В Одесі повторно засудили до позбавлення волі співробітника Хаджибейського райТЦК Володимира Дорошенка, який після вироку отримав підвищення на посаді.
Про це редакція 368.media з вироку з кримінальної справи ДБР за ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 146 КК.
У вересні 2025-го Приморський райсуд Одеси визнав водія, молодшого сержанта Володимира Дорошенка винним у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ та підробленні офіційного документа.
Повістка була сфальсифікована таким чином, щоб не створювати для отримувача обов’язку з’явитися до ТЦК, але при цьому давати змогу безперешкодно проходити блокпости й уникати перевірок під час мобілізації. Дорошенко мав доступ до бланків повісток, кліше з підписом керівника та печатки. 17 квітня він зустрівся зі знайомим біля магазину зброї STVOL й передав фіктивну повістку для третьої особи. Його затримали співробітники СБУ.
Водію ТЦК призначили 5 років позбавлення волі з випробувальним терміном у 3 роки. Вирок оголосили 16 вересня.
Здавалося б Дорошенка потрібно було відправити у бойову частину, але… 4 грудня 2025 його призначили на посаду головного сержанта — командира 1-го відділення взводу охорони ТЦК.
Звісно на шлях виправлення цей покидьок не став. У квітні цього року Дорошенко разом із трьома іншими військовослужбовцями біля Київського ринку зупинив цивільного чоловіка. Не встановивши його особи й не перевіривши підстав для затримання, вони силоміць посадили його в службовий Renault Master і повезли до ТЦК для проходження ВЛК.
Під час утримання в автомобілі двоє з групи били потерпілого руками й палицею по голові, обличчю та тулубу, погрожували сексуальним насильством і прострелити ногу. Дорошенко перебував у салоні, знімав події на телефон і також висловлював погрози.
Дії кваліфіковано за ч.1 ст. 28 і ч. 2 ст. 146 ККУ — незаконне позбавлення волі та викрадення людини, що супроводжувалося заподіянням фізичних страждань, вчинене групою осіб без попередньої змови.
19 серпня прокурор і обвинувачений уклали угоду про визнання винуватості. Потерпілий дав згоду.
Приморський райсуд 9 жовтня затвердив угоду й призначив 2 роки позбавлення волі. До цього покарання частково приєднали невідбуту частину попереднього вироку. Остаточне покарання — 5 років і 1 місяць позбавлення волі.