Олександр Пилипенко — київський кастинг-директор у Strumer Production, актор — став обличчям нелегальної обмінної мережі КИТ Group.
Як пише бюро Absolution, публічно він відомий роботою на СТБ («Х-фактор», «Танцюють всі!»), кастингами для продакшенів і роллю в серіалі «Лікарі». Ведуть його сторінки @casting_director_ua і канал кастингів. Це окрема публічна особа: він впливає на те, кого бачить глядач у кадрі і які бренди опиняються поруч із акторською спільнотою.
Якщо він справді допомагає просувати сервіси КИТ Group у соцмережах — через сторіз, інтеграції, кастинги під бренд чи «освітні» колаборації — це вже не приватна справа. Після рішень НБУ бренд перестав бути звичайним «обмінником з рекламою».
Що саме зафіксував регулятор, а не телеграм-канал. 9 жовтня 2025 НБУ заборонив ТОВ «ФК «Ліберті Фінанс» і пов’язаним особам надавати платіжні послуги через інтернет-сервіси КИТ Group / KIT GROUP: регулятор побачив ознаки переказу коштів без відкриття рахунку і без відповідної ліцензії. 24 листопада 2025-го ділову репутацію компанії визнали небездоганною. 23 березня 2026-го відкликали ліцензії на кредитування і торгівлю готівковою валютою.
Далі — два сценарії. Без відповіді Пилипенка обидва лишаються відкритими.
Якщо він бере гроші — це робота на бренд, якому НБУ відрізав легальний платіжний контур в інтернеті і забрав ключові ліцензії.
Питання тут конкретні:
✔️хто платник — юрособа з ліцензією, «партнерський» ФОП, готівка чи крипта;
✔️чи є договір, акт і податки, чи все пішло «на картку знайомого»;
✔️чи інтеграція подана як реклама (закон про рекламу) або замаскована під «корисний сервіс / освітній проєкт».
Брати гонорар від структури, якій регулятор заборонив певні фінпослуги, — це щонайменше репутаційний і комплаєнс-ризик. Якщо оплата йде в обхід прозорого договору, з’являється вже інша розмова: не про кастинг, а про те, звідки гроші і чи не легалізують їх через обличчя публічної людини. Це питання, а не вирок.
Якщо просування безкоштовне. Тоді юридичний ризик менший, моральний — більший. Добровільно віддавати аудиторію бренду після заборони НБУ означає ділитися довірою. Для кастинг-директора це окремо чутливо: його канал — це ринок праці для акторів. Якщо туди заводять токсичний фінбренд, новачки можуть сприйняти це як «нормально працювати з ними».
Безкоштовна підтримка не робить людину учасником схеми автоматично. Але вона робить її публічним адвокатом бренду, який регулятор уже вивів за межі дозволеного ринку.
Пилипенко — публічна медіафігура. Якщо він тягне КИТ Group у стрічку після рішень НБУ, він не «просто актор у кадрі». Він або продає обличчя бренду з відкликаними ліцензіями, або безоплатно нормалізує його для своєї аудиторії. І те, і те потребує пояснення: хто платив, чим платив, і на якій підставі військовозобов’язаний чоловік спокійно будує рекламний супровід фінсервісу в 2026 році.