Колишній працівник прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону Олександр Росінський, якого звільнили від покарання за хабарництво, програв судові позови щодо відновлення на службі. Про це редакція 368.media дізналася з ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у справі № 420/8938/20.
Після того, як юриста звільнили від покарання, він намагався відновитися на службі у прокуратурі. Спочатку Росінський подав позов до Одеського окружного суду, який відмовив йому. Це підтвердив і П’ятий окружний адмінсуд, ухвалою від 23 січня 2023 року. Остаточну крапку поставила касація, яка відбулася наприкінці жовтня.
У своєму позові Росінський зазначив, що проходив військову службу в органах прокуратури з вересня 2016 року (ми вже писали, що він змінював місця роботи та переїжджав разом зі своїм керівником, вже головою ВЦА міста Херсон Романом Мрочко).
Слідчій ДБР 26 червня 2020 року вручив прокурору підозру за ч. 3 ст. 368 КК. Як відомо, Росінського раніше затримали на хабарі у 7,5 тис. доларів, які він отримав двома частинами від експортерів на спеціальний рахунок.
Далі прокурору повідомили про необхідність тимчасового звільнення його з посади та виведення у розпорядження військового прокурора на час проведення досудового розслідування. Росінський у позові заявив, що перебуваючи у пригніченому емоційному стані, подав відповідний рапорт. Наказом № 597к від 6 липня позивача звільнено з посади прокурора та зараховано у розпорядження військового прокурора Південного регіону , а наказом виконувача обов’язків військового прокурора 17 серпня його звільнили та направили для зарахування на військовий облік до Приморського РТЦК та СП Одеси. Росінський у суді заявив, що у той час був тимчасово непрацездатним, а тому його не могли звільнити з посади.
Представник спецпрокуратури Південного регіону заявив, що прокурора звільнили з посади ще 6 червня, а не 14 серпня, як хибно було вказано у позовній заяві. Росінський був військовослужбовцем, відрядженим до державних органів із залишенням на військовій службі з призначенням на посаду військового прокурора. Після звільнення він продовжував проходити військову службу за контрактом, укладеним з Міністром оборони. Позивач самостійно подав рапорт про звільнення його з військової служби в запас на підставі підпункту «г» п. 2 ч. 5 ст. 26 закону «Про військовий обов’язок і військову службу», у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, з подальшим звільненням з органів прокуратури.
Доводи позивача з приводу того, що він вказаний рапорт не писав та не подавав, суд вважає безпідставними та такими, що спростовуються самим же позивачем у позові. Тобто, позивач самостійно підтверджує факт написання рапорту про звільнення його з займаної посади та виведення у розпорядження військового прокурора, що спростовує його подальші твердження про ненаписання вказаного рапорту.
Касаційний суд вирішив відмовити у задоволенні позову до спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
За отриману посаду стільки грошви відвалив, а воно, он, як недовго вийшло!!
Знову давай ГРОШІ?!?