Український генерал та майно його родичів: чи є тут корупційна схема?

Ректор Національної академії сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного, генерал-лейтенант Павло Ткачук не стежить за навчально-освітнім процесом, а переслідує особисті інтереси.  Розкриті нещодавно факти корупції на будівництві військового ліцею у Червонограді, вкотре показують, що персона офіцера досі проходить повз увагу СБУ, ДБР та інших правоохоронних органів.

За даними джерел, серед можливих підозрюваних у справі є заступники ректора. При цьому особистість самого начальника поза підозрою.

Павло Ткачук – типовий військовий офіцер епохи до Революції Гідності.. За роки своєї служби генерал отримав від ЗСУ з лишком: кілька квартир, пристойну зарплату та міцний «дах», який дозволяє йому обіймати високу посаду.

Все на родичів

Багато років Павло Ткачук вносив суцільні нулі у свою декларацію: ні власної квартири, ні машини, ні заощаджень. Як виявилося, чотири квартири, отримані від держави, він приватизував та переписав на родичів. Також придбав будинки та машини. Однак генерал не міг дозволити собі таку розкіш із річною зарплатою 200 тис. гривень. Це і стало причиною відкриття кримінальної справи за фактом незаконної
збагачення. При цьому Ткачук проходив як свідок, тому детективи САП повірили йому на слово і закрили справу через три
роки.

Щоб уникнути допитливих очей правоохоронців Ткачук розподілив майно між родичами. Лише за квітень 2023 року племінниця Ткачука Ганна Сенаторова придбала п’ять земельних ділянок. Також їй належить особняк у Сільничках (485,8 кв. м), три земельні ділянки Львівської області, квартира у Києві (120 кв. м),
шість складів у Бердичеві Житомирської області та різні нежитлові приміщення.

Анна та її чоловік Денис Сенаторов – бізнесмени. Подружжя є
співзасновниками ТОВ «Сейф Глас Факторі» (формування та обробка
листового скла) у Львові, а також ТОВ «Сенаторавто» (оптова
торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів)
у Києві. До того ж Денис Сенаторів є співзасновником ГО «Авто
підприємців». Автопарк сімейства складається з Mercedes-Benz E 220
D (2018), Renault Master (2016), Land Rover
(2013), Renault Master GT (2013).

За інформацією ЗМІ, в 2020 році особняк Ткачука було виставлено на продаж за 2 млн доларів. Розкішний маєток Петра Ткачука також записаний на його племінницю Ганну Сенаторову.

Рідна сестра генерала Ніна Петрівна Шкляренко мешкає у місті Бердичів Житомирської області та володіє невеликим продуктовим магазином, а також земельними ділянками у Вінницькій, Житомирській та
Львівщини. Саме на такій ділянці в одному зі «скромних» будинків у селі Солонки Львівської області й «живе» наш генерал.

 

Власний герб генерала на фасаді будинку селі Солонка Львівської області, який оформлений на сестру генерала Ніну Шкляренко

Виїзд за кордон заборонити не можна

Згідно з нашими даними, генерал Ткачук кілька разів був за кордоном час війни. Так, наприклад, у червні генерал вирушив на Польщу Volkswagen Transporter (д/н ВС5059РІ). Примітно, що у серпні він знову поїхав до Польщі, щоб забрати сім’ю – доньку Олену Сапіга, онуку Єлизавету, дружину Оксану Ткачук, племінницю з чоловіком Анну та Дениса Сенаторових та їхніх дочок — Софію та Дар’ю.

При цьому Ткачук користується послуг водіїв військової частини А4150. Судячи з записів прикордонного поста, за кермом Volkswagen Transporter були В.Антюфєєв (1977), та Ігор Фіялка (1991).

За вдалим збігом обставин ми знайшли декларацію Ткачука за 2021 рік. Відповідно до неї, генерал отримав заробітну плату у розмірі 469,8 тис. гривень, пенсію – 111 тис. гривень та 103 тис. гривень відсотків у  «ПриватБанку».

Проте вражають його фінансові активи. Ткачук зберігав готівкою 19,1 тис. доларів, 16,9 тис. євро та 821 тис. гривень.  Крім того, генерал у 2021 році отримав грошовий подарунок від майстра з художньої вишиванки Леокадії Загальської у розмірі 1,18 млн гривень. І це лише офіційні дані. Важко уявити весь оборот коштів військовослужбовця.

Фірма родича

У 2015 році чоловік дочки генерала Олени Руслан Сапіга звільнився з Національної академії, де з 2009 року працював на посаді заступника начальника кафедри тилового забезпечення факультету підготовки фахівців із забезпечення військ, через стан здоров’я.

Далі зять Ткачука стає засновником ПП «Енергія Захід» і одразу починає отримувати підряди на мільйони гривень. Як виявилось, підприємство не на тендерній основі забезпечувало обігрів приміщень академії на загальну суму 49,4 млн гривень. На той час це була завищена сума.

Починаючи з 2016 по 2022 рік апетити компанії зросли, і вона стала переможцем у 18 закупівлях, де замовником виступала Яворівська районна квартирно-експлуатаційна частина Міноборони на загальну суму 182  млн гривень. Останню угоду уклали 31 грудня 2022 року. При цьому закупівлю провели за неконкурентною переговорною процедурою через відсутність альтернативи.

ПП «Енергія Захід» є єдиним постачальником теплової енергії у військових містечках № 21, 26, 32, 36, 38 (у межах територій, на яких розташовані власні діючі котельні). Примітно, що у березні 2016 року військова
прокуратура відкрила кримінальне провадження щодо діяльності фірми. У судових ухвалах йдеться, що
військовими посадовими особами військових частин у Старичах, Яворівській КЕЧ та окремими працівниками Національної академії сухопутних військ налагоджений механізм розкрадання бюджетних коштів та державного майна.

Наприклад, дрова для модульних котелень, які встановила  фірма у військовій частині А4150, не купували, а просто рубали на території військового полігону силами військовослужбовців. Справа була закрита в
2017 року.

Генерал Ткачук обіймає посаду начальника Академії на впродовж 14 років. Складно уявити, у яких масштабах генерал та його «тиловики» розкрадали армію.

У вересні 2022 року Національна академія уклала договір з ТОВ «Енергоресурс-
монтаж» з виконання капітального ремонту мереж теплопостачання будівлі академії. Згідно договору, підрядник зобов’язувався виконати роботи кошторисної вартістю 4 млн гривень. Технагляд за проведенням
передбачених робіт було доручено інженеру академії Петру Мураві.

Проте інженер та директор компанії Михайло Михайлівський внесли до актів робіт свідомо неправдиві відомості щодо обсягів фактично виконаних робіт, внаслідок чого держбюджету завдано
збитки у сумі 200 тис. гривень. Відкрито кримінальне провадження №42023142400000013 від 13.04.2023 за ч. 4 ст. 191 КК.

І це лише один із прикладів брудного та мародерського ставлення до
армії. Прізвища інженера Мураві, як і заступника Ткачука Йосипа Саєвича фігурують у всіх кримінальних справах, пов’язаних з корупцією. Однак щоразу їм вдається вийти сухими із води.
На жаль, нам залишається вірити, що колись справедливість
переможе і всі винні обов’язково понесуть покарання.