Ексначальника Дубівського управління соцзахисту населення Тячівської райадміністрації Миколу Біланича визнали невинуватим у вимаганні хабаря. Відповідний вирок виніс Тячівський районний суд Закарпатської області за ч. 3 ст. 368 КК.
У серпні 2016-го чоловік повідомив у правоохоронні органи, що чиновник вимагає гроші за те, щоб його матір залишилась на посаді в управлінні соціального захисту.
Згодом у суді жінка розповідала, що новий начальник з березня по серпень 2016 року викликав до себе її та ще декількох працівників та вимагати щотижневу винагороду в 500 гривень. Інколи, щоб заплатити, їй доводилося позичати в сина. Вона нібито віддала загалом 10 тис. гривень. Але в серпні керівник начебто захотів додатково отримати 3 тис. гривень за те, що її не звільнять.
Передачу грошей задокументували. У кабінеті посадовця з шухляди робочого столу вилучили мічені купюри. Обвинувачений усе заперечував і казав, що гроші йому підкинули.
Інші працівники установи в суді говорили, що про побори керівника нічого не знають.
У судовому засіданні також допитувалася громадянка, яка влітку 2016-го оформляла соціальну виплату і начебто зіткнулася із вимаганням з боку співробітниці. У липні, тобто за місяць до подій цієї справи, вона подала заяву про вимагання. Співробітницю викликав начальник і розповів, що у правоохоронні органи надійшла заява про вимагання нею грошей. Підлегла заперечувала це і стверджувала, що її неправильно зрозуміли. Але вже за місяць її син узяв участь у викритті керівника управління.
Розслідував справу відділ прокуратури Закарпатської області. У підсумку ексначальника управління виправдали, оскільки більшість доказів суд визнав недопустимими.
У матеріалах справи не було постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину, яка була підставою проведення негласних слідчих (розшукових) дій. За відсутності такого документа суд не міг переконатися у якій формі НСРД мала проводитись, чи передбачалось використання спеціальних імітаційних засобів, кому доручалося її проведення та ін.
Водночас прокурор надав суду ухвалу слідчого судді Апеляційного суду Закарпатської області про надання дозволу на проведення НСРД щодо обвинуваченого.
Але Тячівський райсуд Закарпатської області, слухаючи справу по суті, виявив, що анкетні дані, вказані в цій ухвалі, не співпадають з даними паспорту обвинуваченого. Інших доказів для обвинувального вироку виявилось недостатньо.