В діях заступника прокурора Полтавської області Іллі Титарчука є ознаки недостовірного декларування та незаконного збагачення через проживання у власній квартирі, яка оформлена на підставну особу.
Про це повідомляє міжнародне детективне бюро Absolution.
Прокурор в декларації вказує, що орендує в Полтаві квартиру в 91 кв. м. Оренда квартири в Полтаві не відображена у видатках його декларації.
Ми з’ясували, що ця нерухомість знаходиться в новобудові за адресою вул. Григорія Левченка (Сапіго), 2. Всі квартири там продані після завершення будівництва в 2022-му. Вартість квартири такого метражу була 122 тис. доларів!
Формально власником майна є Павловський Олександр Анатолійович (25.06.1983), який отримав майнові права восени 2021-го. Однак, за даними податкової, він не має законного доходу для придбання нерухомості.
Тобто Титарчук домовився з іншою особою для легалізації коштів на купівлю трикімнатної квартири в Полтаві. А це вже і є ознаками незаконне збагачення. Декларація прокурора пройшла автоматичну перевірку НАЗК.
Титарчук зареєстрований у Києві, але фактично проживає в Полтаві з дружиною Оксаною Василівною та дітьми – Софією та Данилом.
Зарплата Титарчука склала 1,47 млн гривень, а соцвиплати дружини – 10 тис. гривень. Родина має 42 тис. доларів готівкою
Прокурор має ділянку 1200 м² у Броварському районі (2010, ціна невідома). Ринкова ціна такої ділянки нині – 300-500 тис. грн залежно від розташування.
Ще ця особа чомусь вже 17 років користується житлом Солом’янської РДА (68 м²).
На дружині є ділянка в 2 га у с. Небіж, Житомирська область (2021, 5455 грн за оцінкою). Ціна підозріло низька. Службова квартира (69 м²) з 2021, власник – Печерська РДА.
Родина з 2023-го орендує квартиру 91 м² у Полтаві (власник – Олександр Павловський). Оренда такої квартири коштує 10-15 тис. грн/міс., але витрати не задекларовані.
Прокурор вказав лише Peugeot 3008 (2017) за 865 тис. грн.
Титарчук народився в 1982 році у Дніпрі Батько — Григорій Титарчук був заступником начальника управління організаційного та правового забезпечення ГПУ.
Після закінчення юридичної академії Ілля став співробітником органів прокуратури. Він працював у столичному управлінні, у прокуратурах Київської та Житомирської області, а також у ГПУ (з 2019 — Офісі Генерального прокурора).
У 2009-му Титарчук став заступником начальника міжрайонного управління в Борисполі. Через рік його перевели наглядати за законністю в Житомир. У квітні 2010 року Ілля очолив міську прокуратуру. Цю посаду він обіймав до лютого 2014 року.
Потім Титарчук отримав місце в ГПУ. Був призначений старшим прокурором відділу службових розслідувань, запобігання та протидії корупції, захисту працівників прокуратури УВБ та захисту працівників прокуратури. Далі він став заступником начальника відділу службових розслідувань, запобігання та протидії корупції, захисту працівників прокуратури ГПУ. 13 квітня 2021 року його призначено заступником керівника Полтавської облпрокуратури, де він зараз і “годується”.
До 2011 року прокурор Титарчук був незаможним і йому доводилося наймати житло. Потім все змінилося. Отримавши від президента Януковича орден “За заслуги” III ступеня, Ілля дуже швидко вирішує квартирне та автомобільне питання.
Після Революції Гідності Титарчук подав у відставку з посади голови міської прокуратури Житомира нібито з метою зняти соціальну напруженість і взяти весь удар по органах прокуратури в Житомирі на себе.
Насправді ж, прокурор заробив собі “особливу славу” і втік до Києва від народної люстрації. За даними засобів масової інформації, Ілля був “младопрокурором” та вихованцем з гнізда Генпрокурора Пшонки.
Активісти Євромайдану звинувачували Іллю в тому, що він покривав корупційні схеми тодішнього житомирського міського голови Володимира Дебоя і “кришував” міських перевізників. Зазначалося незаконне вилучення прокуратурою оргтехніки в одного з місцевих комп’ютерних клубів та участь законника Титарчука у рейдерському захопленні консервного цеху радгоспу “Рубежівський”.
Під час Євромайдану в судовому порядку Титарчук намагався скасувати рішення місцевих органів влади, які зверталися до Януковича з проханням піти на поступки мітингувальникам і припинити протистояння сил правопорядку та активістів.
Ілля потрапляв під дію закону “Про очищення влади”. Але, на відміну від батька, зумів уникнути люстрації та успішно продовжив прокурорську кар’єру.