368.media

Колишнього топ-посадовця Мін’юсту виправдали від звинувачень у зловживаннях

Колишнього заступника директора департаменту — начальника відділу виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Сергія Крайчинського виправдали від звинувачень у зловживаннях. Про це редакція 368.media   дізналася із ухвали Шевченківського райсуду Києва за ч.2 ст.364 КК України,

Слідство вважало, що посадовець вчинив злочин у період з липня 2015 по січень 2017 років. Нібито Крайчинський умисно, зловживаючи службовим становищем всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди для  ПАТ «ТАСкомбанк» виніс постанову про результати перевірки виконавчого провадження, якою скасовано постанову старшого державного виконавця відділу про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 76,4 тис. доларів що стало причиною ненадходження до державного бюджету виконавчого збору на цю суму. Всього з банку планували стягнути 764 тис. доларів боргу.

Обвинувачений вину не визнав. Крайчинський пояснив, що з 1999 року працює в органах державної виконавчої служби та на даний час є приватним виконавцем виконавчого округу Києва. У 2016 році до його повноважень входило, зокрема, контроль за діяльністю відділу державної виконавчої служби. Зазначене виконавче провадження було відкрито 19 січня 2016 року та зупинене 21 січня на підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ до закінчення касаційного провадження у справі.

Обвинувачений уточнив, що заявник пред’явив виконавчий лист, знаючи про наявність ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, якою було зупинене виконання рішення Оболонського райсуду Києва до закінчення касаційного провадження, однак не повідомив про її існування державному виконавцю. Тому Крайчинський вважав, що перешкод для здійснення виконавчого провадження не існувало.

На наступний день після відкриття провадження боржник направив до державного виконавця заяву про зупинення провадження у зв’язку з вищевказаним рішенням суду і провадження було зупинене до вирішення касаційного розгляду скарги по суті.

При цьому державний виконавець за заявою представника боржника поновив виконавче провадження, а потім 21 квітня знову зупинив виконання.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду від 8 червня було завершено касаційний розгляд, яким рішення Оболонського районного суду залишено без змін.

В подальшому, 15 червня державним виконавцем було відновлено виконавче провадження, а 17 червня на адресу відділу примусового виконання рішень надійшла заява боржника про самостійне виконання судового рішення в межах строку, що визначений законом «Про виконавче провадження» для такого виконання.

Крайчинському стало відомо, що не зважаючи на самостійне виконання боржником судового рішення, виконавче провадження не закрито. З метою встановлення причин неприйняття рішення про його закриття, враховуючи фактичне виконання судового рішення, ним було витребувано вказане виконавче провадження для перевірки.

В ході перевірки матеріалів було встановлено, що 21 червня старший виконавець виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 76,4 тис. доларів, не зважаючи на факт самостійного виконання його боржником, тобто в межах семиденного строку встановленого законом для самостійного виконання.

За вказівкою обвинуваченого, старшим державним виконавцем було підготовлено проект постанови про результати перевірки виконавчого провадження та підписано Крайчинським таку постанову, якою скасовано постанову підлеглого. Зазначена постанова є чинною та не скасованою і на момент судового розгляду.

Обвинувачений зазначив, що скасовуючи вказану незаконну постанову про стягнення з боржника виконавчого збору не діяв в інтересах боржника ПАТ «ТАСКОМБАНК», або будь-яких третіх осіб з метою одержання хабаря. З представниками або уповноваженими особами боржника особисто не знайомий та за період роботи у департаменті ніколи з ними не зустрічався. Свої дії обвинувачений мотивував бажанням уникнути судового розгляду щодо неправомірних дій державного виконавця, який би мав наслідком втрати для державного бюджету.

На уточнюючі запитання обвинувачений пояснив, що на той час у відділі перебувало близько п’яти тисяч проваджень, і за день він проставляв до двох тисяч підписів на різних рішеннях, а тому він просто не мав змоги ретельно проаналізувати проект постанови, підготовленої державним виконавцем.

Суд виправдав Крайчинського та закрив справу у зв’язку із відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Exit mobile version