У Вінниці до трьох років позбавлення волі засудили полковника ЗСУ Ігора Гнаська, котрий вчинив збройне хуліганство на вулиці. Про це редакція 368.media дізналася із вироку міського суду за ч. 4 ст. 296 КК.
Чоловіку працює оперативним черговим відділу ситуаційного центру. У грудні 2022 року він перебував у стані алкогольного сп’яніння на вулиці. Інцидент відбувався вдень. Офіцер розпочав словесний конфлікт із незнайомими мешканцями будинку. Під час розмови він із незначного приводу вдарив жінку кулаком у потилицю. Остання впала на землю.
До полковника підійшов чоловік, який виконував корисні суспільні роботи з прибирання навколишньої території. Він зробив усне зауваження Гнасько щодо його незаконних дій.
Офіцер натомість наказав чоловіку знайти двох сторонніх осіб, які б підтвердили особистість останнього. Далі він дослав патрон у патронник та почав тримати свідка на прицілі. Постраждали підняв руки на гору та тримав їх, допоки двоє сторонніх осіб, які приходили поряд, не підтвердили особистість останнього.
Через декілька годин після конфлікту полковника Гнаська затримали правоохоронці.
У суді офіцер визнав вину у повному обсязі. Зазначив, що про вчинене він щиро шкодує, зробив для себе належні висновки, надалі такого вчиняти не буде та просив суд його суворо не карати, оскільки він являється діючим військовослужбовцем, є учасником бойових дій.
Потерпілий чоловік просив застосувати максимально суворе покарання, а жінка, що не з’явилася на засідання, вирішила покластися на рішення суду.
Судом враховано, що Гнасько має на утриманні неповнолітню дитину, а також те, що останній являється інвалідом ІІІ групи та є учасником бойових дій. Проте порушення він скоїв у стані алкогольного сп’яніння, що обтяжує вирок.
Полковника визнали та призначили покарання у виді трьох років позбавлення волі. На підставі ч. 5 ст. 72 КК Гнаську у строк покарання зарахували час попереднього ув’язнення 5 грудня 2022 року.
Три года за попытку убийства….. за украденную мобилу дают столько же
Вже скільки років триває війна (з 2014 го) а влада не спромоглась створити військову поліцію. Як пільгове безмитне ввезення яхт на 2 місяці то запросто, тому що для себе.
В перші дні війни. В містах пропала поліція, СБУ, чиновники всіх рангів один поперед одного дременули за кордон. Тільки прості громадяни та військові взялися боронити. І все було злагоджено, коли зрозуміли що потрібно самим приймати рішення. Тепер знову прийшов совок: дуболом надає наказ іншому дуболому, малює стрілочку на карті, а люди кинуть, проживаючи ту стрілочку.
А хтось врахував те , що хлопцям , що були на нулі , і випити не гріх , це не США , де для учасників бойових дій розроблено цілу систему реабілітації ! Впевнений , що ці цивільні особини , яких подають » белыми и пушистыми » , його якимсь чином спровокували! Цікаво , скільки років тому » заступнику » , що виконував » суспільно корисну роботу» , чи вік і здоров»я дозволяють йому її виконувати під своєю хатою , чи , все-таки , на фронті! А ця » принципова » суддя , пошле на фронт свого чоловіка чи синка , коли » посадила» на три роки військового — профессіонала?!
Якщо на нулі був, то можна бити жінок та погрожувати зброєю цивільним?
Цілком Вас підтримую. Знаю особисто Ігоря, завжди спокійний та врівноважений, гідний свого звання. В статті на висвітлено тему словесного спору, не дарма постраждала на суд не прибула.
Він визнав провину)
Визнати провину не означає бути 100% винним. Людина, бойовий офіцер , який має честь, інакше і не міг . А от ті особи, які називають себе потерпілими і спровокували цю ситуацію мали б замислитися над своїми діями, що під час конфлікту, що в подальшому. Наші захисники , які повертаються і ще будуть повертатися із того пекла психологічно виснаженні , їм нажаль ніхто не надає відповідної допомоги і ми , суспільство, яке вони захищали і захищають від тої орди, маємо ставитися до них толерантно і не провокувати їх психіку. Ми не проходили ту межу, яку пройшли вони. Нам не зрозуміти їх почуттів. Але ми повинні їх підтримувати і заспокоювати, а не робити їм виклик і потім від цього ставати потерпілими. Цікаво, чому автор статті Константин Парфенов, і ви шановний коментатор Андрій Вишинській чоловічої статті сидите в теплі , в тилу і мараєте честь бойового офіцера? Хто вам дав таке право?. А може вам пора також йти захищати нашу країну?
П’яна людина зі зброєю… про що ми розмовляємо?
Коли закінчиться війна і хлопці повернуться..то ви ще не таке побачите і відчуєте…ви не були в їхніх шкурах і не пройшли їх шлях… щоб засуджувати і провокувати їх. Їм всім потрібна допомога..а не скакати в очі і доводити людину. «Потерпілі» бачили , що він нетверезий….вони могли б піти ….не вступати в конфлікт і не реагувати на нього….вони ж то були тверезі. Але ж ні… їм потрібно було довести людину до зриву…спровокувати його…..чого вони очікували.