На тлі війни, коли кожна гривня оборонного бюджету обертається життями на фронті, справа виробника дронів Vyriy Industries стала своєрідним тестом для правоохоронної системи. Тестом на те, чи здатна держава довести до кінця розслідування проти власного постачальника озброєнь — навіть після того, як слідство вже зазнало першої юридичної невдачі в суді.
Ніч обшуків
Опівночі 7 липня за 20 адресами одночасно розпочалися невідкладні слідчі дії. Офіс Vyriy Industries, квартира власника компанії Олексія Бабенка, будинки його батьків і брата — понад 40 обшуків протягом однієї доби. До вечора детективи вилучили готівку на суму близько 32,14 млн гривень, яку в компанії пояснили коштами, призначеними для виплати заробітної плати, а також особисті заощадження самого Бабенка в еквіваленті від 3,5 до 10 тис. доларів.
Це не рутинна перевірка контрагента. Це — кримінальне провадження №42025000000000468 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 ч. 2 ст. 205-1 ККУ.
За версією слідства, йдеться про завищення закупівельних цін на безпілотники за контрактами з Агенцією оборонних закупівель на загальну суму 6,95 млрд гривень, укладеними впродовж 2025 року. Держфінмоніторнг звернув увагу слідства на мережу понад 150 ФОП — серед яких, за наявними публікаціями, є майстри нігтьового сервісу, студенти й продавці магазинів — з характерними ознаками фіктивності, через яку, за цими даними, пройшло близько 197 млн гривень операцій, визнаних підозрілими.
Обшуки прийшли не у вакуумі. Напередодні 7 липня видання «Бабель», співвласником якого є сам Бабенко, опублікувало резонансне розслідування про небойові смерті новобранців у 425-му полку «Скеля». Vyriy Industries публічно заявила, що проти компанії й особисто Бабенка напередодні обшуків розгорнулася скоординована кампанія в анонімних Telegram-каналах з неперевіреними звинуваченнями — і не виключила, що це може бути спробою дискредитації, вигідною або ворогу, або недоброчесним учасникам ринку.
Сам Бабенко публічно не пов’язує обшуки з полком «Скеля», але наголошує, що хтось «хотів просунути свої дрібні інтереси й трохи перестарався».
Цей контекст важливий не для того, щоби применшити підозру щодо мільярдних завищень цін — вона має розслідуватися так само ретельно, незалежно від того, хто і чому опинився в центрі уваги. Але він показує, наскільки складно суспільству відрізнити законне розслідування від інструменту тиску, коли навколо однієї постаті одночасно точиться кримінальне провадження, інформаційна війна в Telegram і суперечка про статус звернень до правоохоронців. Саме тому кожен наступний процесуальний крок має бути прозорим і юридично безумовним — без цього підозри в тиску лише накопичуватимуться, а розслідування втрачатиме легітимність в очах суспільства.
Чому саме ДБР — і чому це має значення
Розслідування веде Державне бюро розслідувань, а не Національне антикорупційне бюро, і це не технічна деталь, а питання юрисдикції, яке визначає всю подальшу логіку справи. ДБР законодавчо уповноважене розслідувати кримінальні злочини, вчинені посадовими особами та особами, пов’язаними зі сферою оборони й армією6 — тобто саме там, де мова йде про державні оборонні закупівлі під час війни. Від цієї юрисдикційної лінії залежить, хто процесуально керує справою, хто підписує клопотання до суду, хто відповідає за якість доказової бази — і, зрештою, хто нестиме відповідальність, якщо справа не витримає перевірки судом.
Але процесуальний статус Олексія Бабенка поки залишається незмінним — свідок. Ні самому Бабенку, ні комусь із керівництва компанії підозри не пред’явлені. Водночас компанія продовжувала виконувати чинні оборонні контракти протягом усього літа, а її представники публічно надали слідству документи, якими, за їхніми словами, підтверджується законність походження вилучених коштів.
Перша поразка в суді — і що вона означає насправді
17 липня Печерський районний суд Києва відклав розгляд клопотання ДБР про арешт вилучених коштів — офіційно через завантаженість суду8. А 22 липня той-таки суд відмовив у самому арешті 32,14 млн гривень, визнавши, що ці кошти не пов’язані з предметом кримінального провадження; наступного дня гроші були повернуті компанії.
Це судове рішення саме по собі законне і не підлягає сумніву як акт правосуддя. Але воно ставить перед слідством пряме й невигідне запитання: чи була доказова база, представлена суду, зібрана настільки ретельно, наскільки того вимагає масштаб підозри? Статті 86–89 КПК визначають чіткі критерії, яким має відповідати кожен доказ — належність, допустимість, достовірність10. Якщо на етапі фіксації вилучення, оформлення протоколів обшуку чи проведення негласних слідчих (розшукових) дій детективи ДБР припускаються процесуальних неточностей, саме на цій — суто формальній — підставі суди й повертатимуть матеріали з позначкою «недопустимі докази». І тоді питання про мільярдне завищення цін на дрони під час війни просто не дійде до розгляду по суті.
Публічний резонанс навколо цієї справи — не медійна забава, а одна з небагатьох дієвих гарантій того, що вона не осяде на столі процесуального керівника чи в архіві суду. Історія українського правоохоронного досвіду знає надто багато прикладів, коли справи з мільярдними підозрами тихо втрачали динаміку саме тоді, коли суспільна увага до них згасала.
Тому принципово важливо, щоби:
Детективи ДБР довели розслідування до логічного завершення — з чітким процесуальним рішенням щодо статусу Олексія Бабенка, а не з невизначеністю, яка триває місяцями;
Процесуальні керівники, які супроводжують це провадження, забезпечили якість кожного клопотання до суду — так, щоби наступна судова інстанція не мала формальних підстав відмовити;
Суди, розглядаючи матеріали ДБР, оцінювали їх по суті — зважаючи на масштаб можливої шкоди державному оборонному бюджету, а не шукали привід закрити справу на процедурній дрібниці.
Справа Vyriy Industries — це не приватний конфлікт компанії з державою. Це перевірка того, чи здатна українська правоохоронна й судова система довести до кінця розслідування проти власного постачальника озброєнь у розпал війни. Суспільство це бачить, фіксує кожен етап — і чекає не гучних заяв, а результату.