У Житомирі солдата-наркомана Сергія Жуковського ув’язнили на 2 роки за поранення товариша , на території міжнародного аеропорту ім. С.П. Корольова. Про це редакція 368.media дізналася з вироку Корольовського райсуду міста за ст.128 КК.
Солдат Сергій Жуковський служить на посаді обслуги зенітного взводу 2-го зенітного ракетного дивізіону. Пішов на війну добровольцем у перші дні повномасштабного вторгнення.
20 квітня 2022 року о восьмій годині ранку солдат прибув до міжнародного аеропорту для заступання на добове позмінне чергування на спостережний пункт. В цей же день, він вжив психотропну речовину амфетамін.
Перед заступанням на бойове чергування був проведений усний інструктаж та також доведена оперативна обстановка під час якої було наголошено, що активні бойові дії на території Житомирською області не ведуться. Надалі, Жуковський заступив на позмінне чергування.
Близько опівночі, чоловік, змінившись з бойового чергування, пішов відпочивати до однієї з кімнат для відпочинку. Солдат, близько третьої години ночі, перебуваючи у стані, викликаному вживанням психотропного засобу амфетаміну, в одній із кімнат для відпочинку та без вагомих на те підстав, озброївшись АК-74, пройшов в підвальне приміщення.
Далі він почав безпідставно здійснювати постріли в даному приміщенні. На звуки до нього спустився командир зведеного батальйону з охорони міжнародного аеропорту майор Національної гвардії, який був без зброї та у форменому одязі НГУ. При цьому, він взяв з собою електричний ліхтар, яким освічував напрямок руху до підвалу, оскільки дане приміщення не освітлювалося.
Офіцер з увімкненим ліхтарем, прямуючи по підвалу, подав голосову команду, що йдуть свої та зайшовши до підвального приміщення зупинився на відстані близько 1,5 метрів від входу. Перебуваючи в підвалі, він почав оглядати дане приміщення на предмет перебування там особи з-поміж військовослужбовців.
Сергій Жуковський натомість здійснив чергу пострілів у майора. Останній отримав вогнепальне поранення в праве передпліччя.
Солдата засудули за ст. 128 КК. Вину він визнав лише частково. Нервові напади у нього почалися після обстрілу військової частини ракетами «калібр» і всю війну його супроводжує такий стан. Їх обстріляли у Білій Церкві, потім відправили на оборону Київської області. До психолога він не звертався, так як знаходився в Київській області, звертався за попереднім місцем проходження служби до медбрата. Перед вечірньою зміною він повідомив командира, що не дуже добре себе почуває, перебуває у знервованому стані. Це було сказано в усній формі, командир сказав йому, що все нормально. Побачив невідомих осіб на своєму посту та повідомив про це командиру, але він ніяк не відреагував. Він просто попросив, щоб перевірили, потім змінився, в 00:00 год. ночі була тривога і йому стало погано.
Коли він був на посту, командування ніяк не відреагувало, тому він знов попросив перевірити цю інформацію, коли вже змінився. Вони поїхали дивитися, а він пішов відпочивати, оскільки почував себе не дуже добре. Відстояв чергування і повернувся в приміщення, де місце для відпочинку. У цей день, коли він заступав, була повітряна тривога. Коли він змінювався, тривога ще тривала. Коли помінявся з наряду, доповів командиру і пішов відпочивати. З ним в кімнаті була зброя та зброя завжди була при собі. Він почув постріли і вирішив перевірити, тому вийшов з кімнати, де всі відпочивають. Командирів не було, він взяв з собою товариша, товариш залишився на вулиці біля приміщення відпочинку. Він знову почув постріли і вирішив забігти в підвальне приміщення, спустився, бо було страшно, сів біля входу в підвал.
Не пам’ятає скільки часу він там просидів, потім почув, що хтось спускається. В підвалі не було світла, він (обвинувачений) голосно вигукнув: «Стій, хто іде». На його запитання відповіді не почув, лише почув, що далі спускаються і зробив пару пострілів, бо не знав хто іде. Потім через 15 хвилин йому зателефонували і сказали, «що ти робиш, не стріляй, це свої». Тоді він усвідомив, що зробив, розрядив зброю, здав зброю і чекав працівників поліції. З його боку були короткі автоматні черги.
Коли він був в приміщенні, він не знав хто до нього спускається, він спитав, а вони далі йшли, тоді він порахував, що це є загроза його життю. Він нічого не бачив, було темно. Стріляв в протилежну сторону, в стінку. Положення з якого він стріляв — тримав автомат на рівні поясу, при цьому автомат був спрямований ліворуч, вогонь був не прицільний. Він не бачив особу, яка спускалася, не бачив, що поранив когось, не чув, щоб ця особа щось кричала, не бачив пораненого і сліди крові теж не бачив. Умислу вбивати не було, робив постріли з метою відлякати. Наркотичні речовини вживав за 2 дні до цього моменту. Коли приїхав патруль, він був в адекватному стані, оскільки його допустили до нічного чергування.
Чоловіка засудили до двох років позбавлення волі.