У Запоріжжі колишнього інспектора управління патрульної поліції області визнали невинуватим в одержанні неправомірної вигоди. Про це стало відомо з вироку Комунарського райсуду ч.3 ст. 368 КК.
У ніч із 29 на 30 липня 2019 року двоє інспекторів поліції патрулювали вулиці міста. Близько о пів на третю ночі біля ресторанного комплексу «Рибацький стан» вони зупинили мікроавтобус. Водію запропонували пройти тест на алкоголь на приладі «Драгер». Але той відмовився, кажучи, що перевіриться у медзакладі. Після цього один із патрульних, начебто, запропонував, що за гроші на водія не складатимуть протокол про адміністративне правопорушення. Але щодо суми хабаря поліціянт, нібито, пішов радитися з колегою, сівши у службовий автомобіль.
Пізніше до водія підійшов другий поліцейський і сказав, що 6 тисяч гривень треба перерахувати на картковий рахунок. Через кілька годин чоловік поповнив картку в банкоматі, після чого йому повернули водійське посвідчення.
У судовому засіданні водій пояснив, обвинуваченого він бачив лише один раз наприкінці липня 2019, коли той зупиняв його автомобіль. А іншого поліціянта він знав раніше, тому що приблизно за пів року до подій, які розглядаються судом, він зупиняв його автомобіль за керування в стані алкогольного спяніння. Однак до відповідальності не притягав, оскільки він перерахував йому 8 тис. гривень. Свідок також пояснив, що приблизно за два тижні до подій цієї справи у дворі будинку, де він мешкає, до нього на машині підʼїхали двоє чоловіків у цивільному та стали розпитувати про знайомство з працівником поліції і про те, за що він йому перерахував гроші.
Свідок зрозумів, що це були правоохоронці і розповів, що дійсно перераховував кошти на картковий рахунок за непритягнення його до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в нетверезому стані. Пізніше ці чоловіки зустрічалися із ним ще декілька разів, але він не памʼятає, про що вони спілкувалися. 29 липня він мав брудний одяг і співрозмовник дав йому сорочку перевдягнутися. Далі свідок не памʼятає, що відбувалося, але після 2 години ночі його зупинив екіпаж поліції у складі двох інспекторів і дівчини поліцейської. Раніше знайомий поліцейський знову запропонував йому вирішити питання без складання протоколу і дав листочок паперу із номером картки, на яку треба було перерахувати 6 тисяч гривень. Він пообіцяв заплатити до 10 ранку і поїхав додому. Вранці зустрівся із правоохоронцем, який давав йому сорочку, повернув її та отримав від нього 6 000 гривень, якими в банкоматі поповнив картку. Свідок сказав, що жодного разу не був в будь-якому кабінеті Державного бюро розслідувань або Служби безпеки України, заяви про вимагання неправомірної вигоди ніколи не писав. Про те, що на сорочці, яка була надана правоохоронцем замість його забрудненої, були якісь технічні пристрої аудіо-відеозапису він, начебто, не здогадувався, йому про це ніхто не говорив.
Свідок також повідомив, що чоловік, який сидить на лаві підсудних, грошей від нього не вимагав. Неправомірну вигоду, за словами свідка, запропонував передати інший поліціянт, судове провадження стосовно якого зупинено, оскільки він перебуває на військовій службі.
Той інспектор поліції, стосовно якого розглядалася справа, вину не визнав та відмовився давати показання. Він та його захисники стверджували про недоведеність обставин доказами і провокацію злочину. Перший і останній раз обвинувачений бачив заявника тої ночі під час зупинки автомобіля, жодного разу до нього не дзвонив і не викликав його.
Із матеріалів справи вбачається, що 2,5 місяці до подій цієї справи слідчий ДБР прийняв заяву про вчинення кримінального правопорушення від іншого громадянина, який заявив, що інспектор патрульної поліції у Запорізькій області разом із невідомою дівчиною-поліцейською вимагають у нього 8 тисяч гривень за не складання протоколу про адміністративне правопорушення. У подальшому зареєстрували ще одне кримінальне провадження і потім матеріали обʼєднали. При цьому за другим разом жодних заяв від заявника або потерпілого на той час до правоохоронних органів не надходило.
Суд встановив, що докази протягом двох місяців збиралися слідчим ДБР, який не мав повноважень у кримінальному провадженні. Докази збиралися, коли він ще офіційно не прийняв справу о свого провадження зазначене кримінальне провадження. Він визначений слідчим відповідно до постанови начальника Першого слідчого віділу СУ ТУ ДБР, розташованого у м.Мелітополі тільки 19.07.2019. Але ще в травні того року слідчий встиг прийняти низку процесуальних рішень та проведести слідчі та негласні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на збирання та отримання доказів. Такі докази суд визнав недопустимими як зібрані неуповноваженою особою.
Крім того, прокурор використав як докази відомості зібрані внаслідок НСРД в іншому кримінальному провадженні. Ці кримінальні провадження потім були обʼєднані, але суддя вважав, що все одно потрібна ухвала слідчого судді про дозвіл на використання доказів.
У матеріалах справи немає рішення слідчого про залучення свідка до проведення НСРД, що також розцінюється як істотне порушення.
Суд вирішив, що водій до правоохоронного органу з заявою про вимагання неправомірної вигоди не звертався. Про це сказав на допиті він сам і доказів про надходження такої заяви до правоохоронних органів суду не надано. За декілька тижнів до документування передачі неправомірної вигоди, працівники СБУ ініціативно приїхали до нього додому і стали розпитувати про події які відбувалися близько півроку тому, а саме про, перерахування коштів патрульному поліцейському.
До втручання представників СБУ особистих зустрічей між водієм і тим другим поліціянтом не було і немає підстав вважати, що вони б мали місце без такого втручання. У подальшому поведінка свідка узгоджувалась із працівниками правоохоронних органів, що дало суду підстави для висновку, що відбулася провокація злочину з метою подальшого викриття.
Обвинуваченого виправдали за недоведеністю в його діях складу кримінального правопорушення.