368.media

Експосадовця Держземагенства у Черкаській області виправдали від звинувачень у отриманні хабаря

Колишнього першого заступника начальника управління Держземагенства у Черкаській області визнали невинуватим в отриманні хабаря. Про це редакція 368.media   дізналася із вироку за ч. 3 ст. 368, ч.2 ст.15,ч.3ст.368 КК.

За версією обвинувачення, посадовець в листопаді 2012 року посадовець вимагав і отримав від директора ДП Черкаський науково-дослідний інститут землеустрою» хабар у розмірі 21 500 гривень за погодження землевпорядної документації з нормативної грошової оцінки землі СТОВ «Лан», ФОП, ТОВ СП «НІБУЛОН», ФГ «Нива» та ПП «НК Лідер».

Гроші під контролем правоохоронців були внесені на банківський рахунок третьої особи, яка не була обізнана про злочинний план. Вважалося, що обвинувачений контролює цей рахунок.

Крім того, від того самого чоловіка, але вже як від засновника ТОВ «Геоприват», начебто вимагався хабар за неперешкоджання виконанню робіт по договорами між ТОВ «Геоприват» і Службою автомобільних доріг у Черкаській області, повʼязаними із інвентаризацією земель під автошляхами та виготовленням технічної документації. Винагорода мала скласти 20% від встановленої договорами ціни, а саме понад 164 тисячі гривень. Проте умисел не був доведений до кінця, оскільки посадовця затримали за першим епізодом.

У судовому засіданні обвинувачений не визнав себе винним. Пояснив, що заявник був не прямим його підлеглим, працівником інституту, філії державного земельного кадастру. Ці структури підпорядковані Держземагенству, між ними були нормальні відносини, вони радились по робочих питаннях. Коли він говороив, що «нива по 100», можливо, мова йшла про грошові оцінки, можливо, про орендну плату. Що значило «від загальної суми експертизи 30% — і ми вам допомагаємо», він не розуміє. У нього вилучили 1000 гривень його власних коштів, він нічого не вимагав і не отримував.

Заявник у судовому засіданні показав, що працював заступником директора ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою». По робочим питанням  його підприємство  було повʼязане з управлінням Держземагенства у регіоні, де першим заступником начальника був обвинуваченим, з яким він неодноразово зустрічався та спілкувався телефоном. Свідок підтвердив, що співпрацював зі співробітниками УСБУ. Його викликали та сказали, щоб він підписав надруковану заяву. Кошти він перераховував на банківський рахунок, але де його взяв не памʼятає. Обвинувачений грошей у нього не взяв. Вручення йому коштів та прізвище кому перераховував не памʼятає.

Проаналізувавши докази, суд вирішив, що в діях обвинуваченого відсутні ознаки вимагання та одержання неправомірної вигоди.

Стороною захисту суду надані висновки Держземагенства державних експертиз землевпорядної документації з нормативної грошової оцінки земель СТОВ «Лан», ФОП, ТОВ СП «НІБУЛОН», ФГ «Нива» і ПП «НК Лідер», які були виконані в період серпня-жовтня 2012 року. Отже, вимагати хабар для погодження цієї документації в обвинуваченого з початку листопада 2012-го не було підстав.

У суді виступила начальниця відділу державної землевпорядної експертизи, яка повідомила, що саме вона погоджувала ці документи і обвинувачений не мав ніякого впливу на її висновки.

На думку суду, не здобуто обʼєктивних доказів і вимагання коштів за погодження землевпорядної документації для ТОВ «Геоприват». На це вказує зміст спілкування фігурантів.

Зафіксовано розмови обвинуваченого  з різними особами щодо  реєстрації обʼєктів, підписання договорів, актів. Із заявником обговорюється проведення експертиз та суми: обвинувачений зазначає вісімсот чи сімсот тисяч і від них 30% від загальної суми, 10 за «обналічку» і 5% податку. В жодній розмові в межах НСРД немає діалогу, в якому обвинувачений хоча б раз, як зазначається в обвинувальному акті, «вимагав хабара». У поясненнях самого заявника відсутні будь-які конкретні посилання на те, що обвинувачений вимагав і отримав кошти.

Відомо, що в судовому засіданні не вдалося повністю відтворити відеозапис і звукозапис НСРД і, відповідно, суд їм оцінки не дав. У вироку згадується висновок експертизи про неможливість повного відтворення цих записів. Також не вдалося відтворити записи з камери відеонагляду відділення «Приватбанку».

Суд критично оцінив показання свідка, що саме обвинувачений дав йому аркуш паперу із номером рахунку, на який потрібно внести кошти (запис відеоспостереження цієї події відсутній).

Інші докази, на думку суду, не вказують на винуватість особи.

У 2017 році вже ухвалювався виправдувальний вирок у цій справі. Тоді суд зауважив, що гроші були внесені на банківський рахунок, звʼязок якого з обвинуваченим недоведений. Рахунок належав невідомій особі, яка проживала за межами країни і як свідок для допиту не заявлялася. Експертиза звукозапису не змогла підтвердити участі обвинуваченого у певних розмовах, які були записані слідчими.

Заявник тоді на допиті пояснив, що обвинувачений якось у телефонній розмові озвучив йому вимогу 30% від суми договорів, щоб нормально працювати, але він відповів, що це нереально. Потім їм потрібно було зробити нормативно-грошову оцінку ділянок, але документи увесь час безпідставно поверталися. Тоді він пішов до обвинуваченого і запитав, що потрібно для позитивної оцінки, і почув про гроші. Про те, що посадовець вимагав кошти, свідок розповідав тільки своєму директорові. Згодом до нього зателефонували працівники СБУ, сказали що знають про те, що з них вимагають кошти і запросили його до себе. Він поїхав в СБУ і написав заяву. Йому дали гроші, щоб вручити обвинуваченому, але той відмовився брати їх і дав аркуш паперу із номером банківського рахунку.

За другим епізодом заявник пояснив, що договори укладалися між ТОВ «Геоприват та Службою автомобільних доріг у Черкаської області і перший заступник начальника Головного управління Держземагенства у Черкаській області ніякого відношення до них не мав. З його слів, посадові особи ТОВ «Геоприват» заяв про вимагання хабаря за неперешкодження виконанню робіт по цих договорах не подавали. Із матеріалів справи зʼясувалося, що заявник за сумісництвом працював на підприємстві  інженером-землепорядником, але засновником, як написано в обвинувальному акті, не був.

У 2020 році цей виправдувальний вирок Верховний суд скасував як недостатньо мотивований. Нібито перша інстанція не проаналізувала й не оцінила докази, обмежившись  загальними фразами про те, докази «не вказують на доведеність вини». Будь-які пояснення, чому показання ключового свідка не можуть бути прийняті як докази в вироку суду відсутні. Відтак справу слухали повторно.

Exit mobile version