Луганський бізнесмен Володимир Клименко, який заснував ПАТ «Укрінком» (Укрінкомбанк) продав росіянину право вимоги боргів по іпотеці судоремонтного заводу та зернового термінала у Севастополі. Про це редакція 368.media дізналась, аналізуючі відповідні документи українських та російських судових реєстрів.
У лютому 2012 року між ПАО «Український інноваційний банк» (Укрінбанк) та ТОВ «Холдінг «Южний» уклали кредитний договір про відкриття мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії на 80 млн гривень строком до середини серпня 2013 року на модернізацію зернового термінала у Севастополі та поповнення оборотних коштів.
Відповідно до договору«Холдинг «Южний» в іпотеку було передано складські споруди за адресою: Набережна рибпорту, 21/6, вартістю 112,4 млн гривень. Майновий поручитель ТОВ «Судноремонтний завод «Южний Севастополь» передав в іпотеку зерноперевантажувальний комплекс, що знаходиться за адресою: вул. Правди, 24, вартістю 3,89 млн гривень. Також у заставу передали частки корпоративних прав у статутних капіталах компаній.
Проблеми розпочалися після анексії росіянами Кримського півострову. Окупанти «у зв’язку з невиконанням Банком зобов’язань перед кредиторами (вкладниками) рішенням Центрального банку Російської Федерації у травні. 2014 року припинили діяльність структурних підрозділів «Укрінбанку» на захоплених територіях.
Наприкінці вересня 2015 року на адресу судноремонтного заводу від банку направили повідомлення про порушення основного зобов’язання за кредитним договором з вимогою у 30-денний термін погасити наявну заборгованість перед кредитором та попередженням про наявну можливість звернення стягнення відповідно до вимог ст. 37 закону «Про іпотеку». Проте ці вимоги були проігноровані. Надалі в Україні розпочався процес банкрутства банку. НБУ визнав банк неплатоспроможним. Подробиці цієї схеми ми розповідали у наступному матеріалі.
Дочекавшись, поки Фонд виплатив вкладникам банку 1,8 млрд гривень, колишні акціонери банку, ініціювали декілька судових процесів щодо оскарження процедури виведення банку з ринку і у липні 2016 року за одну ніч внесли зміни до єдиного державного реєстру. «Укрінбанк» перейменували у «Укрінком», а місце розташування змінено з Києва на Сєвєродонецьк Луганської області. Кінцевим бенефіціарним власником залишився Володимир Клименко, у минулому — голова спостережної ради, власник істотної участі ПАТ «Укрінбанк».
Надалі у середині вересня 2017 року «Укрінком» та «Фінансова компанія «Транс Фінанс» уклали договір N19/09/17-1 про відступлення права вимоги. Але поручителю та іншим сторона про це не повідомили. Згодом через державних реєстраторів права вимоги переоформили на нового власника. Після цього у компанія продала майно ужгородцю Юрію Черешні (ІПН 2363720311). При цьому компанія «Транс Фінанс» також належить Черешні. Більш того, редакція 368.media дізналась, що бізнесмен вже давно мешкає у рф та має громадянство цієї країни. Черешня мешкає на Камчатці та має долю у ТОВ «Петропавловск-Камчатский комбикормовый завод». Про його корупційні схеми періодично пишуть місцеві ЗМІ. При цьому корупційні схеми Черешні щодо майна у Севастополі оскаржуються навіть у судах країни-окупанта. Цікаво, що у російському реєстрі права власності Черешні на майно не зареєстроване.
Однак зазначені договори щодо переуступки права вимоги боргу є нікчемними через невідповідність їх вимогам закону та до них мають бути застосовані наслідки недійсності правочинів з боку суду української юрисдикції задля захисту прав та обов’язків громадяни та суб’єктів господарювання, які були розміщені на тимчасово окупованій території у Севастополі. Мова йде про неправомірну зміну організаційно-правової форми та назви первісного кредитора «Укрінбанк» на «Українська інноваційна компанія» без ознак правонаступництва відсутності прав на укладання оскаржуваних договорів. До того ж «Український інноваційний банк» відповідно до постанови НБУ зберігає статус проблемного.
Факт усунення відповідним банком підстав для дії в цьому банку тимчасової адміністрації або запровадження щодо нього ліквідаційної процедури що ПАТ «Український інноваційний банк» не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ «Укринком», а відтак й ПАТ «Українська інноваційна компанія» не набуло прав банку, відсутні юридичні підстави набуття ТОВ «ФК «Транс Фінанс» права відповідної вимоги до ТОВ «Судноремонтний завод «Южний Севатополь», ТОВ «Холдінг «Южний» попри будь-які заявлені ТОВ «Фінансова компанія «Транс Фінанс» правовідносини факторингу між ПАТ «Українська інноваційна компанія» та ТОВ «Фінансова компанія «Транс Фінанс», оскільки відповідні правочини не відповідають ч.1 ст. 203 ЦК та є нікчемними через ч.2 ст. 215 ЦК та ч.3 ст. 36 закону про гарантування вкладів.
Редакція 368.media звертає увагу БЕБ, ДБР та СБУ на неприпустиму ситуацію, яка склалась довкола цієї проблеми.