Банк «Восток», якому НБУ за часів Кирила Шевченка видав 1 млрд гривень рефінансу після початку вторгнення окупантів, отримав гроші за корупційною схемою.
Як пише «Антікор». Спочатку фінустанові надали гроші під 6,5% річних, хоча інші мали сплачувати 7%. А після того, як НБУ утричі підняв облікову ставку, вартість грошей від рефінансу для банків зросла до 27%.
Однак «Восток» не віддаватиме отриманих грошей за такою ставкою, бо НБУ застосував механізм відсоткового свопу. Банк має кілька своп-контрактів з НБУ про хеджування відсоткового ризику щодо довгострокового рефінансування. Ці угоди працюють як страховка – у разі перевищення ринкових ставок над ставкою своп-контрактів банк отримує від НБУ компенсацію.
Враховуючи середню ставку за своп-контрактами у 7,6% річних та поточне значення ринкового індексу UONIA у 23%, «Восток» отримує від НБУ відшкодування 15,4% річних. Реальна вартість рефінансування для банку замість 27% становить лише 9,6% річних. Рефінанс банк залучав під заставу держоблігацій, які продовжують приносити йому дохід 12,2%. Таким чином, модель «рефінанс з ОВДП» дає банку 2,6% річних маржі.
Далеко не всі банки отримували гроші за такою системою. Банк «Січ», який збанкрутував кілька місяців тому, наприклад, не мав жодних пільг. Чому ж таке вподобання до банку «Восток», який відверто називають «мийним»? Про це треба запитувати у голову НБУ, що втікає, але він далеко.
Щодо самого банку «Восток», то згідно зі звітністю, на кінець листопада, банк посідає 26 місце за активами серед 69 банків. Активи банку перевищують його зобов’язання лише на 1,5 млрд гривень, проте цифра ця вельми формальна – в умовах війни та втрати територій, на яких розташована частина цих активів, реальної картини не знають навіть у самому банку.
Крім того, викликають величезні питання власники банку. Основним бенефіціаром банку називають власника Fozzy Group Володимира Костельмана. Він також володіє мережами Сільпо, Фора, аптеками «Біла ромашка» та ще кількома десятками різноманітних юридичних осіб в Україні.
Варто нагадати, що після анексії Криму у 2014 році «Сільпо» там успішно перереєструвало свою мережу за російським законодавством та продовжило не менш успішно працювати.
Повертаючись до банку «Восток», він, як і слід очікувати, перебуває у списку міжнародних санкцій. Це, зрозуміло, не зупинило Кирила Шевченка від видачі мільярда гривень рефінансування.
Не вплинуло на рішення про виділення рефінансування та стабільне зниження рейтингів банку «Восток», яке підтвердилося якраз напередодні виділення мільярда гривень:
Не вплинула на це рішення Кирила Тимошенко та історія взаємовідносин банку «Восток» із Національним банком – у 2019 році регулятор оштрафував «Восток» на 300 тис. гривень за нездійснення належного аналізу фінансових операцій своїх клієнтів. Також банк отримав письмове попередження за порушення порядку подання банком на запит НБУ інформації, матеріалів та документів.
Крім того, Генпрокуратура у 2019 році заявляла, що за період 2017-2019 років банком «Восток» та ТОВ «Пауер Брок» було здійснено транзакції на суму, що перевищує 1 млрд грн. Операції проводилися через рахунки 116 підставних фізосіб, відкритих у банківських установах «Акордбанк», «Земельний Капітал», «Укрбудінвестбанк» та «МетаБанк» під виглядом рахунків для надання та обслуговування споживчих кредитів.
Надалі, коли гроші потрапляли на рахунки фігурантів, вони зникали безповоротно. «З поточних рахунків фізичних осіб гроші знімалися готівкою, при цьому кредити ніколи не погашалися», — стверджували тоді слідчі. Втім, як і майже всі кримінальні справи в нашій країні, пов’язані з великим бізнесом, ця справа закінчилася лише гучними заявами.
Що буде далі з банком «Восток» — питання поки що відкрите. Чи піде він за банком «Січ», який теж щедро отримував рефінанс з рук Кирила Шевченка, чи зуміє віддати позичені гроші – невідомо. Проте відомо, що 20 вересня банк прийняв рішення інвестувати 1,8 млрд гривень у депозитні сертифікати НБУ під 23% річних. Ця інвестиція стала можливою, зокрема, і коштом пільгового рефінансу від НБУ.