Олігарх Микола Злочевський, котрий уник позбавлення волі за корупцію та спробу підкупу керівництва НАБУ та САП за 5 млн доларів, хоче встановити контроль над “Сахалінкою” – один з найбільших майданчиків вуглеводнів в Україні, розташований у Харківській області. Його доведені запаси – близько 15 млрд куб м газу, 1,7 млн тонн газового конденсату та приблизно стільки ж нафти. Розбірки щодо спецдозволів на видобування вже коштують сотні мільйонів гривень для держбюджету.
Трохи історії
“Укрнафтобуріння” було дітище топ-чиновника Миколи Злочевського – він його створив ще за часів президентства Леоніда Кучми, коли керував державним комітетом з охорони природних ресурсів. Для нього цей факт біографії був чимось на кшталт генеральної репетиції перед створенням у майбутньому, вже при Януковичі, набагато потужнішої корпорації Burisma, до складу наглядової ради якої в 2014 році увійшли такі знані персони, як колишній президент Польщі Олександр Квасьнєвський та син нинішнього президента США Хантер Байден. Напевне, саме тому фірма й досі перебуває під контролем Злочевського, в той час як «Укргазвидобування» в нього відібрали ще при Ющенку.
Пов’язане з цією компанією кримінальне провадження було відкрите в травні 2014-го: за версією слідчих Генеральної прокуратури України ще на початку двотисячних років високопосадовці Міністерства екології та природних ресурсів і згаданого вище держкомприроди організували створення низки акціонерних товариств, які на паях належали, з одного боку, підконтрольним їм підставним фірмам, а з іншого – НАК «Надра України». Саме наявність останньої в складі засновників й дало законні підстави для видачі їм на пільгових умовах ліцензій на видобування газу на дуже перспективних родовищах. Згодом за дуже сумнівних обставин зазначена НАК свої частки продала й вийшла зі складу засновників цих товариств, які стали повністю приватними й при цьому зберегли пільгові ліцензії.
Саме до їх числа й належало АТ «Укрнафтобуріння», якому дісталося Сахалінське нафтогазоконденсатне родовище. Протягом дев’яти років спочатку ГПУ, а потім ДБР, вели розслідування за ст. 191 КК. Видимих результатів цієї роботи не було, оскільки досі в рамках даного провадження жодній особі не було пред’явлено підозри. Найбільш вагомою подією даної епопеї слід вважати те, що в травні цього року ухвалою Печерського райсуду Києва «Укрнафтобуріння» передане до відання АРМА, а звідти передане в управління напівдержавного АК «Укрнафта», яке саме лише в листопаді 2022-го перейшло під повний контроль держави. Проте Злочевський на той момент до свого дітища вже не мав жодного відношення.
Конфлікт законів
Справа, в якій Шостий ААС постановив доволі резонансну ухвалу, розглядалася з 2009 року. В грудні 2004-го «Укрнафтобуріння» отримало від Держкомприроди спеціальний дозвіл на геологорозвідувальну й промислову розробку Сахалінського родовища терміном на п’ять років й одночасно уклало з цим відомством угоду про умови користування надрами. Згідно закону «Про нафту і газ», якщо користувач протягом цього строку неухильно виконував усі вимоги, він мав право отримати дозвіл ще на 20 років без конкурсу. В «Укрнафтобуріння» по цій лінії проблем не було й воно в червні 2009 року подало заяву щодо продовження терміну до правонаступника держкомприроди – Державної служби геології. Але тамтешнє керівництво повернуло її без розгляду, вказавши, що заявникові слід іти на конкурс на загальних підставах з усіма іншими можливими претендентами. Баталії йшли п’ять років, після чого постановою Верховного суду рішення на користь “Укрнафтобуріння” були скасовані.
Пробла ще й в тому, що «Укрнафтобуріння» опинилася перед фактом ймовірної втрати родовища, на допомогу власнику цієї компанії Миколі Злочевському прийшов Ігор Коломойський, який за половину акцій компанії вирішив усі питання і з урядом Тимошенко, і з Державною геологічною службою, і з адміністративними судами. В подальшому Коломойський викупив у Злочевського й решту акцій, але повноправним господарем компанії залишався недовго, оскільки при Януковичі податкова служба швидко поставила «Укрнафтобуріння» на край фінансової прірви. Коломойський викрутився й тут, розплатившись за це половиною акцій компанії з двома доволі впливовими членами уряду Азарова – Андрієм Клюєвим та Едуардом Ставицьким
У 2014 році маятник хитнувся в інший бік і зазначені вище персони повтікали з України, хоча при цьому залишилися власниками «Укрнафтобуріння». Клюєв зі Ставицьким за безцінь продали Коломойському свої акції. Через п’ять років ситуація знову змінилася і Верховний Суд несподівано задовольнив касаційну скаргу правонаступника Держгеології. Щоправда частково: без змін залишилося рішення попередніх судів щодо першої з двох позовних вимог «Укрнафтобуріння», а саме визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду заяви. Зате було скасоване рішення зобов’язати видати спеціальний дозвіл, оскільки суди, на думку ВС, перевищили межі своєї компетенції й втрутилися в повноваження органу влади. Касаційний суд вирішив, що в даному випадку суд може лише зобов’язати Держгеонадра розглянути заяву користувача, а вже за наслідками такого розгляду відомство саме прийме рішення про видачу або невидачу ліцензії.
Суди
28 листопада 2023 року колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду ухвалила постанову, якою з 1 грудня анулювала ліцензію «Укрнафтобуріння» «на видобуток вуглеводнів на Сахалінському родовищі». Таким чином суд фактично зобов’язав компанію зупинити роботи на ділянці. Компанія одразу подала касаційну скаргу до Верховного Суду, але отримала відмову. В «Укрнафтобурінні» заявили, що розцінюють рішення Верховного Суду як «позбавлення в доступі до правосуддя» та додали, що планують звернутися до інших компетентних органів, судових інстанцій для встановлення справедливості.
Є три можливих варіанти розвитку подій. Перший варіант – «Укрнафтобуріння» доб’ється повернення ліцензії і відновить видобуток. Другий – ліцензію виставлять на аукціон. Третій – Кодекс про надра дозволяє компаніям, які мають ліцензії, без конкурсу «поглинати» сусідні ділянки. Для цього необхідно подати відповідну заяву до Держгеонадр.
Злочевський
Без аукціону отримати право на розробку родовища можуть компанії родини ексміністра екології часів Януковича Миколи Злочевського. Ліцензії на сусідні чотири ділянки мають його компанії «Еско-північ» та «Системойлінженеринг».
Через два дні після винесення скандального судового рішення ТОВ “Системойлінжинірінг”, яке здійснює видобуток газу на Водянівській площі та належить донькам екс-міністра екології Злочевського Каріні і Анні, подало до Держгеонадра заяву на підтвердження запасів поблизу Сахалінського родовище, видобуток на якому повністю припинено.
Злочевський нібито міг залучити до лобіювання своєї оборудки голову фракції “Слуга народу” Давида Арахамію. З фіналізацією цієї непрозорої “схеми” в Держгеонадра Злочевському нібито допомагає одіозний екснардеп від ОПЗЖ Ігор Абрамович, якого раніше називали “сірим кардиналом” Держгеонадра і який зберіг свій плив над очільником відомства Романом Опімахом.
Перший заступник голови комітету ПЕК Верховної Ради Олексій Кучеренко також заявив, про участь Злочевського у справі.
Ну задумайтеся: “націоналізувати” компанію “Укрнафтабуріння”, яка видобувала там до 1 млрд кубів газу, віддати її в повне управління повністю державної “Укрнафти” з дуже мутною системою управління з боку держави, заявити про ефективне управління цим активом і потім… програти суд по ліцензії – щоби що?! Кучеренко
При цьому нардеп назвав можливу причину цієї надзвичайної, на його думку, “події, яка має право на існування”.
Можливо керівник “Укрнафти” навіть до кінця не зрозумів, що відбувається – “в темну”, так би мовити. Через зупинку видобутку газу на крупному Сахалінському родовищі Україна недорахується 1 мільярду кубів блакитного палива. А за газовою диверсією проти України стоїть ексміністр і магнат часів Януковича Микола Злочевський. Схоже пан Злочевський не лише відкупився від кримінальної відповідальності, але й налагодив нові бізнесові звʼязки з представниками влади, що дозволять йому не тільки компенсувати вимушені витрати на нещодавню угоду з НАБУ, але й заробити нові величезні статки через нову корупційну схему. – продовжує нардеп. – Річ у тому, що після скасування “Укрнафтобуріння” судом ліцензії на видобуток, законодавчий механізм передбачає виключно продаж її через новий біржовий аукціоні. А це не один і не два місяці, а потім довготривалий процес буріння нових свердловин, або домовлятися з екс-власниками або управителем УНБ щодо продажу існуючої інфраструктури. Але є в законодавстві деякі прогалини, коли ліцензію можливо передати по спрощеній процедурі, компанії, яка вже здійснює видобуток на площі, що межує з ділянкою, або здійснювала її дослідження. А недалеко від “Сахалінського” здійснює видобуток Burisma, яка належить нещодавно знятому з розшуку екс-міністру втікачу. І якщо він отримає в такий спосіб скасовану ліцензію, то стане найбільшим газовидобувником в країні Кучеренко
Він також додав, що для захоплення Сахалінського родовища (після скасування чинного спецдозволу УНБ) достатньо лише рішення Держгеонадра про задоволення заяви надрокористувача про внесення змін до його чинного спецдозволу на видобуток вуглеводнів у зв’язку з розширенням меж ділянки надр на прилеглу ділянку не більше як на 50% та за трьох умов:
- наявність протоколу ДКЗ (про вивчені поклади що виходять за межі ділянки і знаходяться на суміжній ділянці);
- суміжну ділянку не передано у користування;
- суміжну ділянку не виставлено на аукціон.
Без сприяння вищого керівництва держави і керівника “Укрнафти” Сергія Корецького, судового рішення про анулювання ліцензії не відбулося б. І тепер зрозумілою є реальна мета забрати “Укрнафтобуріння” в АРМА, бо звільнені поспіхом юристи УНБ ніколи б не допустили винесення цього судового рішення, підсумував він.