В Одесі за допомогу ухилянтам судять колишню завідуючої відділенням № 18 (геронто-психіатричне) КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров’я» Одеської обласної ради Ірину Мельниченко.
Про. це редакція 368.media дізналася з кримінального провадження №42024163030000036 від 15.04.2024.
Засідання за обвинуваченням відбудеться у Пересипському райсуді Одеси 3 березня. Спочатку Мельниченко повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368 КК, але слідство вже перекваліфікувало обвинувачення за ч.2 ст.369-2 КК.
Слідчі встановили, що в квітні 2024 року Мельниченко запропонувала чоловіку, який шукав догляд за родичем для отримання групи інвалідності зайти до її службового кабінету. В ході бесіди, яка проходила між останній запитав, яким порядок розміщення у відділенні може отримати його дідус (1940) і чи можна отримати направлення на МСЕК з метою отримання групи інвалідності, повідомивши що при цьому, що у дідуся наявні відповідні захворювання.
У завідуючою під час бесіди виник злочинний намір на отримання коштів. Вона повідомила, що плата за розміщення у відділенні складає 1,5 тис. доларів та 8 тис. гривень.
Наступної зутрічи вони повідомиларо намір видати направлення на МСЕК та визначення 1 групи інвалідності лише після передачі коштів. Чоловік був вимушений погодитися на вимогу, оскільки йому потрібно було організувати лікування діда, так як той погано себе почував та потребував госпіталізації. Мельниченко затримали при передачі коштів.
Після скандалу з хабарем Мельниченко звільнили з посади. Але вона оскаржила рішення в Пересипському райсуді. Суддя Олександр Боков 16 грудня частково задовольнив позов жінки до КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров’я».
Суд визнав незаконним та скасував наказ про звільнення від 4 березня 2025 року № 70к/тр, яким позивачку звільнили з посади завідуючої за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП — через невідповідність займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації.
Поновлено Ірину Мельниченко на попередній посаді з 16 грудня 2025 року. Рішення в частині поновлення та стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню.
З установи стягнуто на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу з 6 березня по 8 грудня 2025 року (198 робочих днів) у сумі 163 тис. гривень. У задоволенні вимоги про моральну шкоду на 45 тис. грн відмовлено через недостатність доказів.
Роботодавець звільнив Мельниченко на підставі акту перевірки від 27 вересня 2024 року, де комісія виявила систематичні порушення: невідповідність обліку пацієнтів (відсутність допомоги 52 госпіталізованим особам, що створює високий корупційний ризик), невнесення даних до електронної системи охорони здоров’я (по 11 з 33 виписаних та по 21 стаціонарному пацієнту, через що заклад не отримав компенсації від НСЗУ), відсутність журналів, незаповнені медичні картки тощо.
Представник відповідача зазначив, що позивачку відсторонили від обов’язків з 23 квітня по 17 червня 2024 року на підставі ухвали Приморського райсуду Одеси від 22 квітня 2024 року (справа № 522/6074/24) у кримінальному провадженні № 42024163030000036 від 15 квітня 2024 року — за підозрою в отриманні неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 КК України). На цей період обов’язки завідуючої виконували інші особи.
Суд дійшов висновку: порушення свідчать про неналежне виконання обов’язків через несумлінне ставлення, а не про брак кваліфікації чи стану здоров’я. Такі обставини не є підставою для звільнення за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП (недостатня кваліфікація). Якщо є вина — можливе звільнення за дисциплінарним проступком (п. 3 ч. 1 ст. 40), але не за цією статтею.
Рішення вже оскаржене до Одеського апеляційного суду. Засідання по суті справи ще не розпочаті.