368.media

На Вінниччині реєстратора виправдали від звинувачень у корупції

Липовецький районний суд Вінницької області визнав невинуватим колишнього державного реєстратора речових прав на нерухоме майно відділу надання адміністративних послуг Турбівської селищної ради.

У 2021 році до обвинуваченого звернувся громадянин, який, діючи за довіреністю, хотів зареєструвати право оренди на земельну ділянку площею 35 гектарів. Але держреєстратор, начебто, сказав, що це буде не безкоштовно і назвав суму в 3000 доларів, яку потім збільшив – спочатку до 4000, а згодом до 5000. Без хабара реєструвати оренду ділянки посадовець відмовився.

Під час останньої зустрічі в машині держреєстратор дав чоловікові пакет документів про реєстрацію прав і сказав покласти гроші в бардачок.

Але в підсумку обвинуваченого виправдали, тому що суд встановив численні процесуальні порушення.

Передусім суд поставив під сумнів, що заява про злочин була належно зареєстрована. На протоколі прийняття заяви є лише вхідний штамп з надписом «Вінницька обласна прокуратура Немирівська окружна прокуратура» з датою та резолюцією невідомої особи наступного змісту: «М. Міхаілідіс Для негайного внесення до ЄРДР»

Тобто невідома особа, яка скоріш за все займає керівну посаду в Немирівській окружній прокуратурі, оскільки має повноваження надавати вказівки в.о. начальника Липовецького відділу Немирівської окружної прокуратури Вінницької області, всупереч вимогам закону не внесла відомості за заявою до єдиного реєстру досудових розслідувань, не розпочала розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей не надала заявнику витяг.

Крім того, підставою для реєстрації кримінального провадження вважаються матеріали правоохоронних та контролюючих органів. Але насправді ніяких таких матеріалів стороною обвинувачення не надано, що, на думку суду, свідчить про незаконність внесення відомостей до ЄРДР з таких підстав. .

У короткому викладі обставин ідеться, що посадова особа органу місцевого самоврядування за вчинення дій в межах компетенції вимагає неправомірну вигоду.

Таке формулювання надавало правоохоронцям можливість безмежного свавілля і здійснення досудового розслідування відносно всіх посадових осіб органів місцевого самоврядування, хоча в незареєстрованій заяві громадянина чітко зазначено, яка посадова особа та якого органу вимагає неправомірну вигоду.

Розслідування велося за ч.3 ст.368 КК із ознакою вимагання.

З матеріалів справи вбачається, що орендодавець, якого за довіреністю представляв заявник,  не мав права здавати в оренду земельну ділянку. Із записів за результатами негласних слідчих розшукових можливо припустити, що земельна ділянка належить орендодавцю на праві постійного користування і була надана йому для ведення фермерського господарства. Земельний кодекс виключає законну можливість передачі такої земельної ділянки в оренду.

Якщо заявник переслідував отримання незаконного інтересу, то це виключає ознаку вимагання хабара.

Знаючи судову практику кваліфікації дій особи, що поєднані з вимаганням неправомірної вигоди, прокурор та органи досудового розслідування повинні були зʼясувати «законність інтересів» заявника. Ні на стадії слідства, ні під час судового розгляду сторона обвинувачення правом на зміну кваліфікації справи не скористалася.

Крім того, держреєстратор не є службовою особою, яка займає відповідальне становище, про що йдеться у ч.3 ст.368 КК. Такою посадою є начальник відділу надання адміністративних послуг, а не держреєстратор.

Некоректна кваліфікація кримінального провадження  мала наслідком незаконне проведення негласних слідчих дій.

У судовому засіданні заявник показав, що знайомий попросив оформити йому землю і він звернувся до обвинуваченого, з яким познайомився ще раніше. Той назвав одну суму, а потім другу. Обурившись розміром хабара, чоловік звернувся у правоохоронні органи і написав відповідну заяву в прокуратурі. Свідок сказав, що якби реєстратор не підняв ціну, то в правоохоронні органи він би не звертався.

Аналізуючи такі показання, суд вирішив, що заявник говорив неправду. Зокрема, його твердження, що причиною звернення в правоохоронні органи стала значна сума за послуги по реєстрації є неправдивою, оскільки про розмір неправомірної вигоди вони домовлялись вже після подачі свідком заяви в правоохоронні органи. Із записів розмов видно, що між фігурантами є довірливі відносини і що реєстратор надавав послуги за неправомірну вигоду не один раз. Зі змісту розмови зрозуміло, що заявник працює на якогось «шефа» і що обвинувачений на його прохання вже не вперше щось реєструє за хабар, а «по Орловському» отримав на тисячу чи дві більше, ніж вказував за свої послуги.

Подача свідком заяви про злочин  працівнику управління стратегічних розслідувань в Липовецькому відділі прокуратури, де зазвичай не здійснюють прийом працівники цього управління, «особливості» внесення відомостей до ЄРДР, на думку суду, свідчать про те, що заявник із самого початку діяв як особа, залучена до конфіденційного співробітництва з правоохоронними органами. У заявника склалися довірливі відносини з обвинуваченим задовго до початку офіційного розслідування і вони ґрунтувались на неодноразовій передачі реєстратору неправомірної вигоди, що могло бути наслідком активних дій заявника, але в силу небажаних наслідків ці епізоди не фіксувались правоохоронними органами. У підсумку суд дійшов висновку про ознаки провокації хабара з боку правоохоронних органів.

Суд вважає, що ініціатива надання неправомірної вигоди прозвучала саме від заявника, який запитав: «Скільки воно обійдеться все це зробити?»

Таким запитанням і особистим спілкуванням громадянин спровокував держреєстратора на злочин. Хоча він міг подати документи через Центр надання адміністративних послуг, який нормально функціонував на той час.

Exit mobile version