Вищий антикорупційний суд оголосив в розшук колишнього виконувача обов’язків генерального директора ДП «Первомайськвугілля» Артура Мірумяна, якого підозрюють у зловживаннях та заволодінні державними коштами.
Прокурор САП подав клопотання про оголошення Мірумяна в розшук. Він вказав, що наразі немає можливості встановити місце перебування обвинуваченого. На переконання прокурора, встановлені обставини наявності у Мірумяна близьких на окупованій території України, а також наявність в останнього нерухомого майна на цій території, є підставою для проведення міжнародних розшукових заходів щодо осіб, відносно яких існують відомості про наявність стійких родинних зв’язків за межами території України. Захисник обвинуваченого не знає, де знаходиться його клієнт.
Суд вирішив виділити з матеріалів кримінальних проваджень в окреме провадження матеріали щодо Мірумяна та зупинити судове провадження стосовно обвинуваченого до його розшуку.
Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про нову підозру колишньому гендиректору ДП «Первомайськвугілля» Артуру Мірумяну. За даними слідства, у 2017 році в Первомайсько-Стаханівському вугледобувному регіоні Луганської області склалася критична ситуація з затопленням шахт «Первомайська» і «Голубівська», розташованих на тимчасово окупованій території Луганської області. Після початку антитерористичної операції упродовж 2015-2016 років там не відкачували воду. Внаслідок цього рівень води на шахті «Золоте» (входить до складу ДП «Первомайськвугілля», розташована у місті Золоте), яка має гідравлічний зв’язок зі згаданими шахтами, збільшився. За таких обставин виник ризик настання надзвичайних ситуацій — руйнування споруд, зсувів, осідання земної поверхні, забруднення питних водозаборів рудничними водами та втрати корисних копалин.
Для запобігання техногенній катастрофі Уряд у 2018 році виділив кошти для фінансування робіт та закупівлі обладнання на шахті «Золоте». Розпорядником цих коштів визначили ДП «Первомайськвугілля». Закупівлі необхідного обладнання (насосів, електродвигунів, електричної апаратури) проводили за переговорною процедурою, тож підозрюваний обирав підрядників за самостійно визначеними критеріями без тендеру. У всіх трьох випадках перемогли комерційні компанії, які поставили обладнання за завищеними цінами. Більшість поставлених насосів, до того ж майже одразу після їх постачання виходило з ладу та потребувало усунення дефектів через неналежну якість. ДП врешті-решт мусило здійснювати ремонт власним коштом. За висновками експертизи, завищення вартості обладнання, яке було поставлено на ДП за трьома договорами, становить 14,6 млн гривень.