У Харкові адвоката Олену Веселянську засудили за зловживанні впливом. Про це редакція 368.media дізналася з вироку Комінтернівського райсуду.
У лютому цього року військовозобовʼязаний чоловік звернувся за юридичною консультацією щодо виїзду за кордон під час воєнного стану.
Адвокатка пояснила, що зараз таке питання вирішити дуже важко, але можливо завдяки її особистим звʼязкам у різних ланках державних органів влади. Вона повідомила, що є два варіанти: оформлення опікунства над батьками похилого виду з інвалідністю або військово-лікарська комісія визнає його непридатним до військової служби за станом здоровʼя. Але такі рішення будуть прийняті лише за умови передачі їй п’ять тисяч доларів.
Із загальної суми одну тисячу доларів нібито передбачалися особисто для адвоката, а решту — для передачі іншій особі, яку адвокат не називала, для впливу на прийняття рішення службовими особами.
Протягом квітня-червня цього року адвокатка декілька разів брала в клієнта гроші під приводом вирішення цього питання. Всього вона отримала 2,1 тис. доларів і 2,5 тис. гривень.
У судовому засіданні жінка вину визнала в повному обсязі і щиро розкаялась. Суд оштрафував її на 34 тис. гривень.
Після викриття таких корупційних дій у червні цього року кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Харківської області зупинила на 1 рік право обвинуваченої на зайняття адвокатською діяльністю.
Ну і, знов, до чого тут, чи яким абсолютним боком, зловживання впливом.
Звичайна ситуація, коли адвокаткиня виступила посередником в організації передачі хабарця якомусь чиновнику влади чи медицини за виготовлення липових документів, необхідних замовнику для ухилення від отримання статусу учасника БД. Тобто заурядна кримінальна кваліфікація для всіх учасників оборудки з хабародіяльності: для і замовника, і посередника, і длдя чиновника (можливо й не одного). Але за хабар строк, тим паче у таких справах та у військовий час, дадуть ого не дай Боже який, а так простеньке собі зловживання впливом.
Колись ще у “совецькі часи” ліца “кавказької внєшності” в столицях такими спсобами житло собі придбавали. Це коли такий собі 40 – 50 річний “Реваз”, чи “Хачик” ні з тего ні з сего юридично (бувало й за судовим рішенням) “усиновлювався” реальним дідком у Москві, чи Києві чи ще десь. Потім прописувався, ставав юридичним сином, брав участь у приватизації дідової квартири. За певні гроші звичайно чи інтенсивне бухло, тощо, а потім діда в якесь село – на покій, на природу, на кислород.
До речі, тоді й статті ні в КК РФи, ні КК України “Зловживання впливом” не було.
А хабарі ??? Є хабарі, були завжди, були скрізь. І будуть. А особливо у нас в Україні та РФії – то вершина явища.
А на Кавказі, чи Середній Азії ??? То були не хабарі, то .. ну типу калим, прояв поваги до впливової людино-чиновника. Коротко – спосіб життя, соціально-побутового.
Так і придбання освіти вищої, а зараз і найвищої ( науково кандидатської чи докторської) придбавали.Он в Інтернеті докторську, профффесирсько фахову можна готову купити. А диплом – як стакан смаженного соняшникового насіння.
Цікавим би було почитати докторські опуси і наших сьогоднішніх високих тронних докторів наук, і чи не в першу чергу юридичної нахильності.
Та побачити економічний ефект чи скоріш ефективність, від їх появи в суспільстві, державо-управлінстві. Мабуть такі сотні мільярдів гривень дають економічного позитиву, а може аффекту від запровадження їх докторських “відкриттів”, чи хорча б “рацух” ???.