Прокурор Дмитро Васильович Петров програв суд Офісу Генерального прокурора: не зміг стягнути вихідну допомогу та середній заробіток при звільненні.
Про це редакція 368.media дізналася з рішення Львівського окружного адміністративного суду.
Петров вимагав стягнути:
– вихідну допомогу в розмірі понад 48 тисяч гривень;
– середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.
Суддя Олена Хома повністю відмовила в позові. Суд дійшов висновку, що вимоги Петрова є безпідставними, оскільки раніше в іншій справі (№ 320/5210/21) з нього вже було стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з листопада 2019 по липень 2021 року на суму понад 941 тис. гривень. Повторне стягнення середнього заробітку за той самий період суд розцінив як подвійне притягнення до відповідальності, що суперечить статті 61 Конституції України.
Співробітник Офісу генпрокурора Петров продає свій маєток за 1,1 млн доларів[/g-link]Крім того, суд встановив, що фактичний розрахунок з Петровим було проведено ще 24 грудня 2019 року, тому підстав для нарахування середнього заробітку за період після цієї дати немає.
Дмитро Петров — колишній заступник начальника департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України (пізніше — Офісу Генерального прокурора). Звільнений з посади 20 листопада 2019 року на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону «Про прокуратуру», але в 2024-му знов влаштувався в ОГП.
Раніше Петров потрапив під дію закону про очищення влади. Його звільнення було пов’язане саме з люстраційними процедурами. Однак він активно оскаржував своє звільнення в судах. У 2020–2021 роках йому вдалося домогтися поновлення на посаді.
До повернення в прокуратуру Петров тривалий час працював у ДМС Києва та Київської області, зокрема на посаді заступника начальника. За даними журналістських розслідувань, саме в цей період він був замішаний у корупційних схемах, пов’язаних з нелегальною міграцією та отриманням неправомірної вигоди.
Петров неодноразово потрапляв у поле зору ЗМІ через невідповідність статків посаді. Зокрема, у відкритих деклараціях за різні роки фіксувалася значна кількість готівкових коштів (до 10 мільйонів гривень), дороге майно та нерухомість. У 2025 році НАЗК приховувала (або видаляла) його декларації з публічного реєстру, що також викликало критику.