Начальника управління у справах іноземців та осіб без громадянства управління ДМС в Одеській області Андрія Морару визнали невинуватим у хабарництві через порушення слідчих. Про це редакція 368.media дізналася із вироку Приморського райсуду Одеси за ч. 3 ст. 368 КК.
У 2018 році юрист Затоківської селищної ради подала заяву, що чиновник вимагає гроші за сприяння у видачі посвідок на постійне перебування для двох громадян Королівства Йорданії — студентів Одеського медичного університету.
Зафіксовано, як посадовець пояснює жінці, що для отримання посвідки іноземцю необхідно одружитися із громадянкою України чи жінкою, яка має посвідку, мати батьків громадян або зробити інвестиції в Україні. Він розʼяснює, що студентам слід одружитись, бо коли закінчиться навчання, тимчасове право проживання в Україні скасовується і тоді їх ніхто не одружить.
Водночас обвинувачений нібито озвучив, що така допомога буде коштувати п’ять тисяч доларів для однієї особи. І при цьому підкреслив, що лише у випадку надання йому хабаря займеться цим. Якщо ж студенти невчасно отримають посвідки, то їх депортують наступного ж дня.
Посадовець був затриманий одразу після передачі йому 10 тис. доларів. У судовому засіданні чоловік розповів, що працював у ДМС п’ять років. Заявниця його давня знайома, яка попросила консультації. Обвинувачений говорив, це була провокація і саме заявниця натякала, що таке питання можна вирішити за гроші. Тому власну провину він заперечував.
Юристка дала показання, що текст заяви про злочин їй диктував слідчий і до написання заяви її підбурили працівники правоохоронних органів. Оперуповноважений, який приймав заяву, тиск на заявницю заперечував. Чи приходила громадянка із текстом, чи писала заяву в його присутності, він не памʼятає.
Але суд вважає, що суттю показання оперуповноваженого не можуть бути допущені як докази, оскільки під час досудового розслідування він не допитувався як свідок.
Досудове розслідування офіційно розпочали ще навесні 2017 року, майже за рік до ймовірного скоєння злочину. Сторона захисту також надала низку копій судових рішень слідчих суддів про надання дозволу на проведення НСРД у 2017 році, у тому числі, як можна зрозуміти із цих рішень, і щодо обвинуваченого. Результати цих НСРД суду не надавалися, що може свідчити і про те, що докази винуватості не були здобуті.
Суд вважає, що розслідування від початку ґрунтувалося на чутках і мало звинувачувальний нахил, було упередженим до обвинуваченого.
Крім того, дозволи на проведення НСРД, на думку суду отримані із порушенням правил територіальної підсудності.
Клопотання щодо проведення дій розглядаються апеляційним судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. За винятком, якщо ідеться про суддів, працівників суду та правоохоронних органів або НСРД проводяться приміщеннях судових та правоохоронних органів. В останньому випадку слідчий і прокурор звертаються до апеляційного суду найбільш територіально наближеного до того, в межах територіальної юрисдикції якого іде досудове розслідування.
Обвинуваченому не інкримінувалося скоєння злочину як працівником правоохоронного органу. Але клопотання про дозвіл на НСРД подавалися до Апеляційного суду Миколаївської області. Оскільки дозвіл наданий із порушенням територіальної підсудності, то результати суд визнав недопустимими.
Крім того, із матеріалів справи зʼясувалося, що обвинувачений не мав повноважень погоджувати видачу посвідки на постійне проживання.
Прокурор надав велику кількість посадових інструкцій, але не надав посадової інструкції заступника начальника управління у справах іноземців та осіб без громадянства чи іншого працівника, який має повноваження надавати посвідку на постійне проживання. Тому суд не зміг пересвідчитись, що у прямому підпорядкуванні обвинуваченого були працівники, які мали право видати дозвіл на постійне проживання особи.
Нагадаємо, що приходу до міграційної служби, Андрій Морару керував центром адмінпослуг у Білгороді-Дністровському, де займався незаконним оформленням земельних ділянок для місцевої ОЗУ з числа депутатів Затокської селищної ради.
Кар’єрі на міграційній ниві Морару завдячує цивільній дружині Олені Музиченко, яка навчалася в НУ «Одеська юридична академія» разом із тодішньою начальницею ДМС Оленою Погребняк.
Під час перебування головним із реєстрації прав власності Андрій Морару обзавівся великою кількістю нерухомості в курортному селищі Затока та Білгород-Дністровському, серед якої є земельні ділянки, нежитлові будівлі магазинів, офісні приміщення, приватні будинки, квартири та гаражі. Як видно з його податкової декларації за 2017 рік, невелику частину оформлено на ньому, решту – на співмешканці Музиченку, мамі Наталі Морару, офіційній дружині Тетяні Морару, а також на інших підставних особах.
При цьому за 2017 рік Андрій Морару вже не став вказувати на те численне майно, яке було оформлене на його матір-пенсіонерку Наталію. Добробут «успішної» мами Андрія Морару можна побачити лише у його декларації за 2015 рік. Наприклад, сім’ї Андрія Морару та Олені Музиченко належать апартаменти у недобудованій базі відпочинку «Одесаголовпостач», його мамі – частина бази відпочинку «Аккерман» у селі Шабо та у приватному будинку на 786 кв. м у Білгород-Дністровському, на самому Андрії у Білгород-Дністровському. зареєстровано офіс площею 195,8 кв. метрів та частина приватного будинку на 600 кв. метрів. Громадянській дружині Музиченко дісталися два магазини у Затоці загальною площею 110 кв.м. Інші родичі теж обзавелися торговими точками у селищі.