ГРД визнала кандидата на посаду судді харків’янина Олексія Романченка таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.
Про це йдеться в рішенні ради.
Основна підстава — оборудка з військовим майном
За даними журналістського розслідування «Наші гроші», у власності пов’язаних з кандидатом осіб опинилася будівля колишнього військового містечка у Солом’янському районі Києва (вул. Мельникова, 81в, площа 1380,9 кв. м).
Хронологія подій:
✔ 2000-ті — будівлю взяло на баланс ДП МО «Укроборонпостачальник».
✔ 2005 — ДП уклало договір про спільну діяльність з харківським ТОВ «Фірма «Кордель»». Вклад держави — будівля, вклад приватної фірми — гроші (8,2 млн грн).
✔ 2008 — на підставі судового рішення ТОВ «Кордель» стало власником частини нежитлової будівлі.
✔ Невдовзі — будівлю передали ТОВ «Міжнародний центр інноваційних технологій». Директором підприємства на той час був відчім дружини кандидата (він же — батько брата дружини, старшого оперуповноваженого ГУ БКОЗ СБУ).
✔2011 — матір дружини кандидата від імені ТОВ «Міжнародний центр інноваційних технологій» продала цю нерухомість ТОВ «Віват і К», засновником якого є Олексій Романченко.
✔У 2012 військова прокуратура заявила позов, вважаючи дії «спрямованими на приховання незаконної реалізації військового майна, що суперечить інтересам держави в особі Міноборони». Прокурор наголосив, що відчуження відбулося без погодження з ФДМУ та без дозволу Міноборони.
Суддя Господарського суду Києва Алла Пригунова*погодилася з прокуратурою та рішенням від 01.08.2012 витребувала нерухомість у ТОВ «Віват і К». Рішення залишено без змін касаційною інстанцією. У 2016 МОУ зареєструвало право власності на майно.
Кандидат Романченко представляв інтереси ТОВ «Віват і К» у цьому процесі та подавав клопотання, спрямовані на затягування розгляду справи:
✔про зупинення провадження;
✔про призначення будівельно-технічної експертизи;
✔ про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.
ГРД вважає, що ці дії свідчать про нечесність адвоката та поведінку, яка підриває авторитет правосуддя.
ГРД також звернула увагу на дві обставини, які кандидат пояснював у відповідь на звернення ВККС.
✔ Volkswagen Passat (2018). Дружина кандидата придбала авто у свого рідного брата. У поясненнях кандидат заявив, що дружина «не пам’ятає суми договору», документи не збереглися, а при заповненні декларації керувався «фактичними обставинами». ГРД зазначає: дружина на момент покупки працювала в Господарському суді Харківської області та була суб’єктом декларування, тому зобов’язана була зберігати документи. Кандидат не надав інформації про комплектацію авто (R-line, Elegance, Executive тощо), хоча ціна Volkswagen Passat 2.0 TDI залежно від комплектації коливалася від 827,5 тис. грн до 1,23 млн грн.
✔Зростання заощаджень у 2016–2017
2016 — задекларовано 50 тис. доларів заощаджень (доходи не вказані).
2017 — 65 тис. доларів, хоча задекларовано лише 500 грн від продажу цінних паперів та 262 тис. грн грошового подарунка від матері.
Кандидат пояснив зростання поверненням боргу 12 тис. доларів (з розпискою) та частиною подарунка матері 10 тис. доларів . Також зазначив, що у 2017–2018 роках помилково не декларував боргові зобов’язання, бо подавав декларації вперше і не було роз’яснень НАЗК.
ГРД вважає пояснення малопереконливим для адвоката зі стажем у сфері цивільного права та особи, яка претендує на посаду судді апеляційного суду. Кандидати на такі посади повинні бути обізнаними з вимогами Закону України «Про запобігання корупції» та правилами заповнення декларацій. Систематичне повторення таких підходів формує сумніви щодо правової компетентності та доброчесності.