У Харківській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону, наявні кричущі факти про негідні вчинки, з боку керівника Вербинького Дмитра Володимировича, який на службових нарадах погрожує фізичною розправою за невиконания його вказвок, дідписання необхідних клопотань про провелення обшуків, письмових повідомлень про підозру та інших процесуальних документів.
Про це повідомляє міжнародне детективне бюро Absolution.
Вся поведінка прокурора прифронтового міста направлена на погрози, залякування та інші способи виведення підлеглих із психологічної рівноваги. Він займаються цькуванням та мобінгом відносно підпорядкованих прокурорів. Конкретніше в робочому чаті спецпрокуратури в WhatsApp Вербицький заявив, що «Підозри, обвинувальні, клопотання про обшук, а також провеления обшуків без доповіді мені не здійснюється». Це прямо порушує процесуальну незалежність прокурорів, бо Дмитро не може бути одночасно старшим групи в усіх провадження.
Але Вербицький почав погрожувати почати дисциплінарне провадження проти тих, хто “забагато говорить”, або взагалі — організує відправку на “нуль”. Наступного дня після інциденту очільник прокуратури заборонив пред’являти підозри та скеровувати обвинувальні акти без свого особистого погодження. Тобто керівники слідчих управлінь та начальники відділів поліції мали йти до нього на уклін. Такі дії були вчинені свідомо за тиждень до закінчення місяця та подання керівниками слідчих підрозділів звітності – висновки очевидні.
Прокурору Олексію Жівотченку, який “самовільно” погодив підозру, Вербицький влаштував отримання повістки від ТЦК прямісінько на заслуховуванні кримінальних проваджень у спецпрокуратурі.
І вгадайте, куди відправили чоловіка? До вже знайомої в/ч А0501 (92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана
Івана Сірка). Чоловіка на посаду командира 2 штурмового взводу 3 штурмової роти. Під час спілкування з командиром 3 штурмової роти лейтенантом Котенковим Ю.В. останній повідомив Жівотченку, що від Вербицького поступила вказівка направити його на найгарячіший напрямок та доповісти про результати.
Вказується, що після цієї наради прокурори почали шукати можливість перевестись до інших прокуратур. За власним бажанням з органів прокуратури звільнилися заступник керівника Григорʼєв С.В. та прокурор прокуратури Гулевич В.В. (яку примушували шаписувати процесуальні документи без достатніх доказів),. перевівся до прокуратури Житомирського гарнізону перший заступник керівника Цабека А.В., перевівся прокурор прокуратури Риклюк Ю.В., перевівся прокурор прокуратури Калашников Г.О.
Вербицький продовжує займатись мобінгом (цькуванням) відносно інших прокурорів, відносно Баника С.В., Яковенка С.В., які на даний час очікують переведення до органів прокуратури Харківської області
Оскільки Вербицький не зміг мобілізувати заброньованих прокуратурою регіону Баника С.В. та Яковенка С.В., то він вирішив позбавити зазначених прокурорів річної премії, але йому не вдалося.
Лише за пів року “керування”. майже десять прокурорів залишили Харківську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони.
Будучи класичним «вихідцем зі столичної прокуратури», він одразу почав думати не про забезпечення законності, а про те, як заробити, однак Харків під час війни та після обстрілів уже не настільки заможний. Тож пан Дмитро почав шукати нові джерела доходу.
Він дав вказівку підлеглим надсилати в рамках КП Nº42025222750000889 запити до місцевих аміністрацій.
військових підприємств та установ щодо надання повної тендерної документації за минулі роки. Причому відприєметва, куди направлялися запити, взагалі не мають стосунку
Знайомлячись із корівниками оборонних структур, куди йшли запити, Вербицький нібито заявляв, що нічого не станетьс, якщо з майбутніїї тендерів буде 3-5% “відкату”. Але тут йому не пощастило. Надалі Вербицький вигадав тему з “перевіркою критичної інфраструктури”, яка взагалі належить до компетенції Харківської облпрокуратури. Він починає розсилати запити державним підприємствам і ФОПам щодо бронювання працівників та визначення “критичності”, звертаючись при цьому в тому числі до управлінь ДПС. Цей “прокурор” ігнорує наказ Офісу генпрокурора, де є чітке розмежування. Ані повноважень, ані доручень від Офісу Генерального прокурора щодо таких перевірок Харківська спецпрокуратура не отримувала.