Забудовник елітних апартаментів «M1 Club Apartments» на одній з останніх вільних ділянок пляжу Ланжерон в Одесі залишив інвесторів без грошей та майна. Про це пише портал «Антікор».
Згідно з описом на сайті компанії забудовника, це «будинок-курорт зі своїм басейном, пляжем, ресторанами, SPA-зоною та інфраструктурою преміум-класу. Комплекс розташований у парковій зоні на березі Чорного моря пляжу Ланжерон, і кожні апартаменти у ньому мають власну терасу і свій вид на море». Напрочуд гарний опис, який підкріплений надпривабливими рендерами того, як будинок буде виглядати, коли його побудують.
Будинок мали завершити у III кварталі 2023 року, але цього не просто не сталось, забудовник взагалі відмовляється від його добудови з невідомих причин. Як розповідають інвестори, компанії, які «підчепили» їх на гачок, набрали інвестицій на суму близько 68 млн гривень, причому з рахунків суми зникали майже одразу. Фактично станом на зараз компанії оперують лише 1,5 млн гривень, тому інвестори не надто вірять у те, що суди їм допоможуть у поверненні коштів.
Згідно з офіційними документами, компаніями-забудовниками є ПП «СПС-Ріелт» та ТОВ «Маестро хотел менеджмент». За цими фірмами стоять доволі впливові люди. Так, засновниками ПП «СПС-Ріелт»є фруктовий імпортер-магнат Павло Куліковський, його бізнес-партнер, очільник корейських спільнот в Україні Едуард Кім та Анастасія Жалковська, яка ділить очільництво у благодійному фонді «Діти дітям» з цілою плеядою дружин багатіїв. Одна зі співзасновниць фонду Олена Стаковиченко – власниця цілого котеджного містечка у Віті-Поштовій, що під Києвом, та щаслива володарка одразу трьох квартир в одіозних «Новопечерських липках». За певною інформацією її чоловіком є конвертатор Ігор Стаковиченко на прізвисько «Стакан».
Куліковський та Кім у свою чергу також є власниками одеського готелю М1, що розташований поряд з незавершеним будівництвом.
Друга фірма-забудовник Maestro hotel Management належить такому собі Едуарду Режинському. Цікаво те, що зараз вона перебуває у стані припинення діяльності.
Однак той самий Режинський спочатку у 2021 році зареєстрував фірму зі схожою назвою ТОВ «Маестро менеджмент», а згодом вже у 2023 році ще одного клона – ТОВ «Маестро хотелс менеджмент». Подібна діяльність з реєстраціями схожих за назвою компаній може свідчити про те, що створюються вони з однією ціллю – шахрайство. Аби упевнитись, що інвесторів M1 Club Apartments хочуть «кинути», потрібно повернутись аж у 2015 рік.
У червні того року Одеська міська рада передала згаданому вище «СПС-Ріелт» майже півгектара землі під водною станцією. Мутна історія полягає у тому, що «СПС-Ріелт» у 2010 році викупила вісім будівель станції. Згодом же їм вдалося отримати і землю під нею.
От тільки землю «СПС-Ріелт» отримував не під житлову забудову, а під оздоровчий центр. Будівництво розпочалося у 2020 році і місцева преса почала підозрювати, що будується об’єкт не зовсім на законних підставах. Проте начальник муніципального відділення Державної архітектурно-будівельної інспекції Олександр Авдєєв запевняв, що на пляжі з’явиться саме оздоровчий комплекс. За його словами, будівля складатиметься з трьох частини – оздоровчої, медико-реабілітаційної та житлової для тимчасового проживання відпочиваючих. Документи на це будівництво нібито були видані у 2018 році.
Цікаво, що до 2014 року одним з власників ТОВ «СПС-Ріелт» був відомий кримінальний аферист Володимир Курочка, якого у ЗМІ називають другом та однокласником скандально відомого Володимира Галантерника. Фірма була переписана акурат під виділення землі для будівництва оздоровчого комплексу на Ланжероні.
Однак одразу з початком будівництва у 2020-му агенції нерухомості жваво пропонували інвесторам квартири в будівлі, де за документами їх бути не могло.
Інвестори M1 Club Apartments розуміють, що війна наклала значні проблеми, в тому числі і на будівельну сферу. Однак, вони занепокоєні тим, що компанії-забудовники відмовляються виходити на зв’язок та комунікувати з людьми. І це в той час, коли 70% квартир в комплексі було продано ще до початку повномасштабного вторгнення.
Більше того, керівник Maestro hotel management Едуард Режинський також керує такими фірмами як «Бон Апарт» та «Сохо проджект». Йдеться про компанії, які мають інвестиційні проекти Soho House, апарт-готель «Россет», PORTLAND/S3 в Одесі та OZON Hotel в Коблево. Тобто це може означати, що будівельна афера планує розростися в масштабах Одеської області, що потягне за собою шалені збитки для інших інвесторів.
До того ж на сайті компанії Maestro hotel management в розділі «Наша команда» присутній менеджер, який відповідає за проекти у Західній Україні. Щупальця аферистів зазіхають і на вкрай перспективний регіон, який з початку військових дій вважається відносно безпечним, тому туди переїхала велика кількість українців з інших точок країни.
Днями стало відомо, що Maestro hotel management також взялось за будинок Гоголя в Одесі. В ньому фірма нібито збирається зробити апарт-готель Rosset. Але якоїсь конкретики, окрім хіба що планів – мало. Видання «Думская» говорило з менеджером компанії і той запевнив, що до продажу пропонується 10 апартаментів, які згодом здаватимуться в оренду. При цьому власник буде отримувати 75% від орендаря, а решта залишається у компанії-власника. Нічогенький план заробітку, враховуючи, що ремонтні роботи у майбутньому апарт-готелі навіть не починались.
Будівельні афери не новина для України, але в контексті забудови прибережної зони Чорного моря дивує сам підхід забудовників M1 Club Apartments. Тобто вони витратили майже 10 років на те, щоб отримати ласий шматок землі, найняли архітекторів, які створили напрочуд красиву картинку майбутнього будинку, зібрали гроші з інвесторів і почали «зливатися»? Хоч якби дивно це не виглядало, але відкриття і закриття фірм зі схожою назвою та інші підтасовки можуть вказувати на те, що тут дійсно задіяна якась схема.
Підприємець, що не побажав назвати себе, на правах анонімності повідомив виданню, що «СПС-Ріелт» та Maestro hotel management заборгували йому майже 1 млн доларів, однак платити відсотки по цьому боргу відмовляються. За його словами, у травні 2021 року він позичив цю суму двома траншами по 500 тис. доларів.
В той же час, розуміючи впливовість керівників згаданих фірм, судитися з ними підприємець вважає безперспективним. Але й пробачати подібну суму не збирається.