ТОВ «Платіжний центр «ГЕРЦ» (та пов’язані структури групи Костянтина Ткача) вже довгий час монопольно обслуговує платежі за послуги ДП «Документ». Це структура міграційної служби, котра обслуговує видачу та облік документів громадян. Особливо її значення збільшилося з початком повномасштабної війни, коли значна кількість українців була змушена покинути Батьківщину.
Людям потрібні були нові документи за кордоном і вони були готові платити великі гроші за легалізацію. Саме цим і скористалися жадібні до грошей комерсанти. Офійційно ви ніде не дізнаетеся про те, що ДП «Документ» має якийсь договір з «ГЕРЦ». Це стає відомо лише після оформлення заяви на новий паспорт. Вам надають банк оплати, де є реквізити платіжної системи. Інших варіантів у вас немає. Фактично посадовці держпіпдприємства не залишають вам альтернативних варіантів оплати.
«ГЕРЦ» має ліцензію НБУ на переказ коштів без відкриття рахунків і працює як платіжний посередник. ДП «Документ» (підприємство у сфері управління Державної міграційної служби) використовує його для прийому оплати за паспортні та інші адміністративні послуги. Публічного тексту договору між сторонами у відкритому доступі немає. Наявність комісії підтверджується лише тарифами на сайті самої компанії.
Лише у «ГЕРЦ» відкрито вказана комісія за такі платежі — 3% + 10 грн. Це один із багатьох напрямів, які компанія обробляє поряд із комунальними платежами, штрафами та іншими послугами. Однак в переліку послуг фірми ми цього не знайшли. Однак наприкінці 2024-го омерційна директорка ТОВ ФК ГЕРЦ Олена Кисельова зазначала, що одним із ключових досягнень компанії того року був успішний запуск прийому оплат у ДП «Документ».
Однак компанії Ткача просто токсичні для державних структур. БЕБ неодноразово відкривало провадження за ст. 212 ККУ (ухилення від сплати податків). У матеріалах фігурують компанії групи «ГЕРЦ», зокрема через ймовірне використання фіктивних контрагентів і завищення податкового кредиту з ПДВ. Обшуки в офісі групи на вулиці Єврейській в Одесі проводилися, зокрема, у липні 2026 року. Справи тягнуться з 2021–2022 років.
У 2026 році Держаудитслужба виявила в ДП «Документ» порушень на близько 71 млн грн: необґрунтовані премії та надбавки, виплати за невідпрацьований час, а також закупівлі без належних процедур на суму понад 52 млн грн.
Чи є альтернативи таким платіжним посередникам?
На ринку України працює низка ліцензованих платіжних сервісів, які приймають оплату за послуги державних і комунальних підприємств:
– LiqPay (ПриватБанк) — одна з найбільших систем, комісія зазвичай близько 1,5–2,75%.
– Portmone — давно працює з комунальними та бюджетними платежами.
– WayForPay, EasyPay, iPay, NovaPay та інші.
– Банківські застосунки (Приват24, monobank, Ощад 24/7 тощо) — часто дозволяють платити безпосередньо за реквізитами.
Для сервісних центрів МВС уже впроваджено власний «Платіжний хаб». Він формує єдиний платіжний документ із QR-кодом, який можна оплатити в мобільному банкінгу або через будь-який інший сервіс. Система автоматично рахує суми зборів і зменшує ризик помилок. Поки що хаб працює переважно для реєстраційних дій із транспортом, але його планували розширювати на інші послуги.
Щодо ДП «Документ» публічної інформації про обов’язковість саме «ГЕРЦ» немає. На практиці громадяни часто можуть сплачувати за реквізитами підприємства через банк або інші сервіси, якщо такі реквізити надаються. Водночас у багатьох випадках на місці чи на сайті пропонують саме інтегрованого посередника (у цьому випадку — «ГЕРЦ»), бо це зручніше технічно для самого підприємства.
З огляду на масштаби грошових потоків (ДП «Документ» надало послуг ДМС вже на понад 1 млрд гривень) через платіжного посередника, наявність тривалих податкових розслідувань щодо групи «ГЕРЦ» та підтверджені корупційні порушення всередині ДП «Документ», НАБУ, СБУ, ДБР та Держфінмоніторинг мають підстави ретельно перевірити характер співпраці між підприємством і платіжною компанією, умови договорів, обсяги комісій та можливі ризики відмивання коштів або зловживань.
Ткач, наче спрут, роками запускав свої щупальця в різні органи державної влади, передусім у систему МВС, витягуючи звідти найцінніше й перетворюючи державні потоки на приватний заробіток.
І тут питання вже не лише до Ткача, а й до самої держави: невже за десятиліття вона так і не спромоглася створити власну сучасну платіжну систему?
Чому держава роками дозволяла приватному бізнесмену заробляти на державних грошових потоках, а коштам, за наявності відповідних доказів, зрештою опинятися через пов’язаних із правоохоронною системою осіб в офшорних юрисдикціях?
І головне: хто всі ці роки забезпечував недоторканність цієї моделі?