У Івано-Франківської області суд визнав чоловіка винуватим у замаху на вбивство судді Богорадчанського районного суду Олега Шишка і незаконному поводженні з боєприпасами. Про це редакція 368.media дізналася із вироку Долинського райсуду за ч.1 ст. 263, ст. 379 КК.
Вранці 10 серпня 2020 року суддя Шишко, виїжджаючи з гаражу, помітив при відкритті ролетів гранату. Вибухівка не денотувала і суддя викликав на місце спеціалістів. Правоохоронці затримали неодноразово судимого чоловіка, чергову справу за обвинуваченням якого слухав суддя. Підсудний нібито був незадоволений ходом судового розгляду і хотів затягнути процес і відтермінувати винесення вироку та покарання у вигляді позбавлення волі.
Вважається, що зловмисник мав невідомого спільника, з яким вони таємно стежили за суддею, встановили автомобіль, на якому той пересувався, місце його проживання, вивчили розпорядок дня судді та його побутові звички.
Зокрема, вони зʼясували, що суддя залишає на ніч машину в гаражі свого домоволодіння, а вранці відчиняє гаражні ворота зсередини за допомогою пульту, не виходячи на проїжджу частину вулиці. Тому вночі перед інцидентом злочинці прикріпили корпус гранати до гаражу.
У судовому засіданні обвинувачений заперечував свою причетність до злочину і просив його виправдати. Говорив, що будь-якого конфлікту з суддею не мав, справа про його обвинувачення на той час майже не розглядалась, це була лише початкова стадія судового процесу. На даний час це кримінальне провадження розглядається суддею Тисменецього районного суду. Де він перебував в ніч на 10 серпня 2020 року, обвинувачений пригадати не може, оскільки пройшло багато часу.
Потерпілий суддя розповів, що він та його родина проблем із сусідами не мали, погроз не отримували. 8-9 серпня були субота-неділя і він займався своїми справами – був на полюванні, відвідував родичів. Вранці у понеділок він із салону авто натиснув кнопку на пульті, після чого автоматичні двері гаража почали відчинятись. В якийсь момент він почув дивний стукіт і коли вже майже виїхав із гаражу, то побачив, що до воріт, а саме до їх нижньої частини, прикріплена деревʼяна дошка. Припаркувавши автомобіль, він підійшов до воріт, щоб зірвати дошку і побачив, що до неї прикріплено предмет, схожий на гранату Ф-1. Він мисливець, має відповідні дозволи на зброю, а тому “розбирається” в зброї та боєприпасах.
На той момент у його провадженні як судді перебувала кримінальна справа про обвинувачення групи осіб. Розгляд справи затягувався із причин то хвороби обвинувачених, то хвороби адвокатів. 6 чи 7 серпня виник певний конфлікт, тому що судове засідання вкотре відкладалося. Суддя допускає, що в одного з обвинувачених у цій справі були підстави та мотиви, щоб його вбити, адже йшлося про покараня у вигляді реального позбавлення волі.
При розслідуванні замаху на суддю неодноразово проводилися ДНК-експертизи. На місці злочину знайдено недопалки, але ДНК-матеріалу на них було недостатньо для дослідження. На пластиковій обмотці від електропроводів ДНК в клітинах виявилась зруйнованою.
Експерт встановив збіг генетичних ознак крові обвинуваченого із ознаками біологічного матеріалу в осаді витяжки з вирізки з рукава сорочки, в якому маскували гранату.
Чоловіка засудили до 10 років позбавлення волі. Потерпілий суддя заявляв цивільний позов щодо моральної шкоди на один мільйон гривень, але йому присудили тільки 250 тисяч.