На стратегічному МКП “Херсонтеплоенерго” декілька років керував Геннадій Щуров – бізнесмен з Криму з російським паспортом, який насправді є діячем колабораційних органів російської влади окупованого півострова, а також має судимість за корупцію.
Про це повідомляє міжнародне детективне бюро Absolution.
В лютому 2026-го року ЗМІ написали, що чоловіка, який був в.о. керівника підприємства, звільнили з посади заступника. Щуров обіймав цю посаду з 2024 року. Призначений він за погодження з голової міськовї війьскової адміністрації Романом Мрочком. Окреме питання було антикорупційних органів та СБУ, які пропустили людину з російським громадянством та бізнесом на посаду. Але все це лежить не поверхні.
Ми вирішили детальніше дослідити біографію Щурова Геннадія Юрійовича та з’ясували, що посадовець до окупації та анексії Криму обіймав посаду директора КП “Приморський бульвар”. За даними наших джерел, Щуров радісно зустрів росіян та брав участь в організації автопробігів на честь “руської весни”. За це окупанти призначили Щурова на посаду керівника ДБУ “Парки та сквери” у Севастополі.
Життя складалося гарно. Щуров навіть став грати в “Нічний хокейній лизі” (володимира путіна), одна він помилково вказаний як Вікторович. Мав посаду захисника в команді “Сталеві вовки”.
Щуров планував очолити один з “муніципальних округів” Севастополя або стати депутатом від “Єдиної росії” в “законодавчому зібранні Севастополя”. Однак проти нього розпочали кримінальну справу.
В 2018 році Гагарінський районний суд Севастополя хвалив вирок колишньому заступнику керівника управління Федеральної антимонопольної служби по Республіці Крим та місту Севастополю В’ячеславу Токарєву (справа № 1-212/2018). Токарєва визнали винним у замаху на шахрайство з використанням службового становища у великому розмірі (ч. 3 ст. 30, ч. 3 ст. 159 КК РФ). Суд встановив, що у листопаді-грудні 2017 року він намагався обманом заволодіти грошима представника підрядника (ТОВ «СК «Южуралбуд») у сумі 690 тис. руб., обіцяючи вплинути на розгляд скарги в УФАС із закупівлі на 140 млн руб. (Реконструкція систем знезараження водоочисних споруд у Севастополі).
Насправді Токарєв не мав реальної можливості вплинути на рішення комісії УФАС (скарга розглядалася іншою комісією під головуванням іншого заступника), а лише вводив в оману щодо своїх повноважень. Що стосується Щурова то він втік з Криму. Його оголосили в розшук, Заочний вирок йому винесли в грудні 2024 року.
Парадокс історії полягає в тому, що у зв’язку із кримінальною справою Щуров втік до України. Він заїхав туди маршрутом Крим-Краснодар-Ростов-Донецьк-підконтрольна Україні територія. Через лінію розмежування його перевали терористи з “ДНР”.
При цьому разом з Щуровим в Україні опинився Volkswagen Touareg (2012), який двічі змінював реєстрацію: спочатку з української на російську, а потім йому “повернули” старі номери.
“Зелене світло” йому забезпечив високопоставлений чиновник у спецслужбах “ДНР”, а безперешкодний в’їзд на підконтрольну Україні територію йому забезпечив такий собі Мошнін Андрій Опанасович – його давній знайомий, пенсіонер, який також перебуває у розшуку в Росії, але вже за земельні махінації в Севастополі, і який також змушений був тікати з Севастополя також у ненависну йому Україну (живе в Бучі).
Показово, що вже під час війни Геннадій Щуров регулярно виїжджав за кордон, де зустрічався зі своєю дружиною, яка йому передавала гроші з Севастополя як дохід від його бізнесу, що діє у Севастополі( ЖБТ «Мегаполіс-77» разом з Ігорем Валісом — особою під санкціями РНБО). Очевидно, що такі поїздки під час війни можливі лише за наявності бронювання від мобілізації до лав ЗСУ. Або в нього є троє дітей.
Але що цікаво, так це той факт, що Щуров в декларації взагалі не згадує про другу дружину. Він лише задекларував земельну ділянку площею 700 м2 у Севастополі, квартиру площею 48 м2 в місті Дніпро та автомобіль Volkswagen Touareg.