У Костянтинівці на Донеччині навідник штурмового відділення Анатолій Бобровський отримав 10 років ув’язнення за вбивство товариша. Про це редакція 368.media дізналася із вироку місцевого суду за ст.115 КК.
У березні цього року в місці тимчасової дислокації військової частини чоловік під час вживання спиртних напоїв влаштував словесний конфлікт з товаришем, а потім застрелив його.
За даними слідства, Бобровський з автомату АКМ підійшов до потерпілого на відстань близько до трьох метрів, направив зброю у бік останнього та здійснив один одиночний постріл. Чоловік отримав наскрізне вогнепальне кульове поранення живота з ушкодженням печінки, яке ускладнилось розвитком гострої крововтрати, від чого помер у реанімації.
Обвинувачений в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав частково та пояснив, що з загиблим він познайомився незадовго до події, близьких стосунків з ним не підтримував, конфліктів не мав.
У той день він охороняв техніку. Ввечері вони з товаришами залишились вчотирьох і сіли вечеряти. Усі вживали алкогольні напої. Він протягом дня пив горілку через болі в спині, бо ліки закінчилися, за вечерею також випивав з усіма, до 200 грамів горілки.
Згодом один з колег пішов відпочивати, а вони втрьох залишились за столом, спілкувалися за життя. Загиблий почав казати, що хоче звільнитись, питав, як це зробити. Вбивця відповів, що без вагань буде продовжувати службу до кінця. Можливо його відповідь роздратувала він почав підвищувати голос, кричав, що їх кидають «як м’ясо». Далі військовослужбовець повинен був першим заступити на охорону техніки, а черга Бобровського була за ним через чотири години, тому він вирішив піти відпочити. Прямуючи до ліжка він підкинув дрова у буржуйку і в цей час побачив, як постраждалий йде на нього і каже: «Я тебе вб’ю». Він злякався, оскільки на столі лежали ножі, а в палатці були гранати, які вони постійно носили в кишенях. Тоді він пройшов 3-4 метри до свого ліжка, взяв свій автомат з магазином, і, щоб налякати повернувся у його бік, зняв запобіжник, перевівши автомат у режим одиночних пострілів, але стріляти не хотів. Він затиснув пальцем курок, але не думав, що в патроннику є патрон.
Вибачився перед вдовою загиблого. Пояснив також, що надавати матеріальну допомогу родині потерпілого він не мав і не має можливості у зв’язку зі скрутним матеріальним станом. Цивільний позов визнав частково лише в частині стягнення витрат на поминальний обід та поховання. Розмір моральної шкоди вважає значно завищеним, але достатній, на його думку, розмір такого відшкодування назвати не зміг. Решту позовних вимог не визнав повністю.
Свідки заявили, що у чоловіків була сварка на ґрунті релігії. Вдова загиблого заявила, що її двоє дітей втратили батька. Чоловік був будівельником, все вдома робив самостійно і утримував родину, оскільки вона є державним службовцем і має невелику зарплатню. Розмір моральної шкоди обґрунтовує тим, що якби чоловік загинув під час виконання свого військового обов’язку, то родина отримала б від держави саме 15 млн гривень.
Суд визнав чоловіка винуватим та призначив 10 років позбавлення волі. Він також мусить компенсувати родичам загиблого 2,1 млн гривень.