Колишнього керівника 1322-ї артилерійської бази боєприпасів на Житомирщині, підполковника Любомира Цикаляка виправдали від перевищення влади через помилку прокурора. Про це редакція 368.media дізналася з вироку Коростенського суду за ч.4 ст.426-1 КК.
За даними слідства, офіцер, перебуваючи у службовому кабінеті долонею правої руки наніс один удар у ліве вухо солдата, після чого кулаками рук одночасно з двох сторін наніс не менше п’яти ударів у кожне вухо підлеглого.
Підполковник Цикаляк наказав підлеглому покинути кабінет та встановити військовослужбовців, які через службу таксі замовляють спиртні напої, проносять їх на територію військової частини та розпивають.
В той же день він знову викликав солдата, який не зміг виконати “наказ”. Підполковник долонею правої руки наніс один удар у ліве вухо, а кулаком правої руки вдарив в область сонячного сплетіння.
Від болю солдат руками закрив собі ліве вухо.Не припиняючи свої злочинні дії, офіцер наказав опустити руки. Після того, як останній виконав цей наказ, Цикаляк кулаками рук одночасно з двох сторін наніс не менше п’яти ударів у кожне вухо.
Солдат отримав травму лівого вуха у вигляді синця задньої поверхні лівої вушної раковини та розриву (перфорації) барабанної перетинки зліва, ускладненого розвитком запаленням середнього вуха (отиту), які відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 14 квітня 2020 року №702 відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я.
В судовому засіданні обвинувачений вину не визнав і показав, що повинен був вживати заходи для забезпечення порядку. Досить часто спілкувався з людьми, які перебували за територією військової частини, спілкувався з ними, а особливо з тими, хто перебував у секретних нарядах. Одного разу він особисто чув запах алкоголю від солдата. Він як командир військової частини володів інформацією, що автомобіль “таксі” доставляє горілку до військової частини. Він викликав підлеглого до себе в кабінет одного разу, мав право це робити як командир, але ніяких тілесних ушкоджень йому не наносив, ніяких ударів він йому ніколи не спричиняв. 12 липня 2019 року, тобто ще до того часу як йому інкримінується обвинувачення, підлеглий звертався в медичну частину, йому промивали вухо, так як він його застудив під час служби в лісі.
Потерпілий та свідки в судове засідання на неодноразові виклики не з’явились, їх явка прокурором забезпечена не була.
Постановою заступника генерального прокурора у серпні 2019 року здійснення розслідування було доручено слідчим поліції в Житомирській області. Разом з тим, стороною обвинувачення не надано суду постанови про призначення групи слідчих у вказаному кримінальному провадженні та постанови про прийняття слідчим матеріалів до свого провадження, повідомлення про початок досудового розслідування кримінального провадження, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, передбачені ч.5 ст.214 КПК.
Відсутні такі відомості і в реєстрі матеріалів досудового розслідування. Відсутність такого процесуального рішення в матеріалах кримінального провадження обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування , як таких, що зібрані особою, яка не мала на те законних повноважень.
Відтак суд вирішив визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.426-1 КК та виправдати за недоведеності вчинення ним даного кримінального правопорушення.