Солдата ЗСУ покарали за збройних спротив командирам на Донеччині. Про це редакція 368.media дізналася із вироку Індустріального райсуду Дніпра за ч.4 ст.405 КК.
Чоловік, що народився у селі Малеч Брестської області Республіки Беларусь, маючого середньо-технічну освіту тана утриманні неповнолітніх дітей не маючого, проходив службу на посту водія автомобільного відділення підвозу боєприпасів танкового батальйону.
У серпні 2022 року солдат, перебуваючи у командно-спостережному пункті, отримав наказ він начальника штабу батальйону (підполковника) здати ключі від службового легкового автомобіля КІА. Водій відмовився виконувати наказ та намагався покинути приміщення. При спробі зупинити солдата, останній вчинив фізичний спротив та почав боротися з заступником командира батальйону з морально-психологічного забезпечення (майором) та заступником начальника штабу (майором). Після того як солдат був затриманий, він повідомив, що вже заспокоївся та попросив його відпустити.
Далі він дістав правою рукою, з кишені куртки гранату Ф-1, демонстративно дотягнувся лівою рукою до запобіжної чеки та крикнув: «Зараз я вам…». Протиправні дії солдата, одразу були зупинені, що виразилось у раптовому затриманні останнього офіцерами, які схопили водія за руки, для того, щоб останній не дотягнувся до запобіжної чеки гранати.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений вину у вчинені кримінального правопорушення не визнав. Суду пояснив, що під час поїздки командир був роздратований. По завершені поїздки, підполковник попрохав обвинуваченого повернути ключі від автомобіля КІА. Ключі обвинувачений не віддав, оскільки знав, що офіцер планував переводитись в інший підрозділ та забрати вищезазначений автомобіль, оскільки, з його слів, цей автомобіль подарував йому знайомий волонтер. Після відмови повернути ключі, його покликали у штаб, де повалили та знов попрохали повернути ключі. Коли він поліз у карман, шукати ключі, першим під руку попала граната, яку він дістав. Але приводити її у бойове положення наміру не мав, будь-яких дій для цього не здійснював та нічого у бік потерпілих не казав. Після того як він дістав гранату, його схопили, а гранату забрали. Граната була не бойова та залишилась ще із часів проходження служби у батальйоні «Донбас». У судових дебатах зазначив, що дістаючи гранту, мав намір лише налякати оточуючих, щоб захистити себе від їх нападок. Граната, яка є у матеріалах справи, йому не належить. Граната, яку із кармана дістав обвинувачений, була не бойова та без номеру.
Однак його покази спростували офіцери. Вони наголосили, що після вищезазначених подій солдата було затримано. Також було оглянуто автомобіль, у якому перебували особисті речи останнього, а також боєприпаси, які не перебувають у розпорядженні танкового підрозділу. Щодо причини даних подій пояснили, що у той день солдат звернувся до начальника штабу з проханням з’їздити додому на вихідні дні на що йому була надана згода. Однак обвинувачений зазначив, що має бажання їхати саме на автомобілі КІА, однак йому відмовили у цьому. Таким чином солдат мав намір вивезти з території військової частини не обліковану зброю та боєприпаси. Даний автомобіль перебував в процесі реєстрації на облік.
Суд вирішив визнати солдата винним та застосувати покарання у вигляді 7 років ув’язнення. Строк відбуття почали рахувати з 7 серпня 2022 року.
за погрози 7 років там де свідки одні офіцери підлеглі полковника це піпець справедливість.