Олександр Формагей продовжує обіймати посаду члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), попри те, що має обвинувачення у справі НАБУ стосовно корупційної схеми групи «ДТЕК» Ріната Ахметова. Про це редакція дізналася з матеріалів справи № 991/2364/23, що перебуває на розгляді Вищого антикорупційного суду.
Формагей проходить обвинуваченим в об’єднаній справі двох кримінальних проваджень НАБУ, котрі стосувалися формування корупційних тарифів з боку членів НКРЕКП. Він отримав підозру за ч.2 ст.367 КК у справі, яку відкрили 22 вересня 2022 року.
Згідно з обвинуваченням, висунутим у кримінальному провадженні № 52022000000000276 інші члени комісії обвинувачуються у зловживанні своїм службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичних осіб ГК ТЕС Групи компаній ДТЕК та групи компаній ICU використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним та громадським інтересам у виді безпідставно сплачених споживачами електричної енергії упродовж 2018 року та в період з січня по червень 2019 року (включно) грошей на загальну суму 20 млрд грн (неправомірна вигода Групи ДТЕК становить 9,23 млрд гривень),
Також розслідуванням встановлено, що у період з листопада 2015 року по травень 2018 року голова НКРЕКП, діючи за попередньою змовою з членом, начальником управляння енергоринку НКРЕКП та його заступником, заступником директора з регуляторних питань дирекції з комерційної діяльності ТОВ «ДТЕК Енерго» з метою одержання неправомірної вигоди юридичними особами групи компаній ДТЕК в особі ПАТ «ДТЕК Західенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго», ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», а також групи компаній Investment Capital of Ukraine (ICU) керував підготовкою та прийняттям (видачою) нормативно-правового акту регуляторного характеру, яким надано перевагу вказаним вище підприємствам шляхом необґрунтованого включення до прогнозної ціни (тарифу) продажу електроенергії в оптовий ринок електроенергії України, що виробляється тепловими електростанціями, витрат з доставки енергетичного вугілля морським шляхом до України та його транспортування із судна на склади українських портів, які документально не підтверджені та фактично не здійснювалися, тим самим забезпечив одержання в період з травня 2016 року по грудень 2017 року неправомірної вигоди ГК ТЕС, що входять до групи компаній ДТЕК у розмірі 13,2 млрд грн, а також в період січня 2018 року по червень 2019 року — в розмірі 9,3 млрд гривень що були надмірно сплачені споживачами електричної енергії.
Формагей отримав повідомлення про підозру у недбалості 26 жовтня 2022 року. За даними слідства він допустив її, володіючи достовірними відомостями щодо переважного використання ГК ТЕС упродовж травня 2016 року — грудня 2018 року енергетичного вугілля власного видобутку стосовно імпортованого співвідношення прогнозних обсягів видобутку та споживання енергетичного вугілля власного видобутку та імпортованого на 2019 рік.
На переконання органу досудового розслідування, внаслідок розробки, прийняття і застосування у протиправний спосіб Порядку формування прогнозованої ОРЦ електричної енергії, що затверджений 03 березня 2016 року постановою НКРЕКП №289, та необґрунтованого врахування до вартості енергетичного вугілля витрат з фрахту та перевалки, які документально не підтверджені, посадовці надали ознак правомірності розрахунку оптової ринкової ціни електричної енергії на І та ІІ квартали 2019 року, а члени комісії забезпечили збільшення прогнозованої ціни та платежу виробниками, що працюють за ціновими заявками, що призвело до завищення прогнозованої ОРЦ у І, ІІ кварталах 2019 року на 77,71 грн/МВт*год та 71,51 грн/МВт*год відповідно, а таким чином — одержання неправомірної вигоди ГК ТЕС від здійснення продажу електричної енергії за необґрунтованою ціною (тарифом) у розмірі 2,79 млрд гривень І і ІІ кварталах 2019 року, що, як наслідок, спричинило завдання матеріальної шкоди (збитків) споживачами електроенергії у розмірі 6,28 млрд гривень в результаті безпідставної сплати грошей ДП «Енергоринок», як розпоряднику системи розрахунків ОРЕ, що у подальшому були розподілені між виробниками електроенергії, зокрема на користь Групи у розмірі 2 млрд гривень, що спричинило тяжкі насліди.
Таким чином, протиправні, за версією органу досудового розслідування, дії Формагея, які виразилися у службовій недбалості, тобто у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало тяжких наслідків державним та громадським інтересам у вигляді безпідставно сплачених споживачами електроенергії грошових коштів, кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК.
Однак ВАКС тоді відмовився призначити Формагею заставу через нібито необгрунтованість підозри. Апеляційна палата суду вже 19 грудня 2022 року вирішила призначити члену НКРЕКП запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання з обмеженням права покидати Київську область. Але це стосувалося лише двох місяців. Тобто вже на початку 2023 року зобов’язання перестало існувати. НАБУ та САП не зверталися до суду з питаннями щодо відсторонення Формагея. Також не було опубліковано службового розслідування Міненерго з цієї ситуації, а посадовця не звільнили з посади.
ВАКС почне розглядати справу по суті 30 серпня 2024 року. Цікаво, що Формагея можуть звільнити від покарання через закінчення строків давності. Така історія вже трапилася з двома обвинуваченими у справі за ч.2 ст.367 КК у квітні цього року.
