На Закарпатті викрили масштабну схему відмивання грошей, організовану групою підприємців, які володіють мережею фінансових компаній та обмінних пунктів. За даними слідства, троє осіб – колишні співробітники банку – проводили фінансові операції на десятки мільйонів гривень, які не відповідали їхнім офіційним доходам.
Про це редакція 368.media дізналася з кримінального провадження за ч. 1 ст. 209 КК.
Слідчі БЕБ встановили, що фігуранти схеми використовували кілька фінансових компаній, зареєстрованих у Закарпатській області. Серед них – ТОВ “Орандж Фінанс”, ТОВ “Інтерчейндж Україна”, ТОВ “Інтеркеш Онлайн”, ТОВ “Інтеркеш Україна” та ТОВ “Провідент Фінанс” (керівник або засновник усіх Гонтар Дмитро Петрович, ексдиректор відділення”Правекс Банк”). Формально вони надавали послуги мікрокредитування, обміну валют і страхування.
Однак, за інформацією слідства, реальна діяльність цих компаній була спрямована на відмивання грошей. Фігуранти переводили готівкову валюту у безготівкову форму, конвертували її у гривні, а потім знову отримували готівку. Крім того, гроші “прокручувалися” через систему фіктивних фінансових допомог від пов’язаних осіб.
Загальна сума коштів, які, за версією слідства, були легалізовані незаконним шляхом у 2016-2018 роках, складає понад 56 млн гривень.
Раніше ці троє працювали в АТ “Правекс Банк” у період з 2006 по 2009 рік. За даними слідства, один із фігурантів провів операції на 15,5 млн грн, маючи офіційний дохід лише 2,4 млн грн. Інший “відмив” 24,8 млн грн, хоча задекларував лише 3,7 млн грн. Третій учасник здійснив операції на 15,8 млн грн, маючи офіційний дохід 3,5 млн грн.
Обмінники, що працювали під брендами Orange Finance та Kurs uz ua, не мали необхідних ліцензій для проведення валютних операцій. Щоб уникнути проблем із законом, їх реєстрували як підприємства, що “здають приміщення в оренду”. Фактично ж у 53 пунктах Закарпаття здійснювався незаконний обмін валют.
Фігуранти також займалися операціями з криптовалютами та нелегальними грошовими переказами, які не фіксувалися у звітності. Вони уникали фінансового моніторингу, розбиваючи великі суми на дрібніші платежі. Це дозволяло обходити законодавство щодо фінансового контролю.
