Угоди зі слідством у справах про корупцію, які передбачають звільнення ВАКС від ув’язнення в обмін на грошові внески до ЗСУ, стали предметом гострих дискусій в українському суспільстві. Ця практика викликає як підтримку, так і обурення, оскільки ставить питання про справедливість, законність та реальне покарання корупціонерів.
В деталях розбиралося детективне бюро Absolution.
Правовий аспект
Згідно з КПК, угода зі слідством (угода про визнання винуватості) можлива в рамках корупційних справ, якщо підозрюваний визнає свою провину та співпрацює зі слідством:
✏️ Ст. 469 КПК передбачає можливість укладення угоди між підозрюваним/обвинуваченим та прокурором, якщо це сприятиме ефективному розслідуванню.
✏️ Ст. 472 КПК визначає, що суд перевіряє законність і обґрунтованість угоди перед її затвердженням.
✏️ Ст. 75 ККУ дозволяє звільнення від відбування покарання з випробувальним терміном.
Угоди, що передбачають сплату коштів на потреби ЗСУ, є можливими в рамках правового поля.
Де корупціонери беруть гроші для “викупу”?
Головне питання: якщо корупціонер був держслужбовцем або посадовою особою комунального підприємства, звідки у нього гроші на внески до бюджету чи на допомогу ЗСУ? Розглянемо основні варіанти:
⬇️ Раніше отримані корупційні доходи – якщо хабарник має нелегальні активи, він може їх використати для “викупу”. Це фактично легалізація корупційних грошей.
⬇️ Фіктивні позики або “допомога” від друзів/родичів – формально кошти можуть надходити від третіх осіб, але насправді це може бути схема приховування незаконних активів.
⬇️ Реалізація майна – продаж нерухомості, автомобілів чи інших активів. Але якщо особа все життя працювала на держслужбі, виникає питання: звідки це майно?
⬇️ Підприємницька діяльність через підставних осіб – корупціонер міг раніше вкласти гроші в бізнес і тепер отримує звідти фінансування.
⬇️ Нові корупційні схеми– у деяких випадках не виключено, що хабарник домовляється з іншими чиновниками про майбутні “відкати”, щоб компенсувати витрати.
Наслідки та ризики такої практики
Плюси угод
✅ Швидке розслідування та економія ресурсів правоохоронців.
✅ Повернення частини коштів до бюджету або на потреби армії.
✅ Визнання провини підозрюваним і уникнення затяжних судових процесів.
Мінуси та ризики
❌ Легалізація корупційних грошей: держава фактично приймає “викуп”, а корупціонер виходить на свободу.
❌ Відсутність реального покарання підриває довіру суспільства до правосуддя.
❌ Можливість повторного вчинення корупційних злочинів.
❌ Нерівність перед законом: звичайна людина за дрібний злочин може отримати реальне ув’язнення, а чиновник – відкупитися.
Альтернативні варіанти боротьби з корупцією
Якщо мета – справедливість і повернення коштів до бюджету, можливо, слід розглянути інші варіанти:
Конфіскація незаконного майна замість добровільних внесків.
Посилений контроль за джерелами кошті, які використовуються для “викупу”.
Обов’язкова заборона на роботу в державних структурах для корупціонерів, навіть після сплати коштів.
Чітка система відстеження активів корупціонерів через фінансовий моніторинг.
Угоди зі слідством у корупційних справах – це спірна практика, яка має як юридичне обґрунтування, так і серйозні ризики. З одного боку, це швидке вирішення справи та повернення коштів у бюджет, з іншого – ризик фактичної “індульгенції” для корупціонерів. Щоб уникнути зловживань, держава має запровадити жорсткіші правила перевірки джерел коштів та посилити контроль за тими, хто уникає реального покарання.