млн грн; кошти йшли в Done Switzerland AG; у капітал швейцарської компанії внесли 1,52 млн USDT.
Саме через таку зв’язку — українська гривня, пов’язані фінансові компанії та імпортери, купівля валюти, переказ у Швейцарію, криптовалюта та подальший випуск акцій — гроші отримують уже іншу юридичну форму та іншу юрисдикцію. А банк, через який проходили описані платежі, сам раніше отримував заходи впливу НБУ за лінією фінансового моніторингу.
“Кристалбанк” опинився ключовою ланкою в фінансовій конструкції Done, через яку гривневе фінансування українських компаній перетворювалося на валютні платежі на користь швейцарської Done Switzerland AG. Вникає основний масив запитань: чому банк проводив операції, від яких відмовлялися інші фінустанови, як перевірялася пов’язаність учасників та яким чином оцінювалися ризики операцій із нерезидентом.
Українські фінансові структури надають гривневе фінансування, після чого компанія-отримувач купує іноземну валюту та перераховує її швейцарській Done Switzerland AG. Банківським каналом для цієї частини операцій у матеріалах названо Кристалбанк. Саме через нього проходить критична ділянка ланцюга між українською гривнею та коштами, які спрямовуються іноземному контрагенту.
Питання до “Кристалбанк” полягає не в самому факті проведення валютних платежів, а в характері всієї конструкції. У матеріалах стверджується, що інші банки відмовлялися проводити окремі операції через питання до пов’язаності резидентних і нерезидентних учасників. Кристалбанк, навпаки, такі операції обслуговував.
Якщо ця інформація підтверджується банківськими документами, виникає питання, які саме перевірки проводилися перед платежами та чим позиція банку відрізнялася від рішень інших.
Особливе значення має фінансовий моніторинг. Банк має оцінювати характер операцій клієнтів, їхній економічний зміст, джерела коштів і зв’язки між учасниками розрахунків у межах вимог законодавства. У переданих матеріалах окремі претензії стосуються організації фінансового моніторингу в Кристалбанку.
Водночас публічного рішення НБУ або суду, яким було б встановлено незаконність конкретних операцій Done через Кристалбанк, у наявному масиві документів немає.
У цій конструкції “Кристалбанк” виглядає не другорядним розрахунковим посередником, а точкою, через яку проходила валютна частина описаної моделі. Український імпортер отримує фінансування у гривні, купує валюту, після чого кошти спрямовуються швейцарській компанії. Без банківського каналу ця трансформація грошових потоків в українській частині ланцюга неможлива.
Водночас кінцевий економічний зміст окремих операцій залишається неочевидним. Done Switzerland AG зареєстрована у Швейцарії та раніше мала іншу назву. Компанія могла займатися торгівлею обладнанням, автомобілями, зерном, металом та іншими товарами, а також фінансуванням угод, розрахунками й наданням гарантій. Однак із переданих документів не випливає повний обсяг операцій, які проходили через Кристалбанк у межах цього напряму.
Окреме питання виникає через операції з USDT. До капіталу швейцарської компанії було внесено три транші — 504 376, 504 415 та 511 512 USDT. Загалом ідеться про 1 520 303 USDT. Після цього капітал компанії збільшився з 520 тис. до 1,75 млн швейцарських франків шляхом випуску нових акцій. Хто саме вніс криптовалюту і кому дісталися акції, випущені під ці внески, у наявних документах не розкрито.
Для “Кристалбанку” це принципово, оскільки валютний банківський ланцюг та операції з нерезидентом не існують окремо від загальної структури руху коштів. Якщо українські компанії отримували гривневе фінансування, потім купували валюту та перераховували її іноземному контрагенту, банк мав бачити відповідні підстави платежів, контракти, учасників угод і призначення коштів. Саме ці документи могли б показати, наскільки реальною була заявлена господарська діяльність і як перевірялися її учасники.Ще одна ділянка ланцюга пов’язана з імпортом і податковим кредитом з ПДВ. У переданих матеріалах описується ситуація, за якої постачання товару від іноземної компанії формує в українського імпортера податкові наслідки, після чого товар продається далі.
Окремо висувається версія про подальше використання податкового кредиту в операціях на тіньовому ринку. Однак без податкових накладних, митних документів та повного руху товару стверджувати наявність незаконної схеми не можна.Через польську KOOPERANT EUROPEJSKI sp. z o.o. описується і зворотний рух товарів. Компанія закуповувала в Україні сировину та будівельне обладнання і вивозила їх до Польщі. У ланцюжку також фігурують «Глобінекс», «Мотороз Партс Україна», «Комодити», «Хемптонс Трейд» та «ТБС».
Зв’язки цих компаній, характер операцій та їхні податкові наслідки потребують перевірки за первинними документами.У результаті саме Кристалбанк стає найбільш чутливою точкою описаної конструкції.
Фінансова компанія може залучити гривневі кошти, імпортер — придбати валюту, іноземна структура — отримати платіж, а товарна й податкова частини операції — продовжитися вже за межами початкового банківського переказу. Банк при цьому має інформацію про рух грошей і документи, на підставі яких проводяться операції.Ключові питання залишаються без публічної відповіді: яким був загальний обсяг валютних платежів Done Switzerland через Кристалбанк, які українські компанії виступали платниками, які договори лежали в основі переказів, як перевірявся зв’язок між учасниками та які рішення ухвалював фінансовий моніторинг банку. Не розкрито також дані про подальший рух коштів після їхнього надходження до Швейцарії.
Тому головне питання в цій історії — не просто наявність Кристалбанку серед банківських контрагентів. Йдеться про те, чому саме цей банк став робочим каналом для описаного ланцюга, наскільки глибоко перевірялася економічна сутність операцій та які підстави дозволяли проводити платежі в ситуації, коли, за переданими матеріалами, інші банки відмовлялися їх обслуговувати. Відповіді на ці питання можуть бути отримані лише з банківських документів, матеріалів фінансового моніторингу, договорів та даних регулятора.