Бізнесмен Володимир Клименко, який заснував ПАТ «Укрінком» (раніше Український інноваційний банк — Укрінкомбанк) та зараз є головою наглядової ради товариства, за допомогою хитрої схеми вивів “Укрінбанк” з переліку ліквідованих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, привласнивши мільйони гривень. Як працювала ця схема та хто такий Клименко – читайте у цьому матеріалі.
Володимир Клименко, який народився 1958 року в Луганську, до 2001 року не міг похвалитися особливими життєвими успіхами, хоча посада директора представництва польської фірми, згідно з офіційною біографією, давала кошти на життя.
Реально ж Клименко працював у Сумській області як торговець конфіскованим кольоровим металом, який йому постачав нібито місцевий співробітник СБУ Микола Герасименко. Пізніше Клименко вдало змінив профіль діяльності та потрапив до банківського сектору, ставши заступником голови правління АБ «Кліринговий дім», а вже наступного року став менеджером у «Брокбізнесбанку». У даній фінустанові він познайомився з Володимиром Стельмахом, який двічі займав крісло голови Нацбанку.
Володимир Клименко засвітився як міноритарний акціонер (9% акцій) ПАТ «Автокразбанку», який планується ліквідувати до 28 серпня 2018 року, а також як тимчасовий адміністратор банку «БІГ Енергія», призначення якого нібито лобіював особисто Володимир Стельмах.
Під час роботи Клименка останній був викритий у схемі виведення коштів за кордон на рахунки підконтрольних зарубіжних структур до одного з латвійських банків. За даними податкової служби, лише за 3 місяці таким чином пішли 875 млн доларів.
Будучи тимчасовим адміністратором банку він запам’ятався постійними обіцянками вкладникам про відродження фінансової установи та нарощування ним темпів розвитку. Як писали ЗМІ тоді, таким чином адміністратор швидше за все просто намагався залучити до банку нових вкладників, готівка яких віддавалася «своїм клієнтам» у рахунок погашення проблемного депозиту. Але головним періодом у житті Володимира Клименка і самим скандальним стала його робота в ПАТ «Укрінбанк».
2010 року Володимир Клименко очолив правління найстарішого комерційного банку — Український інноваційний банк, чому передувала здавалася б неймовірна історія, що сприяла падінню ціни банку щонайменше у 250 тисяч разів.
Рефінансування та Ізраїль
У 2007 році один із найбільш перспективних вітчизняних банків був готовий купити ізраїльський банк Bank Hapoalim за 200 млн доларів. Самі ізраїльтяни були готові зробити угоду, але був потрібен дозвіл, багато в чому формальний, Національного банку. І тут за словами тодішнього голови правління «Укрінбанку» Сергія Мещеряка, почалися махінації високопосадовців, через які згодом фінустанова перейшла у власність нових власників за смішні 4 тис. гривень.
За словами Сергія Мещеряка, протягом 8 місяців у НБУ тягли з видачею дозволу, натякаючи на необхідність вирішити питання зі Стельмахом, що могло коштувати 5% суми угоди з ізраїльтянами, тобто 10 мільйонів доларів. В результаті після початку фінансової кризи влітку 2008 року ізраїльтяни, які так і не отримали дозволу НБУ, відмовилися від угоди.
Після передачі акцій НБУ негайно виділив банку рефінансування на 450 млн гривень, а інвестори, які отримали акції за символічні гроші, від інвестування відмовилися. Невдовзі після операції Микола Герасименко та Володимир Клименко почали вимагати, щоб банк видав кредити підконтрольним їм структурам. Як стверджує Сергій Мещеряк, оскільки він заважав це робити, проти нього було порушено одразу 3 кримінальні справи. Він був заарештований і провів деякий час у СІЗО, після чого був змушений покинути Україну.
Після мого звільнення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб призначив «Укрінбанк» уповноваженим з видачі грошей вкладникам іншого банку — «Автокразбанку», який збанкрутував, власником якого також був Клименко. За офіційними даними, Фонд гарантування вкладів відшкодував вкладникам банку близько 1,8 млрд. гривень. Це той мінімум, який Стельмах, Герасименко та Клименко вивели з банку. Вони банкрутували, довели його до банкрутства. У грудні 2015-го банк визнано неплатоспроможним, а в березні 2016-го НБУ ліквідував «Укрінбанк». Мещеряк
Сам Володимир Клименко представив свою версію подій, згідно з якою саме Сергій Мещеряк довів «Укрінбанк» фактично до банкрутства, і що саме несприятливий реальний фінансовий стан банку став причиною відмови ізраїльтян від угоди, а також проблем фінустанови, які спричинили зміну власника. У банку процвітали корупційні схеми. Однією із найяскравіших була схема виведення коштів через фонд оплати праці.
Попри пряму заборону НБУ про преміювання співробітників банків, зловживаючи своїм службовим становищем, він підробляв офіційні банківські документи про виплату премій. Ці суми доходили до 1,2 млн гривень на місяць. За курсу 4-5 грн/долар лише за цією схемою, за підрахунками аудиторів та слідства, з банку було виведено близько 8 млн доларів. Крім того, масово видавалися кредити під незабезпечені застави. Тільки за двома найбільшими угодами такого роду банк втратив у цей період не менше 20 млн доларів.
Енергетична група
Список більш дрібніших операцій, де застави ніхто не контролював, становить сотні позицій ще на сотні мільйонів гривень. Однак у тому, що у зміні власника не обійшлося без криміналу впевнені і правоохоронці, які ще у 2014 році порушили кримінальну справу за фактом незаконного відчуження (заволодіння) у 2010 році 15% акцій банку номінальною вартістю 30,7 млн гривень, які нібито були шахрайським чином відібрано у двох фізичних осіб — акціонерів банку. Втім, на подальшій долі Володимира Клименка це не надто позначилося, чого не можна сказати про очолюваний ним банк.
Тим часом справи у «Укрінбанку» з новим власником пішли не найкращим чином. За версією прокуратури голова наглядової ради «Укрінбанку» Клименко з метою отримання хабарів уклав договір про надання гарантії від 8 квітня 2013 року. За умовами договору, «Укрінбанк» за дорученням ТОВ «Енергетична Група» зобов’язався надати на користь ТОВ «Іст Грейнс» банківську гарантію на суму 84,8 млн гривень на забезпечення зобов’язань ТОВ «Енергетична Група» перед ТОВ «Іст Грейнс», передбачених договором поставки сільгосппродукції з «Міжнародна інвестиційна компанія». Згідно з нормативними актами банку та законодавством, для укладання договору гарантії необхідне попереднє рішення кредитного комітету банк, а також укладання та оцінка платоспроможності компанії.
Не виконавши цих умов, за даними слідства, Клименко завдав збитку банку на суму 69,35 млн гривень. Також розслідуванням встановлено, що заява «Енергетична Група» на отримання банківської гарантії до банку не надходила. Крім того, фірма заявила, що оригінал договору про надання банківської гарантії у розпорядженні товариства відсутній і ніколи не знаходився.
Луганська схема
Судячи з минулого досвіду роботи Володимира Клименка, це далеко не єдиний подібний випадок і до грудня 2015 року НБУ ухвалив рішення про визнання його фінустанови неплатоспроможною, запровадивши до березня тимчасову адміністрацію. На той час Клименко володів 70% акцій банку, в якому зависли 1,9 млрд гривень вкладників.
У жовтні «Укрінбанк» офіційно визнано неплатоспроможним, а з жовтня 2015 року до НБУ надійшло близько 300 скарг від клієнтів банку про неповернення вкладів. Втім, тимчасова адміністрація не врятувала ситуацію. Вже через місяць після її введення — 26 січня, банк офіційно визнано банкрутом, проте Володимир Клименко так просто не здався.
У липні сайт Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) повідомив, що за даними Єдиного держреєстру, приватний нотаріус 13 липня вніс до нього зміни, згідно з якими банк перейменований на ПАТ «Укрінком», а юрадреса змінилася з Києва на Сєвєродонецьк (Луганська область).
Фонд заявляє, що невстановлені особи почали чинити тиск та намагалися заволодіти активами банку, включаючи рахунки великих вкладників, і хочуть перевести їх на третю компанію. При цьому спроба відновити банківську ліцензію не провадиться. На думку Фонду, ці факти свідчать про те, що нове керівництво «Укрінкому» не зацікавлене у поновленні роботи банку та задоволенні прав кредиторів. Тим часом, як наголошується в повідомленні, перереєстрація юрособи дозволить великим позичальникам, серед яких присутні афілійовані з акціонерами банку особи, уникнути погашення їхніх кредитів. Фонд заявляє про наявність загрози заволодіння третіми особами активами вказаного банку та має намір оскаржити усі зазначені дії. Тому відомство закликає вкладників та кредиторів «Укрінбанку» бути пильними та повідомляти про всі протиправні дії до правоохоронних органів.
Цікаво, що того ж дня Київський апеляційний адміністративний суд ухвалив рішення про відміну ліквідації «Укрінбанку», що директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін назвав типовою злодійською схемою щодо виведення активів.
Після Революції гідності до звинувачень Володимира Клименка у розкраданнях, шахрайстві та відмиванні грошей додалося ще й спонсорство тероризму. Так, у квітні 2015 року видання «Главком» у своїй статті повідомило про низку структур, які здійснювали фінансування тероризму в особі самопроголошених ЛНР та ДНР. Як стверджувалося у статті, багато хто з них використовував рахунки «Укрінбанку».
Крім того, у підтримці терористів на Донбасі підозрюються безпосередньо керівники Луганського центрального відділення та Свердловського відділення. За даними СБУ, влітку 2014 року вони самі перерахували сепаратистам за рахунок коштів банку майже 4,5 млн гривень.
Редакція продовжить розслідування щодо діяльності банкіра та звертає увагу на його роботу органів БЕБ, ДБР та СБУ.