Господарський суд Києва задовольнив позов заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах Фонду державного майна щодо будівлі Жовтневого палацу.
Про це редакція 368.media дізналася з рішення суду.
Суддя Антон Пукас скасував свідоцтво Федерації професійних спілок України на комплекс майже 17,6 тис. кв. м і наказав повернути державі головний корпус і малий зал — 16 тис. 329 кв. м колишнього Інституту шляхетних дівчат.
Це не «націоналізація концертної зали». Це спроба закрити дірку, яку профспілки пробили ще 2007-го: свідоцтво на пам’ятку національного значення без документів про те, що держава її комусь продала.
Що саме стоїть на пагорбі
Алея Героїв Небесної Сотні, 1 (Інститутська). Будівлю звели в 1838–1842 за проєктом Вікентія Беретті як Інститут благородних дівиць. Після 1917-го інститут закрили. У 1930-х тут сиділо управління НКВС. У 1952–1958-му зруйнований комплекс відбудовано як Жовтневий палац культури. Нині це Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок, один з найбільших залів Києва — понад 2 тис. місць.
З 1979-го будівля — пам’ятка містобудування і архітектури національного значення. З 1987-го — ще й пам’ятка історії місцевого значення: тут працював Микола Лисенко. З 2008-го об’єкт у законі «Про Перелік пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації». ФДМУ оцінює комплекс орієнтовно в 1 млрд гривень.
Як профспілки оформили палац на себе
У 1960-му промислову кооперацію в УРСР ліквідували. Об’єкт передали Українській республіканській раді профспілок — безоплатно, з балансом. Прокуратура і суд кажуть: це було відання, не власність. У радянському праві до Конституції УРСР 1978 профспілкова власність як окрема форма ще навіть не була прописана.
18 листопада 1990-го Загальна конфедерація профспілок СРСР договором «закріпила» палац за Федерацією незалежних профспілок України. Через 11 днів Верховна Рада ввела мораторій на зміну форми державної власності. Після незалежності закони 1991–1994 віднесли майно союзного підпорядкування і загальносоюзних громадських організацій до державної власності — «тимчасово, до визначення правонаступників». Правонаступників законодавчо так і не визначили.
2003-го ФПУ пішла в Головне управління комунальної власності Києва по свідоцтво. 2006-го управління відмовило: спочатку інвентаризація майна профспілок і закон про відносини з державою. Тоді ФПУ виграла справу № 39/222. Господарський суд зобов’язав місто оформити комплекс. 28 березня 2007-го видали свідоцтво САВ № 253598 на 17 тис. 597,7 кв. м. 12 вересня його внесли в БТІ. 6 березня 2017-го право «приватної власності» з’явилося в держреєстрі, реєстраційний номер 1192810880000. За десять днів комплекс віддали в господарське відання підприємству ФПУ «Міжнародний центр культури і мистецтв».
Суд 2026-го написав прямо: судове рішення 2006 не народжує власність. Воно лише оформлює те, чого в профспілок не було. Окремих правовстановлюючих документів, крім того свідоцтва, немає. Погодження органу охорони спадщини при відчуженні — теж немає.
Чому «давність» не спрацювала
ФПУ просила відмовити через строк позовної давності: Фонд держмайна знав про спір щонайменше з листа 2006 року, отже все згоріло ще 2009-го. Суд відповів негаторним позовом. Пам’ятка обмежена в обороті, з державної власності не вибувала і не могла вибути. Реєстрація за ФПУ — не позбавлення володіння держави, а перешкода розпоряджатися своїм. Такий позов можна подавати, поки порушення триває. Посилання — на практику Великої палати Верховного Суду, зокрема постанову від 4 березня 2026-го у справі № 922/264/24.
Висновки правознавців, які ФПУ клала в процес, суд відсунув у статус «консультації»: експерт з права не вирішує справу.
Арешт, АРМА і «Комбінат Плюс»
Паралельно палац живе в кримінальних провадженнях. ДБР веде справу № 62019100000001170 від 20 серпня 2019-го. У жовтні 2022-го актив передали АРМА. У травні 2025-го арешт на час знімали, 3 червня 2025-го Печерський райсуд наклав його знову — заборона відчужувати, розпоряджатися і користуватися — і знову віддав управління АРМА. 9 липня 2025-го АРМА уклала договір управління з ТОВ «Комбінат Плюс». Тобто ще до вироку господарського суду концертний майданчик уже не був «вільною касою» ФПУ: ним формально крутив управитель агентства.
Що саме наказав суд
Скасувати свідоцтво від 28 березня 2007-го. Скасувати реєстрацію права ФПУ на весь комплекс — і 16 тис. 329 кв. м залів, і 1 тис. 269 кв. м гаражів та складів. Зобов’язати Федерацію повернути державі в особі Фонду держмайна головний корпус і флігель.
Департамент комунальної власності Києва в процесі був другим відповідачем: саме його попередник видав свідоцтво. Мінкульт став на бік держави. АРМА і підприємство МЦКМ — на боці ФПУ як треті особи.
Що буде далі
Поки рішення не набрало сили, юридично в реєстрі ще може висіти запис ФПУ, а фактично будівлею керує структура АРМА. Апеляція вже є: для профспілок це не зал на дві тисячі місць, а прецедент. Якщо встоятиме логіка «пам’ятка не могла вибути зі держави», під ударом опиниться не лише Жовтневий.
ФПУ публічно рішення суду поки не коментувала в матеріалах справи так, щоб змінити його суть. Їхня лінія лишилася старою: профспілкове майно — окрема власність ще з радянських конституцій, договір 1990 року все закріпив, держава сама видала свідоцтво 2007-го.
Суд 2026-го відповів коротше. Держава палац не продавала. Закон забороняв його приватизувати. Свідоцтво без титулу — папір, який треба зняти.
Північний апеляційний господарський суд 31 серпня вирішив відкрити апеляційне провадження за скаргою Федерації професійних спілок України у справі № 910/16403/25. Справу розглянуть 29.09.2026 об 11 год. 00 хв. (зал судового засідання № 5).