Через термінал ТОВ «Мостиська Драй Порт» у Львівській області йде контрабанда шроту та олії – про це свідчать результати обшуків БЕБ.
Про це редакція 368.media дізналася з кримінального провадження за ч. 3 ст. 212, ч. 1,2 ст. 366 КК.
Розслідування привело детективів до залізничної станції «Мостиська», де працює ТОВ «Мостиська Драй Порт» — логістичний комплекс із зерновим і контейнерним терміналом у селі Мостиська Другі Львівської області. Саме тут, за версією слідства, відбувалася перевалка продукції, придбаної за готівку без належного обліку, з подальшим її експортом за межі України.
У листопаді 2024 року на території терміналу провели обшук. У контейнерах виявили 883,67 тонни шроту соняшника та 1613 тонн соняшникової олії, частина з яких не була задекларована в документах, наданих представниками компанії. Ці товари стали речовими доказами у справі, а їхнє походження та законність операцій із ними викликали серйозні запитання.
Слідство встановило, що організатори схеми постійно змінювали реквізити підконтрольних фірм, щоб уникнути відповідальності. Продукцію купували за готівку в реальних виробників, але без офіційного оформлення в податковому та бухгалтерському обліках. Далі її перевозили на термінал «Мостиська Драй Порт», звідки вона мала вирушити за кордон — зокрема, до Італії та Іспанії — через компанії-нерезиденти, такі як польська Bernardgroup Sp. z o.o.
Один із прикладів: соняшникову олію в контейнері EXFU8799146 відвантажили від ТОВ «Вік Сан Оіл» і ФОП з Дніпропетровської області, але в податкових звітах цих операцій не відображено. Аналогічно, шрот соняшника прибув із Вишневого від ТОВ «Ньюніт» на адресу ТОВ «Мостиська Драй Порт», але ланцюг постачання залишався непрозорим. Ще один учасник схеми — ТОВ «Топ Експорт» — подавало до митниці декларації з неправдивими даними про товар, а після звернень БЕБ відкликало їх, намагаючись замести сліди.
Компанія Bernardgroup заявила права на олію, стверджуючи, що придбала її в ТОВ «Санта Марія Корп» і ТОВ «Вік Сан Оіл». Але аналіз показав, що «Санта Марія Корп» не закуповувала сировину для виробництва олії й не реєструвала податкових накладних на її продаж. А «Вік Сан Оіл» видала накладну на 234,88 тонни олії вартістю 11,7 млн грн лише 3 грудня 2024 року — через 19 днів після обшуку, що виглядає як спроба легалізувати вже вилучений товар.
Ще один фігурант — ТОВ «Флагман Сід» — претендував на шрот соняшника. Але ДПС визнала цю компанію ризиковою ще 6 листопада 2024 року через відсутність умов для виробництва чи реалізації такої кількості продукції. У її звітності немає даних про закупівлю шроту, а постачальником у деклараціях значиться ТОВ «Виляр Опт», яке також перебуває під слідством.
Схема легалізації була простою, але цинічною: продукцію купували за готівку, оформляли фіктивні контракти з нерезидентами, а потім вивозили за кордон, уникаючи сплати податків.
Bernardgroup, наприклад, не має представництв в Україні й не зареєстрована в податкових органах, що робить її діяльність на території країни незаконною. Водночас ТОВ «Мостиська Драй Порт» не надало документів про оплату послуг із перевалки чи зберігання, що лише посилило підозри.
У суді адвокат Bernardgroup намагалася оскаржити клопотання, стверджуючи, що компанія легально придбала олію й уклала договір транспортної експедиції з італійською «Кортімед С.р.л.». Вона також зазначила, що частина контейнерів уже відсутня на терміналі або стоїть порожньою. Представник «Флагман Сід» узагалі не з’явився, хоча був повідомлений.
Суддя частково задовольнив клопотання: арешт накладено лише на шрот і олію, але не на контейнери, оскільки їхні власники не причетні до злочину.