Український вугільний ринок уже давно асоціюється з непрозорими схемами, офшорами та номінальними власниками. Одна з таких історій — контрольоване банкротство ТОВ «Інтеркоалтрейдинг», яке дозволило перерозподілити значні активи через підставну особу.
Головним бенефіціаром цієї операції вважають Дмитра Коваленка — одного з найбільш закритих і водночас впливових гравців українського та частково російського вугільного ринку. Його ім’я пов’язують з поставками вугілля, офшорними структурами в ОАЭ, на Британських Віргінських островах та з діяльністю швейцарської компанії Adelon AG.
Але ключову роль у формальному переоформленні активів відіграв зовсім інший персонаж — Сергій Олександрович Саприкін, людина, яка до певного моменту не мала жодного стосунку до вугільної галузі.
Хто такий Сергій Саприкін?
До появи в історії «Інтеркоалтрейдингу» ім’я Саприкіна практично нічого не означало в бізнес-середовищі вугільного сектору. Раптово він стає власником ТОВ «Коксохімічна збагачувальна фабрика “Воскресенська”» (код 42265561, м. Дніпро, вул. Шевченка), яке раніше називалося Петропавловський ГЗК.
Крім цього, Саприкін фігурує як:
✔️ засновник і директор ТОВ «Валіант-С» (Кременчук, Полтавська область)
✔️директор ТОВ «ІДЛ-Гласс» (Свалява, Закарпатська область)
✔️власник ЧП «Монтажспецкомплект» (Кривий Ріг)
Фінансові показники цих компаній — вкрай слабкі:
🔸 «Валіант-С» — прибуток не перевищував 1 млн грн на рік
🔸 «ІДЛ-Гласс» — стабільні збитки
🔸кінцевим бенефіціаром «ІДЛ-Гласс» вказаний Данило Дмитрович Коваленко — син Дмитра Коваленка
Схема контрольованого банкрутства
ТОВ «Інтеркоалтрейдинг» — компанія з суттєвими активами та фінансовими потоками — була доведена до банкрутства не ринковими, а штучно створеними умовами.
Ключові етапи:
1. Ініціатором банкрутства виступила швейцарська Adelon AG (пов’язана з Коваленком)
2. Господарський суд Дніпропетровської області (справа № 904/936/23) затвердив ліквідацію
3. Довгі борги розбили на окремі лоти
4. Лоти виставили на аукціони, які проходили без конкуренції
5. Чотири лоти загальною сумою боргу 53,34 млн грн продали за 69 тис. грн
6. Покупцем стала ТОВ «Коксохімічна збагачувальна фабрика «Воскресенська» — тобто структура, оформлена на Сергія Саприкіна
7. Швейцарська Adelon AG отримала 162 млн грн у процедурі банкрутства
8. Суд офіційно заявив, що ознак фіктивного чи умисного банкрутства не виявлено
Чому саме Саприкін?
Біографія Сергія Саприкіна робить його ідеальним кандидатом на роль «номінала»:
✔️2015 рік — позбавлений прав за керування в стані алкогольного сп’яніння, в судовому рішенні зазначено, що він безробітний
✔️численні судові процеси про невиконання кредитних зобов’язань
✔️позов від ПриватБанку щодо стягнення споживчого кредиту на суму 2000 грн, який не був повернутий
✔️ гучний і скандальний розлучення
✔️ проживання в Дніпрі за адресою вул. Путиловська, 12, кв. 10
Людина з такою репутацією та фінансовими проблемами виглядає максимально не схожою на власника потужної збагачувальної фабрики. Саме це і робить її зручною «прокладкою».
Дмитро Коваленко:
🔸 ключова особа в швейцарській Adelon AG, яка в 2021–2022 роках активно купувала вугілля в російських постачальників
🔸 пов’язаний з офшорами Plaimp SFP Limited (ОАЕ) та Bremer International Limited (БВО)
🔸контролював компанію «Уголь Трейд» у Луганську (ліквідована в 2025 році)
🔸мав бізнес-зв’язки з сепаратистами-терористами ЛНР/ДНР
Саме Коваленко, на думку багатьох учасників ринку, і є реальним організатором схеми, а Саприкін — лише інструментом для легалізації перерозподілу активів через «законні» банкрутні торги.