У закритих кулуарах сервісних центрів МВС давно шепочуться про одну доволі показову історію, де особисті симпатії, службові призначення та сімейні перипетії сплелися в один щільний клубок.
Пані Ірина Пархоменко свого часу привернула увагу впливового пана Владислав Криклія, який стоїть за схемою функціонування ГСЦ МВС. І, як часто буває в таких випадках, симпатія виявилася взаємною і доволі конструктивною. Незабаром після знайомства Ірина отримала помітне просування по службі — саме той тип «швидкого кар’єрного ліфта», про який мріють багато хто, але вдається далеко не всім. Зокрема, йде на Полтавщину.
Але, як водиться в житті, сюжети іноді роблять несподівані повороти. Згодом у історії з’явився Сергій Рабков. За іронією долі, саме Ірина, вже маючи певний статус і можливості, зіграла ключову роль у тому, щоб Сергій опинився в київському ТСЦ №8042. Кажуть, що завдяки її старанням він знайшов там не лише тепле місце, а й нове сімейне щастя.
Перехід Рабкова в обійми Пархоменко відбувся не зовсім гладко для його попередньої родини.
Така ось сучасна сервісна лірика: від високих кабінетів і особистих протекцій — до нових сімейних конфігурацій. Усе як у класичній українській бюрократичній драмі, де службові сходинки і серцеві справи йдуть рука об руку.