Начальника управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області Олега Коваля засудили до семи років позбавлення волі за хабарництво. Про це редакція 368.media дізналася з вироку Ужгородського суду за ч. 3 ст. 368 КК.
У травні 2019 року о посадовця звернувся підприємець за консультацією з приводу переліку документів для дозволу на розведення риби та раків. Чиновник багато говорив про складність цього та пояснював, що може посприяти цьому. Підприємець звернувся у поліцію. Надали всі зустрічі фіксувалися правоохоронцям.
Коваль вивів підприємця з кабінету до архіву, кивнув на пусту коробку і показав один палець. Підприємець поклав у коробку 100 доларів. Надалі посадовець озвучив, що хабар становитиме одну тисячу доларів, але суму треба збільшити ще на п’ять сотень, які необхідно передати «на Київ».
Через кілька днів відбулася передача 900 доларів. Під час обшуку ці гроші знайшли на підвіконнику в папці. Раніше отримані 100 доларів виявили вдома в посадовця у металевому сейфі.
У суді Коваль винним себе не визнав. Він заявив, що правоохоронці спровокували злочин, вони та заявник були зацікавлені у цьому кримінальному провадженні щодо нього. Начебто підприємець раніше судимий і не мав реального наміру розводити рибу, а його договір оренди земельної ділянки підроблений. Хабаря він не вимагав, а тільки розʼяснював норми законодавства з рибництва. Він виходив в архів, підприємець дійсно ішов з ним, але гроші він у нього не брав. Обвинувачений стверджував, що 900 доларів заявник йому підкинув, а вилучення 100 доларів у себе вдома ніяк не пояснював.
Суд вирішив, що провина цього чоловіка повністю доведена показаннями свідків, документами, протоколами слідчих дій, речовими доказами та висновками експертів.
Зокрема, зафіксовано, як на зустрічі посадовець каже: «По строкам треба дуже серйозно закачувати рукава і щоб це бистро все пройти. Я так думаю помімо бажання ще щось мати, розумієте?». Після цього він заводить підприємця в інше приміщення, де відбувається передача грошей.
Під час наступної зустрічі підприємець запитав, скільки ще треба, бо він запропонував «штуку». Посадовець відповів, що цього мало, бо йому потрібні кошти «на Київ». Підприємець сказав, що є ще «900» і віддав їх обвинуваченому та пообіцяв прийти ще.
На переконання суду, заява захисту про провокацію має суперечливий характер. Адже озвучуються дві взаємовиключні версії. З одного боку, обвинувачений говорить, що мала місце провокація злочину і водночас каже, що не одержував неправомірної вигоди, а надані докази протилежного є сфальсифікованими.
Немає будь-яких доказів, що підприємець перебував під тиском правоохоронних органів, чи залежав від ним, був таємним агентом. На час цих подій чоловік був зареєстрований як ФОП і не мав звʼязку із правоохоронними органами. Притягнення в минулому до кримінальної відповідальності не вказує його на залежність від правоохоронних органів. Те, що можливо, цей чоловік виступав заявником у інших кримінальних провадженнях, на думку суду, не може слугувати достатнім обґрунтуванням для висновків про провокацію.
Правоохоронці за допомогою НСРД лише зафіксували розмови про узгодження сум, неправомірної вигоди. Ознак підбурювання у розмовах не помічено.
Під час зустрічей посадовець не вживав заходів, щоб запобігти отриманню неправомірної вигоди. Навпаки він неодноразово спілкувався з підприємцем, отримавши гроші не заявив у правоохоронні органи і зберігав кошти у себе вдома. Тобто, на думку суду, активно і добровільно вживав заходи на одержання неправомірної вигоди.
Обвинувачений є особою середнього віку, має задовільний стан здоровʼя, на обліку, має стаж роботи на державній службі більше 20 років, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, до кримінальної відповідальності притягається вперше.
Експосадовця засудили до семи років увʼязнення з конфіскацією майна. Йому на три роки забороняється обіймати посади державної служби в органах державної влади та інших державних органах та їх апараті.