В Одесі завдяки бездіяльності керівництва Нацполіції та Офісу генпрокурора склалася дивна ситуація щодо розподілу клопотань слідчих поміж районними судами. Як з’ясувала редакція 368.media вже довгий час їх розглядає лише один Київський районний суд, який перевантажений іншими справами.
Джерела редакції в місцевих судах пояснили, чому так відбувається. Головну роль тут відіграють голова суду Сергій Чванкін, про котрого ми вже писали, а також експрокурор Одещини Олег Жученко (обвинувачений в отриманні хабарів у якості квартири та участі в ОЗУ Труханова-Галантерника), колишній голова слідчого управління поліції регіону Сергій Шайхет та ексначальник головного управління поліції Одещини Дмитро Головін.
Після внесення змін до ст.216 КПК, якими з 19 листопада 2017 року заборонено прийняття до свого провадження кримінальних проваджень слідчими прокуратури, 90 % справ, підлягало розслідуванню слідчими Національної поліції. Відповідно до вимог КПК усі рішення щодо обрання міри запобіжного заходу для підозрюваних, проведення обшуків, виїмок, арешту майна та інші приймаються слідчими суддями суду за місцем знаходження органу досудового розслідування.
Внаслідок вказаних змін слідчі та їх процесуальні керівники з прокуратури Одеської області час від часу отримували «ляпаси» від суддів Приморського районного суду у вигляді виправдувальних вироків, відмов у задоволенні клопотань про накладення арешту на майно фігурантів «замовних» справ тощо. Це звісно не могло подобатись керівництву прокуратури та поліції, які у ручному режимі намагались працювати з фігурантами замовних справ. Тут у нагоді і став голова Київського районного суду Чванкін, який присягнув на вірність очільникам зазначених правоохоронних органів Жученку та Головіну, пообіцявши забезпечити ухвалення суддями підконтрольного йому суду потрібних їм рішень в обмін на надання йому індульгенції на свавілля приприйнятті рішень у потрібних йому справах.
Сергій Чванкін
Далі наказом голови Національної поліції Сергія Князєва №807 від 28 серпня 2018 року ГУНП України в Одеській області присвоєна нова юридична адреса, а саме:вул. Філатова, 15-А. Абсурдність вказаного наказу полягає в тому, що за вказаною адресою знаходиться Київський відділ поліції. Головний “офіс” поліції історично та фактично знаходиться по вулиці Єврейська, 12 у центрі міста, а слідче управління по вулиці Шевченка, 8-г. Обидві адреси розташовані в Приморському районі.
З серпня 2018 року слідчі вимушені були спрямовувати до Київського райсуду клопотання про обрання міри запобіжного заходу, тимчасового допуску до речей, проведення обшуків, арешту майна тощо. Результатами цього «карманного правосуддя» є незаконні судові рішення, мільйонні безпідставні застави для пересічених громадян та, як наслідок, створення передумов для «вирішення питань» з головою суду Сергієм Чванкіним.
Наведені вище керівники правоохоронних органів Одещини давно заслужено зняті зі своїх посад, проте нових очільників існуючий порядок речей також влаштовує.
І це попри те, що після надходження до Київського райсуду відповідних клопотань від силовиків, керівники прокуратури, поліції та СБУ вимушені особисто просити Чванкіна задовольнити клопотання їх працівників, не вбачаючи в цьому порушення закону щодо свого втручання у розгляд справ судом та свого особистого приниження. Фактично йдеться про знищення судової влади та узурпацію судової влади в окремо взятому суді. Джерело
За цим – повний відхід від права та введення свавілля у ранг державної політики. На всі правопорушення, які організовуються Чванкіним, та виконуються підлеглими йому суддями, силовики заплющують очі з тих підстав, що по справам, які «цікаві» керівникам правоохоронним органам, Чванкін забезпечує прийняття потрібних їм рішень.
Крім того, відповідно до вимог ст.35 КПК України, у судах функціонує автоматизована система документообігу суду, що повинна забезпечувати об’єктивний та неупереджений розподіл, зокрема, матеріалів кримінального провадження між суддями, з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді.
Рішенням зборів суддів райсуду від 14 серпня 2015 року зі змінами від 28 вересня 2016 року та 4 грудня 2018 року затверджено “Засади використання автоматизованої системи документообігу суду” (АСДС).
Він не відповідає вимогам закону, оскільки містить положення, які дозволяють голові суду самостійно приймати рішення в окремих випадках при розподілі тих чи інших справ. Наприклад, п.5.3. Засад передбачено, що розподіл судових справ із судового контролю за дотриманням прав, свобод, та інтересів осіб у кримінальному провадженні здійснюється серед слідчих суддів з урахуванням графіку їх роботи, затвердженого наказом голови суду. Пунктом 7.6 Засад встановлено, що узгоджене головою суду, письмове звернення судді або доповідна записка голови суду є підставою для керівника апарату для налаштування АСДС в частині особливостей розподілу справ на відповідного суддю. Пунктом 7.4 Засад передбачено право голови суду вводити зменшуючий коефіцієнт, зменшувати відсоток справ, що підлягає розподілу для розгляду суддею в окремих випадках.
Таким чином, право голови суду на втручання в авторозподіл судових справ закріплено у рішенні зборів суддів.
На жаль, при перевірці звернення Генеральної прокуратури України щодо порушення в суді факту розподілу кримінальних справ після відставки судді Коротаєвої Н.О., оцінка вказаних положень Засад АСДС не була надана представниками РСУ.
При цьому, члени робочої групи РСУ встановили, що рішенням зборів суду від 07 травня 2018 року, шляхом відключення від автоматизованого розподілу справ працюючих суддів кримінальної колегії та внесення в табель робочого часу відповідних відміток, протиправно передано понад 100 кримінальних проваджень судді Коротаєвої Н.О.судді ВойтовуГ.В., який тривалий час перебував без повноважень та який на той час мав найнижчу в суді завантаженість.
Слід зазначити, що до найближчого оточення Чванкіна С.А. входять такі судді: Фєдулеєва Ю.О.; Борщов І.О.; Чаплицький В.В.; Прохоров П.А.; Войтов Г.В., Петренко В.С.; Куриленко О.М. Калініченко Л.В.та інші, які беззаперечно виконують його незаконні забаганки.
Зазначене підтверджується змістом Єдиного державного реєстру судових рішень, згідно якого певні категорії справ, де є інтерес Чванкіна С.А., потрапляють після «автоматизованого розподілу» до вказаних суддів шляхом маніпуляцій з доповідними записками, які, у своїй більшості, скасовуються апеляційним судом.
Прикладом суддівського свавілля можуть слугувати дані справи № 520/5584/18. Так, 10 грудня 2020 року суддя Коваленко О.Б. постановила ухвалу про залишення позову без розгляду. Після цього, посилаючись на наведене вище рішення зборів суддів про затвердження Засад АСДС суддя склала доповідну записку на ім’я голови суду, який в свою чергу її погодив. Таким чином, суддя Коваленко О.Б. відновила провадження на підставі доповідної записки та, всупереч вимогам ЦПК України, розглянула справу по суті.
Враховуючи наведене, в Єдиному державному реєстрі судових рішень містяться ухвала суду від 10 грудня 2020 року про залишення позову без розгляду та рішення суду від 19 квітня .2021 року про розгляд справи по суті.
Редакція 368.media закликає всіх суддів, які постраждали від дій чи бездіяльності судді Чванкіна звертатися до нас на пошту info@368.media з відповідними заявами. Уся інформація буде висвітлена та передана правоохоронним органам та ВРП.