Бізнесмен Микола Сушко любить, щоб його бачили на тлі Заходу. Кіпрський брокер із ліцензією, що діє у 26 країнах Євросоюзу. Офіс у лондонському Сіті й два в Дубаї. Вілли за проєктом американського бюро, яке будує для мільярдерів. Міністр внутрішніх справ Кіпру на презентації.
Англомовна Вікіпедія, де він «очолював» регулятор фондового ринку України і «був» послом на Кіпрі. Ми перевірили, хто ці західні партнери насправді. Відповідь проста: за документами в Сушка немає жодного західного інвестора. Є найняті підрядники, регуляторна ліцензія, оплачені пресрелізи і посадовці, які прийшли на фуршет.
Брокер із паспортом Євросоюзу
Найцінніший західний актив Сушка — Statok Ltd, колишня SMSG Limited, зареєстрована в Ларнаці у 2017 році. Це не стартап і не «фінансова аналітика», як Сушко описує свій бізнес у розмовах із меценатськими виданнями. За реєстром CySEC, Statok з 26 липня 2021 року має ліцензію інвестиційної фірми №403/21. Вона дозволяє приймати і виконувати клієнтські ордери, торгувати за власний рахунок, зберігати активи клієнтів і кредитувати угоди. З цією ліцензією Statok надає послуги в Австрії, Німеччині, Франції, Італії, Іспанії, Польщі, країнах Балтії та ще півтора десятки держав ЄС (CySEC). Сама компанія пише, що обслуговує професійних клієнтів в ЄС, а також в ОАЕ і в Україні (Statok ).
Тобто людина, чий колишній фонд став власником конфіскованого заводу російського олігарха Івана Саввіді, контролює європейського брокера з доступом до ринку всього Союзу.
Серед директорів Statok, крім Сушка та українців Сергія Матвійчука і Романа Білича, — двоє кіпріотів: Андреас Ксенофонтос і Гавриїл Стиллас (Companies Registry). Габріель Стиллас із таким самим ім’ям — засновник консалтингової FiveComply, яка, за його профілем, допомагає інвестфірмам і фондам отримувати ліцензії та будувати комплаєнс (LinkedIn). Раніше він очолював кіпрського форекс-брокера TopFX (Finance Magnates). Якщо це та сама людина, то в раді директорів Statok сидить професійний «ліцензійний» директор із форекс-індустрії: класична кіпрська конструкція, коли регулятору потрібні місцеві обличчя. Ідентичність ми встановили за збігом імені й профілю, документального підтвердження поки немає.
Головне для європейського читача питання стосується правила «fit and proper»: CySEC вимагає бездоганної репутації від керівників ліцензованих фірм. Чи знає регулятор, що директор Statok був кінцевим бенефіціаром українського фонду «Стерлінг», який нині володіє конфіскованим у родини Саввіді ПрАТ «Пентопак» (структура власності «Пентопака», Opendatabot)? І що кіпрський холдинг Сушка тримав 41,48% іншого фонду, який згодом перейшов до засновника охоронного холдингу «Шериф» Дмитра Стрижова (Clarity Project)?
Лондон, Дубай, Ларнака
Основний бізнес Сушка — проп-трейдингова компанія SFORS, яка торгує американськими акціями в премаркеті та в позабіржові години. Компанія заявляє оборот $2 млрд на день, понад 600 людей у команді і 77% трейдерів, прибуткових у перший рік ( SFORS). Незалежного підтвердження цих цифр немає.
На сторінці юросіб SFORS перелічує свою західну мережу (SFORS): кіпрська SM Seven Green Trading Ltd (HE 424613), британська 2055 LTD (16028431) з адресою 29–30 Cornhill у лондонському Сіті, дубайська Equistream Trading DMCC (DMCC187649) у вежі Swiss Tower і ST Solutions Ltd (CL4999) у Міжнародному фінансовому центрі Дубая. 29–30 Cornhill — будівля з керованими офісами, де орендують робочі місця і де зареєстровано багато сторонніх компаній (Tally Workspace, Companies House). Британську 2055 LTD зареєстровано лише у 2024 році, з основним видом діяльності «освіта», а її кінцевим контролером значиться сам Сушко (Companies House). Там само, у Британії, у 2025 році з’явилася GRAINITY LTD, колишня AGRO CHAIN LTD, з видом діяльності «оптова торгівля зерном», де Сушко має понад 75% (Companies House). Навіщо біржовому трейдеру зернова компанія в Лондоні, публічно не пояснено.
Над усім цим стоїть кіпрська група Smarter. Її власником значиться Сушко, CEO — Антон Дзюбенко, фінансовим директором — Павло Савчук, юридичним — Ольга Бірюк (Smarter). До групи входять SFORS, Statok, розробник торгового софту Pine Software і девелопер Founders Development (Smarter). Директором кіпрської SM Seven Green Holding, засновниці благодійної «Смарт Імпакт» і власниці пакетів в українських фондах, значиться ще один українець, Микола Рехлицький (Companies Registry). Усе керівництво групи — українці. Західних акціонерів, партнерів чи інституційних інвесторів не видно в жодному відкритому реєстрі чи корпоративному розкритті.
Архітектор мільярдерів і міністр на фуршеті
Найгучніше західне ім’я біля Сушка — Oppenheim Architecture, бюро Чеда Оппенгайма з Маямі зі швейцарським підрозділом у Базелі. Воно проєктує Smartland — 36 вілл у Пілі біля Ларнаки, оцінених у €50 млн (Founders Development, Oppenheim Architecture). Місцевим архітектором є кіпрське бюро Architecture Design Practice (ADP). Але Oppenheim — найнятий підрядник, а не партнер чи інвестор. Кіпрський портал при цьому встиг назвати Сушка «керуючим директором Oppenheim Architects» (Dom.com.cy), і цей «титул» нічим не підтверджений.
На презентацію Smartland у жовтні 2024 року прийшли міністр внутрішніх справ Кіпру Константінос Іоанну, голова організації місцевого самоврядування округу Ларнака Ангелос Хаджихараламбус і посол України Руслан Німчинський (Cyprus Mail). Чи розумів посол Німчинський, що англомовна Вікіпедія невдовзі «призначить» на його посаду у 2020–2022 роках самого Сушка (Wikipedia)?
Є деталь, важлива для розуміння того, як будується західна легенда. Текст Cyprus Mail про Smartland розміщено в рубриці Company News, тобто це корпоративне повідомлення. Той самий текст розійшовся через платну дистрибуцію пресрелізів Newsfile Corp і потрапив, зокрема, на Yahoo Finance (Yahoo Finance). Незалежних матеріалів західної ділової чи розслідувальної преси про Сушка ми не знайшли. Західна присутність Сушка в медіа складається з його ж пресрелізів.
Що лишається за фасадом
Якщо прибрати пресрелізи, архітекторів і посадовців, лишається проста схема. Гроші заходять у кіпрські холдинги SM Seven Green, якими керують українці. З Кіпру вони йдуть в українські закриті фонди «Стерлінг», «Ліра», «Сіті інвест девелопмент», а через них у київський девелопмент. Пізніше ці фонди опиняються в покупниці конфіскату Саввіді Лілії Пєнової або в засновника «Шерифа» Дмитра Стрижова (Opendatabot, Opendatabot). Паралельно кіпрський холдинг фінансує благодійність, яка в 2024 році отримала понад 49 млн грн (Opendatabot, Opendatabot) і зробила Сушка меценатом Премії імені Гонгадзе та партнером PEN Україна.
Захід у цій схемі не інвестор, а декорація. І саме тому для Сушка він найвразливіше місце. Одне питання від CySEC про «Стерлінг» важить більше, ніж десяток українських публікацій. Один запит банку-кореспондента щодо походження коштів важить більше, ніж будь-яка скарга DMCA на видалення матеріалів, яку його представники вже подавали («Особливий реєстр»).
Миколі Сушку, Statok Ltd і SFORS є питання щодо дати його виходу з фонду «Стерлінг», переходу пакета «Сіті інвест девелопмент» до Дмитра Стрижова, походження вигаданих державних посад у Вікіпедії та інформування CySEC. Ми опублікуємо їхні відповіді в повному обсязі.