Колишнього начальника Чемеровецького районного відділу виконавчої служби Сергія Колодія засудили за отримання хабаря. Про це редакція 368.media дізналася з ухвали Хмельницького апеляційного суду за ч.3 ст.368 КК.
За версією обвинувачення, у 2017 році посадовець отримав 65 тис. гривень за сприяння на торгах із продажу арештованого майна — двох зернозбиральних комбайнів. Техніку хотів викупити чоловік, в якого вона зберігалася. Однак Колодій хотів грошей за своє сприяння, обіцяючи перешкоди.
На картку тестя посадовця зарахували 13 тис. гривень. Після придбання одного комбайна 52 тис. передали готівкою в машині дружині посадовця, яка сиділа поруч свого чоловіка. Після виходу з автівки жінку затримали та вилучили кошти.
Обвинувачений потім пояснював, що гроші були передані як компенсація за те, що він приїхав на зустріч, а також як подяка за те, що заявник купив майно. Бо він зі свого боку ніяких вимог про передачу грошей не висловлював. Ініціатива виходила нібито виключно від заявника.
Держвиконавець не заперечував, що чомусь давав реквізити банківської картки свого тестя для переказу 500 доларів в гривневому еквіваленті, однак не зміг пояснити за що були сплачені ці гроші.
У січні минулого року місцевий суд експосадовця виправдав, визнавши провокацію.
Обвинувачений пояснив, що начебто був конфлікт між ним і заявником, який не хотів показувати комбайн потенційному покупцю. Заявник на підвищених тонах йому повідомив, що використовує комбайн при збиранні врожаю, не готовий його повертати, бо вже його відремонтував і вклав гроші, тому хоче викупити Суд припустив, що цей чоловік заявив про вимагання хабаря, щоб уникнути відповідальності за приховування арештованого майна.
Ознакою провокації перша інстанція вважала і те, що, до заяви про злочин, чоловік додав аудіозапис розмови із посадовцем, який сам зробив на диктофон.
Апеляційний суд не погодився з таким висновком, адже аудіозапис відбувся до моменту звернення потерпілого до правоохоронних органів.
Колегія суддів вважає цілком природнім те, що потерпілий до заяви про злочин намагався долучити запис розмов з обвинуваченим, який би підтверджував достовірність його пояснень.
Враховується і те, що потерпілий є заявником у кримінальному провадженні та, в силу положень ч.2 ст.60 КПК, наділений правом подавати на підтвердження своєї заяви відповідні речі та документи.
Відтак місцевий суд правильно визнав аудіозапис розмови недопустимим як доказ, однак помилково дійшов до висновку, що таке фіксування свідчить про провокацію злочину.
Все інше спілкування документувалося під контролем правоохоронців у рамках негласних слідчих розшукових дій. Дослідивши їх, суд не побачив вказівок, команд і пропозицій, погроз, які можна було б тлумачити як вимагання неправомірної вигоди.
Колишнього посадовця визнали винним в одержанні хабаря без ознак вимагання.
Його засудили до 6 років позбавлення волі із забороною на 3 роки обіймати деякі, а також із конфіскацією всього майна, крім житла.