Маловідомий широкій публіці український бізнесмен Микола Сушко останнім часом активно позиціонує себе як благодійник і меценат. Він створює благодійні організації, долучається до журналістської премії імені Георгія Гонгадзе, розповідає про будівництво громадських просторів і проєкти «для світлого майбутнього». У публічних матеріалах з’являються схвальні коментарі від експертів і колишніх чиновників. Водночас питання походження коштів на масштабну благодійність залишається відкритим: ще кілька років тому про Сушка в Україні майже нічого не було відомо.
Сушко представляє себе як «простого хлопця з села на Полтавщині», який заробив капітал на Нью-Йоркській біржі. Основний бізнес, за його словами, — брокерство, інвестиції та біржові операції. Офіси розташовані на Кіпрі, у Великій Британії та ОАЕ. У 2021 році він із родиною переїхав на Кіпр і, за даними реєстрів, прописаний на віллі в Ларнаці.
В інтерв’ю виданню Mind Сушко розповідав, що у 2001 році мріяв вступити до Києво-Могилянської академії, але не пройшов на бюджет, а на контракт у батьків не вистачило грошей. Таке формулювання створює образ скромної родини. Однак батько Миколи — Сергій Федорович Сушко — з 1999 року є власником селянського фермерського господарства «Сушки» в селі Сушки Кременчуцького району Полтавської області. На балансі господарства — 13 земельних ділянок в оренді. З 1999 року родина скуповувала землі села: спочатку з дружиною придбали 5 ділянок, а з 2016 по 2018 роки — ще 6, загальна площа яких у п’ять разів перевищує початкову. У 1999 році Сергій Сушко отримав право власності на житловий будинок площею 140 м² — на той час це вважалося серйозним активом.
Сергій Сушко мав і політичну кар’єру. У 2010 році його обрали депутатом Козельщинської районної ради від Партії регіонів. У 2015 році він перейшов до партії «Рідне місто», був членом її політичної ради та балотувався до Полтавської обласної ради. До 2020 року очолював первинну організацію «Народної партії» (яку тоді очолював Володимир Литвин).
«Народна партія» традиційно асоціювалася зі спонсорською підтримкою групи «Континіум» (мережа АЗС WOG, молочна продукція «Галичина»). Групу заснували Ігор Єремеєв (помер у 2015 році після падіння з коня), Сергій Лагур та Петро Димінський (виїхав з України у 2017 році після ДТП). Після смерті Єремеєва спадок розподіляють Лагур, Степан Івахів та вдова. Сам Єремеєв був народним депутатом від «Народної партії».
Зв’язки родини Сушка з групою «Континіум» не обмежуються батьком. З 2021 по січень 2025 року Микола Сушко був засновником закритого інвестиційного фонду «Сіті інвест девелопмент» (раніше фонд належав Андрію Попову та Михайлу Коржу, кожен вклав по 7,75 млн грн). Попов є партнером Івахіва та Лагура з «Континіуму», акціонером банку «Бізбанк» (на який група мала вплив) та бенефіціаром ТОВ «Протасів яр» (компанія намагалася забудовувати парк у Києві; проти виступав активіст Роман Ратушний, який загинув на фронті у 2022 році; територія згодом отримала статус заказника імені Ратушного).
З 2020 року Сергій Сушко — депутат Полтавської обласної ради. Серед його п’яти помічників — Аліна Корж (прізвище збігається з прізвищем Михайла Коржа, співзасновника фонду). У 2025 році фонд продали: спочатку Тарасу Козаку (засновник «Універ», депутат Київради), потім Дмитру Стрижову (керівник охоронної фірми «Шериф»).
Незважаючи на українські компанії, основний бізнес Сушка зосереджений за кордоном. Найстаріша кіпрська фірма — Statok LTD (заснована у 2017 році; співзасновники — Роман Білич та Сергій Матвійчук, які раніше працювали в структурах Сушка). У 2019 році серед засновників українського ТОВ «СМ Капітал» були Сушко та кіпрська SM Seven Green Trading LTD (саму кіпрську компанію створили лише у 2021 році, коли Сушко ще був прописаний на Полтавщині).
В ОАЕ діють ST Solutions FZE (з 2018 року) та Equistream Trading DMCC (з 2020 року). Юридичний відділ Equistream очолює Ольга Архангельська, яка переїхала до Дубая у 2013 році. Раніше вона шість років працювала помічницею депутатів від «Народної партії» (Ігоря Шарова, Василя Чернія, Олега Поліщука, Володимира Герасимчука). Офіси розташовані в DIFC (біля Бурдж Халіфа) та в DMCC (зона товарної торгівлі).
У DMCC раніше діяла фірма екс-керівника департаменту захисту економіки Нацполіції Сергія Вязмікіна — AMO-SV DMCC (активна у 2016–2017 роках). Сушко опосередковано перетинається з цим колом: його партнерка по ТОВ «Проф інсайт» Тетяна Якимчук була співзасновницею ТОВ «Агро.форум», яке у 2025 році перейшло до Вязмікіна.
Публічний образ «простого хлопця з Полтавщини, який став вовком з Уолл-стріт і меценатом» стикається з документованими фактами: політична кар’єра батька в партіях, пов’язаних із групою «Континіум», спільні інвестиційні фонди з партнерами цієї групи, кіпрські та еміратські структури, а також бізнес-перетини з колишніми силовиками. Ці обставини ставлять під сумнів тезу про виключно самостійне заробляння капіталу на біржах і потребують додаткових пояснень щодо джерел фінансування благодійних проєктів.
