Суддя Верховного Суду Ірина Григор’єва не задекларувала 50 тис. доларів, джерела появи котрих вона не змогла обґрунтовано пояснити.
Про це редакція 368.media дізналася із результатів повної перевірки декларації представника Феміди за 2023 рік.
Суддя подала декларацію 22 березня 2024 року, вже після того, як у її будинку провели обшук і вилучили 50 тис. доларів (еквівалент 1,83 млн грн). Григор’єву допитували у справі про можливе хабарництво (ч. 4 ст. 368 КК) як свідка ще 16 червня 2023 року.
Суддя пояснила, що ці 50 тис. доларів – це позика, яку вона взяла у людини з “доброчесною репутацією” та стабільним доходом. Гроші начебто мали повернути після продажу гаража в Києві. Однак суддя не надала НАБУ та НАЗК жодних документів про надання позики, не декларувала ці кошти у минулій декларації та не згадала про цю позику під час обшуку в Іванковичах Обухівського району Київської області.
НАЗК вважає, що суддя могла навмисно внести недостовірні дані, щоб уникнути відповідальності. Загальна сума недостовірної інформації у декларації – 1,83 млн грн. У діях судді вбачають ознаки злочину за ч. 1 ст. 366-2 КК (декларування недостовірної інформації). Цю інформацію передали голові Верховного суду Україну та правоохоронцям.
Перед перевіркою НАЗК Ірина Григор’єва намагалася оскаржити рішення ВАКС про арешт вилучених в неї коштів. Справа у тому, що це – частина хабаря у 2,7 млн доларів, який отримав ексголова Верховного суду Всеволод Князєв.
Спочатку Григор’єва сказала, що 19,6 тис. доларів з цих коштів нібито належать її донці Анастасії. Втім пізніше Ірина та Анастасія Григор’єви відмовилися від скарг на рішення про арешт коштів.
Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру Князєву та адвокату, який був його посередником. За даними слідства, у 2002 році український бізнесмен Костянтин Жеваго придбав 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату у чотирьох компаній (далі – колишні аукціонери). 18 років потому колишні акціонери звернулися до господарського суду з позовом, щоб визнати договір купівлі-продажу цінних паперів недійсним та повернути собі акції Полтавського ГЗК.
Проте, суд відмовив у задоволенні вимог. У 2022 році апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та визнав недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів. Аби не допустити втрату акцій, на початку березня 2023 року бізнесмен вступив у змову з адвокатом одного зі столичних адвокатських об’єднань, який мав зв’язки з суддями Верховного суду. Протягом березня-квітня 2023 року він передав адвокату 2,7 млн дол. (1,8 млн дол. – суддям Верховного суду, решта – як «оплата» посередницьких послуг). Врешті-решт, Верховний Суд у квітні 2023 року ухвалив рішення на користь бізнесмена.