Справа проти власника алкогольного холдингу Global Spirits Євгена Черняка, бізнесмена першої сотні Forbes, спікера й автора популярного колись YouTube-проєкту Big Money викликає резонанс. Про це повідомляє «Українська правда».
Правоохоронці оголосили бізнесмену підозру та заочно арештували – за можливе пособництво Росії в її збройній агресії шляхом сплати податків у Російській Федерації. Сам Черняк відкинув звинувачення.
Що таке холдинг Global Spirits?
Наразі в холдинг входять дистрибуційна компанія «ГДК» і заводи в Запоріжжі та Одесі. Після початку повномасштабної війни Global Spirits запустила дублююче виробництво в місті Львів.
Продукція під українським брендом, через надання ліцензії виробнику, також випускалась до 2022-го року на заводах у Росії та Білорусі, які, як заявляють в компанії, не належать групі. Наразі за такою схемою Global Spirits співпрацює із заводами в Узбекистані, Казахстані, Грузії, Азербайджані, Польщі, Італії, США, Мексиці та Домініканській республіці, зазначили УП в компанії.
Портфель холдингу включає горілчані, коньячні й винні бренди (бренди «Хортиця», «Blagoff», «Мороша», «Первак», «Shustoff», «Десна»,»Мікадо» та інші). Продукція Global Spirits експортується у більш ніж 87 країн світу. Основні експортні ринки компанії – США, Польща, Ізраїль і країни Балтії. Центральний офіс компанії розташований у Нью-Йорку (США).
До 2014 року Global Spirits активно розвивав бізнес у РФ і був одним із найбільших гравців на місцевому ринку. Російському «Комерсанту» в 2012-му році Черняк казав, що на Росію припадає 70% прибутку Global Spirits.
Після анексії Криму ситуація змінилась, але бренди холдингу Черняка все одно залишались серед лідерів російського ринку. Так, за даними російського видання «Комерсант», у 2021-му році «Хортиця» була першою на російському горілчаному ринку з часткою 5,3%, на другом місці «Мороша» – 4,4%.
В перший же день повномасштабного вторгнення РФ холдинг Global Spirits, як і інші українські алкогольні виробники, оголосив, що відкликає ліцензію на виробництво та дистрибуцію продукції на ринку Росії. Також у компанії нагадали, що постачання алкогольних товарів до Росії припинили ще з 2014 року. Зрештою це лише інформація з офіційних заяв та релізів холдингу, яка не дає повного уявлення про структуру власності та реальні зв’язки компанії.
Що було між 2014-м та 2022-м
Чи відмовився Черняк від російського ринку після 2014-го року? Ймовірно, що ні. Чи контролювались Черняком російські компанії, які виробляли й розливали «Хортицю» та інші бренди холдингу в РФ за ліцензією? Наявна інформація дозволяє стверджувати, що так.
Сам Черняк у коментарі Forbes в 2020-му році заявляв, що Global Spirits не веде бізнес у РФ вже понад чотири роки й не володіє жодними активами.
До 24 лютого 2022 року весь алкогольний бізнес, який працював за ліцензією Global Spirits на російському ринку, через низку інших компаній належав кіпрській AMG-77 Investment Ltd.
За даними розслідування OSINT-агенції Molfar, у різний час кіпрську компанію AMG-77 Investment Ltd контролювали сам Євген Черняк (до 2007-го року), його син Олександр Черняк (з 2007 до 2015 року), батько Євгена – Олександр Черняк старший (з 2015 року до 2022).
Підконтрольні кіпрській фірмі були наступні російські компанії: ООО «Родник и К» – лікеро-горілчаний завод у Митищі під Москвою, володіє торговими марками «Шустовъ» і «Мороша» в РФ, ООО «Русский север» – юрособа заводу у Вологді, до квітня 2022 року, ООО «Торговый дом «Мегаполис» – дистриб’юторська компанія. Вони відповідали за виробництво та дистрибуцію алкогольних напоїв Global Spirits у РФ до і після 2014 року.
Як зазначається в розслідуванні, ці компанії не тільки працювали за ліцензією українського Global Spirits, а й належали членам родини Євгена Черняка.
У матеріалах кримінальної справи СБУ також є інформація, що перелічені компанії контролює родина Черняка, формально – троє його синів. За даними УП, під час обшуків у холдингу слідчі вилучили анкету, подану бізнесменами до одного з кіпрських банків, в якій наведений перелік підконтрольних активів.
Проте ця дільяність, з 2014-го до 2022-го, має для власника Global Spirits та його родини суто репутаційні втрати.
А от невихід із РФ уже після подій 2022-го року – це кримінальний злочин, тому що підпадає під статтю в КК 111-2 «Пособництво державі-агресору», і в цьому саме підозрюється Черняк у рамках порушеної справи.
Що сталось після 2022-го
Після ширкомасштабного вторгнення РФ в Україну відбулася зміна власників вищезгаданих російських компаній. Замість кіпрської компанії AMG-77 Investment Ltd їхнім новим власником стає чоловік на ім’я Олександр Беспалов.
Що про нього відомо? Беспалов у 2020-му році був головою правління АО «Феодосийский завод коньяков и вин» (за даними OSINT-агенції Molfar, підприємство входило до структури російських активів Global Spirits), а також працював у вищезгаданих російських компаніях юристом.
«Ця людина в РФ відповідала за повний юридичний супровід усіх справ. Ми їм кажемо: бренду не буде, більше з вами ніяких справ. Відключаємо софт і відкликаємо ліцензії. Він вирішив, що це для нього можливість отримати все і став одноосібним власником усіх активів на території РФ з відстрочкою розрахунку на два роки за ціну в розмірі 20% від поточної оцінки бізнесу», – розповідає свою версію співрозмовник у компанії Global Spirits.
Російський бізнес, за словами джерела, оцінювався на той момент у 500 мільйонів доларів.
Кримінальна справа
Кримінальна справа проти Черняка і його бізнесу – це дюжина фігурантів і щонайменше 5 епізодів. Наче ефект доміно, що кілька місяців СБУ видає нові й нові підозри в бік горілчаного бізнесу.
Епізод 0. Telegram-зрада військового
«Ця справа не була пріоритетною. Все почалося з того, що ми отримали інформацію, зокрема зі ЗМІ, що бізнес Черняка продовжує діяльність у Росії», – розповідає співрозмовник у Службі безпеки.
Попри це формально справа Черняка почалася зовсім не з публічно відомих економічних епізодів. Її завели в листопаді 2022 року. Першим фігурантом став директор Global Spirits Олег Пігулевський, наразі – військовослужбовець, підполковник, командир батальйону.
СБУ запідозрило його у зраді. Мовляв, хтось із побратимів пожалівся на Пігулевського, що той «ненавидить Україну». А коли Служба почала це перевіряти, побачила, що він нібито спілкувався з російським воякою – своїм колишнім однокурсником – і передавав йому дані про Україну.
У матеріалах справи є telegram-чат такого спілкування. Людина, яку слідство вважає Пігулевським, пише конспірологічні твердження про «євреїв при владі» в Україні, а також про погану організацію і моральне становище у війську. Але важливо інше. За більш ніж рік розслідування Пігулевський так і не отримав офіційної підозри від СБУ.
«Він продовжує служити зараз і виконувати бойові завдання. Його жодного разу не викликали на допит. Просто вписали у фабулу», – наголошує Черняк.
Це може свідчити, що епізод Пігулевського слугував радше приводом розпочати розслідування з тяжкою кваліфікацією і, зокрема, отримати дозвіл на прослуховування та інші таємні заходи.
В СБУ заперечують, що «скористались» військовим як формальним приводом, але опосередковано підтверджують, що саме ця історія дала старт усім наступним.
«Ми почали копати по Пігулевському, бо він офіційний директор, – кажуть у відомстві не під запис. – Але потім побачили, що він «фунт» – на роботі не перебуває, йому приносять документи на підпис, справжнє керівництво здійснюють інші люди. І тоді почали працювати по них».
Епізод 1. (не)Вихід з російського ринку
Перші чотири підозрюваних з’явились за пів року до того, як справа стала публічно відомою – ще в червні 2023-го. Серед них, зокрема, був син бізнесмена Олександр Черняк, який наразі оголошений у розшук.
Їм інкримінували пособництво агресору через сплату податків російською частиною бізнесу. За версією слідства, Черняк не вивів бізнес з Росії у 2022-му, а залишився працювати на ринку агресора.
«Незважаючи на повномасштабне вторгнення, компанії Черняка продовжили вести бізнес із РФ і протягом 2022 року перерахували до бюджету держави-агресора близько 6 мільярдів у гривневому еквіваленті у вигляді податків і зборів», – йдеться в офіційному коментарі СБУ для УП.
Global Spirits заявив, що відкликає ліцензії і залишає Росію одразу після початку повномасштабного вторгнення.
«У перший же день війни була заява, що компанія не працюватиме зі вбивцями українців, була заява на сайті компанії про відкликання ліцензії. Крім того, я зробив ще окреме повідомлення від себе про те, що війна – це злочин», – запевняє Черняк.
Попри те, що бізнесмен офіційно не визнає російські заводи своєю власністю, він самостійно розповідає, як ці підприємства переписали на менеджера Беспалова.
Згідно з даними російського реєстру юридичних осіб, інформацію про нового власника туди внесли 29 квітня 2022 року – за 5 днів після того, як в Україні з’явилась нова кримінальна стаття про «пособництво агресору». Однак Черняк наголошує: заяви про зміни в структурі власності подали ще 25 березня. Це також підтверджує і офіційна база даних РФ.
Слідство вважає, що «вихід» Global Spirits з Росії був фейковим, імітацією.
За даними СБУ, російська компанія «Родник и К» платила за торгову марку компаніям Черняків ще довго після початку великої війни. Зокрема, у відомостях про транзакції, які є в матеріалах слідства, оплати тривали щонайменше до січня 2023 року.
Ці дані СБУ дістала так званим оперативним шляхом, умовною розвідкою, зламами російських електронних скриньок. Тобто це не офіційні відомості, й Черняк заперечує їхню правдивість.
У матеріалах справи також є залегендований свідок, ймовірно, один із менеджерів Global Spirits, чиї справжні дані невідомі редакції. Він вважає, що вихід з російського ринку був лише формальним, однак не наводить жодних доказів своїх слів.
Ще один аргумент слідства – юрист холдингу Владислав Голоскік. У його листуваннях за травень 2022 року правоохоронці знайшли розмову з колегою з Узбекистану, під час якої Голоскік надсилав свіжі документи російських алкогольних компаній. СБУ вважає, що це підтверджує залученість українського менеджменту до управління бізнесом у РФ.
Черняк пояснює цей випадок так:
«Узбецький менеджер робить запит на договір з компанією, в якій є російський капітал. Голоскік відповідає йому: ми не працюватимемо з компанією, якщо там є російський капітал. Сам Голоскік запитував ці документи у кіпрських юристів, які займалися виходом із Росії».
Нового власника активів Беспалова слідство вважає лише «ширмою» для подальшого ведення бізнесу.
Він працював у холдингу з 2016 року. Заводи йому формально продали, але юрист так і не заплатив за цю угоду попереднім власникам. Це, на думку СБУ, свідчить про те, що Беспалов – підставна особа.
Черняк з цим не погоджується, але підтверджує, що Беспалов не заплатив ані копійки за переоформлені на нього активи:
«Відзив бренду призвів до банкрутства заводів у РФ, бо без бренду це купа металобрухту, вона не генерує акциз. Беспалова взяли під варту, мене оголосили в розшук і призначили заочний арешт».
У Росії Черняку інкримінують «фінансування тероризму» через допомогу ЗСУ, про яку в Україні бізнесмен згадує на свій публічний захист. Перед тим росіяни затримали Беспалова і ще одного тамтешнього менеджера Андрія Лазутіна, керівника «Родник и К». Їх звинуватили в хабарі розміром у 10 тисяч доларів. Обидвоє затриманих співпрацюють зі слідством.
За твердженнями кремлівських ЗМІ, чоловіки хотіли за гроші врятувати Лазутіна від мобілізації на війну. А згодом саме їхнє затримання нібито дало старт російській справі проти самого Черняка.
Його російський суд заочно арештував влітку 2023-го. Пізніше адвокат, який у Москві представляв Черняка, заперечував його допомогу ЗСУ. В офіційному рішенні, яке УП знайшла на сайті суду, захисник каже: бізнесмен лише постачає українцям продукти харчування, ліки, організовує проживання та медичну допомогу для біженців у Польщі.
Ця лінія захисту суперечить тій, якої Черняк дотримується в Україні. Однак він запевняє, що російський адвокат насправді не представляє його позицію:
«Припускаю, що це безкоштовний адвокат, який для дотримання видимості чистоти процесу може робити якісь заяви. Я точно ні з ким не контактував, не оплачував, не підписував жодних довіреностей».
Московський адвокат Аркадій Толпегін підтвердив УП: у цю справу його призначила держава, оскільки сам Черняк участі в суді не бере.
Епізод 2, «азербайджанський». Поставки коньяку в Росію
Після першої серії обшуків і затримань слідство озброїлося новими даними, які знайшло, зокрема, в телефонах співробітників. Так у справі з’явився новий епізод – про ймовірну поставку коньячного дистиллята з України в Росію. У ньому підозри вручили тільки одній фігурантці.
У грудні 2022 року вантажівка зі спиртним вирушила з «Одеського коньячного заводу» в Азербайджан. Це єдиний факт, з яким у цій історії згодні обидві сторони. А далі в їхніх версіях починаються розбіжності.
Слідство вважає, що таким чином Черняк організував завуальовану торгівлю з РФ. План поставок з’явився ще в січні 2022-го, до повномасштабного вторгнення. Його суть, за версією слідства, полягала в наступному.
«Одеський коньячний завод» не міг продавати свою продукцію напряму в РФ через різні вимоги до якості дистиляту. Тому менеджерка заводу домовилася з керівником підприємства в Азербайджані, що алкоголь привезуть туди, змішають у певній пропорції з місцевим дистилятом, щоб досягнути потрібних якостей, а тоді вже завезуть у Росію.
Ця версія ґрунтується на, по-перше, свідченнях директорки одеського заводу – єдиної підозрюваної в цьому епізоді. По-друге, на чатах співробітників холдингу, де вони обговорюють поставку і куди залучений особисто Черняк.
І по-третє, на даних митниці, які слідство дістало, знову ж таки, неофіційним шляхом. Офіційних транспортних накладних чи інших документів у матеріалах наразі немає. За словами співрозмовників УП у СБУ, слідство надіслало запити на такі матеріали в іноземні держави, але відповідей ще чекають.
За даними, які надали джерела УП у Службі безпеки, алкоголь виїхав з Одеси 21 грудня 2022, а поїхав з Азербайджана в Москву 21 лютого 2023.
Черняк підтверджує, що поставка на азербайджанський завод справді була. Але, за його версією, без подальших планів на російський ринок:
«Це звичайна фінансова операція, тому що бізнес «Одеського коньячного заводу» – це експорт дистиляту або бутильованого продукту. Але ми не мали плану змішати і відправити далі. Це не наш бізнес. Сировина продавалась в Азербайджан і не тільки. А що вони робили з нею далі – це вже їхній бізнес».
Черняк звертає увагу: раніше слідство називало зовсім інші строки поставки нібито з Одеси в Росію. І ці строки були надзвичайно стислими.
Раніше в судових рішеннях справді йшлося про те, що дистилят нібито виїхав із України 25 грудня, а в Росію його експортували вже 30 грудня 2022 року. Що, на переконання бізнесмена, неможливо:
«Машина завантажується на одеському заводі, потім через кілька країн рухається до порту. З порту контейнер йде морем, розвантажується в Азербайджані і їде на завод. Тобто логістичний шлях цього продукту приблизно 31–32 дні».
Зрештою ця поставка, за словами Черняка, так і не була завершена:
«Азербайджанський завод розірвав із нами договір, на жаль. Відповідь була такою, що крім військових ризиків, у нас ще є інші, вони їх назвали корупційними. Нам повернули дистилят, і фінансових оплат не було. Це легко перевіряється, тому що є валютний контроль. Тобто ця поставка ні в якому вигляді – ні логістично, ні логічно, ні економічно, ні юридично – не могла потрапити в РФ.»
Епізод 3, «грузинський». Закупки комплектуючих у Росії
Останній «рейд» СБУ по компаніях Черняка та до його співробітників відбувся наприкінці грудня 2023 року. Тоді підозри оголосили ще 7-ом фігурантам, серед яких був уже і власник холдингу.
За версією слідства, менеджмент Черняка протягом 2022 року організував поставки російських комплектуючих на орендований завод у Грузії. Йдеться про пляшки, етикетки, закупорювальні кришки, декоративні елементи для пляшок.
Крім того, СБУ стверджує, що на грузинський завод завозили і спирт від державних російських виробників. Постачали це все через уже згадану вище російську фірму «Родник и К». Загальна вартість, за підрахунками слідства, 7,7 мільйона рублів або 3,3 мільйона гривень.
СБУ в цьому епізоді спирається на чати працівників, у яких вони або обговорюють з грузинами виробництво і розлив алкоголю, або особисто Черняк контролює виконання планів.
Також СБУ оперує митними деклараціями російських поставок, вказує їхні номери, точну кількість і вартість товару. Однак джерело цих декларацій, знову таки, не офіційне, документи дістали зі зламаних російських пошт.
Крім того, у матеріалах є таблиця, знайдена, за словами джерел «Української правди» в СБУ, безпосередньо на комп’ютері працівників Global Spirits. У цій таблиці під назвою «Модель дистрибуції Грузія» перелічені закуплені комплектуючі, а навпроти них, у стовпчику «країна-відправник» написано «смежная».
Черняк запевняє, що про існування такої таблиці йому невідомо. Бізнесмен наполягає: грузинський завод йому не належить, і холдинг лише використовує його потужності в рамках співпраці.
Так, його співробітники справді обговорювали деталі поставок і виробництва з менеджерами в Грузії.
«Але у нас із кожним дистриб’ютором, із кожним виробником підписані документи, що ліцензія на продукт передбачає повну відсутність будь-яких фінансових, економічних, товарних взаємин з РФ. Те саме підписано і з грузинським заводом», – переконує Черняк.
Завод із Грузії навіть прислав його адвокатам офіційного листа: ніколи не переводив коштів на рахунки «Родник и К».
Епізод N: Неформальні перемовини з правоохоронцями
На кінець січня 2024-го у справі налічується 12 фігурантів. Але, за даними УП, це ще не фінал розслідування. В ньому можуть з’явитися ще кілька підозрюваних і епізодів.
Зокрема, з публічного судового реєстру відомо, що СБУ розслідує ще ймовірну підробку актів податкових перевірок і зменшення зобов’язань перед бюджетом України на понад 40 мільйонів гривень. До цього, як припускає слідство, могли бути залучені посадовці Державної податкової служби.
На момент спілкування УП з Черняком і його адвокатами останні запевнили, що нічого не знають про епізод із податковою.
Офіційно СБУ повідомляла, що бізнес Черняка ще й можуть передати на управління в АРМА. Бізнесмен каже: боїться про це думати.
Співрозмовники УП у Службі заспокоюють: таких планів наразі немає. Мовляв, «хай працює, платить податки, забезпечує робочі місця».
Однак увесь цей час за лаштунками офіційних підозр розвивалась окрема, неформальна доля «справи Черняка».
«Протягом усього цього періоду через адвокатів і мені особисто лунали пропозиції, скажімо так, неюридично вирішити питання, – розповідає бізнесмен, уникаючи чітких формулювань, але, вочевидь, натякаючи на вимагання хабара. – Це були конкретні розмови з прізвищами та сумами, але я поки що не готовий про них говорити.»
Черняк запевняє, що на його адвокатів «вийшли» з «неформальними» пропозиціями вже наступного дня після обшуків. Співрозмовник УП у Службі безпеки частково підтверджує цю хронологію, але з протилежним сенсом:
«У перший же день захист Черняка прийшов і питав, що можна зробити зі справою, чи можна пом’якшити підозри в обмін на донат на ЗСУ, за прикладом Злочевського».
За словами співрозмовника, бізнесмену запропонували говорити про це з прокуратурою. Але все впиралось у потребу визнати провину, чого Черняк робити не хотів.
Бізнесмен теж згадує, що йому пропонували взяти на себе провину, від чого він категорично відмовлявся. На співробітників холдингу, за словами Черняка, тиснули, вимагаючи показів саме на нього.
Про це «Українській правді» розповів і один із фігурантів, юрист Голоскік із «першого епізоду» справи. Редакція спілкувалася з ним за посередництва адвокатів Черняка.
Голоскік просидів під арештом у СІЗО пів року і називає це «взяттям у заручники»:
«Коли мене затримали, то навіть не допитали. Мене допитали тільки через місяць. При цьому тиснули на моїх батьків, щоб я дав покази проти Черняка».
Офіційно СБУ відповідає на ці закиди, звинувачуючи Черняка у «переведенні фокусу суспільної уваги з юридичної площини в емоційну».
«Відбуваються спроби маніпуляцій суспільною думкою. Служба безпеки України працює виключно у межах закону та своїх повноважень», – йдеться в коментарі, наданому УП.
Оголошення Служби про, вочевидь, довгоочікувану підозру власнику холдингу і справді не схоже на рядовий пресреліз. Правоохоронці публічно написали ім’я підозрюваного і поставили його незаблюрене фото.
Це не лише незвична практика, а й порушення закону, що забороняє оприлюднювати імена підозрюваних до вироку. Зазвичай СБУ вдається до такої публічності, коли йдеться про росіян чи втікачів до РФ, які навряд уже будуть боротись у судах за європейські принципи, свої права та чистоту судового процесу.
Чого не скажеш про заможного підприємця з бізнесом по всьому світу.
У справі Черняка чимало матеріалів, які, на перший погляд, дискредитують бізнесмена і добряче псують йому репутацію. Але якщо придивитися пильніше, виникає питання, чи вистоять у судах усі ці зламані електронні пошти та здобуті розвідкою дані митниць, зокрема з Росії.
Бо якщо ні, репутаційних втрат зазнає вже українська правоохоронна система, для якої боротьба з колаборантами й поплічниками Росії буде важливим напрямком ще не один рік.